Справа № 521/18025/25
Номер провадження № 2-о/521/66/26
10 березня 2026 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.,
секретяря судового засідання - Шелкопляс В.В.
розглянувши у судовому засіданні по суті в приміщенні суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 60), Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (по м. Одеса та Одеській обл. не значиться), ОСОБА_4 (по м. Одеса та Одеській обл. не значиться), про встановлення факту, що має юридичне значення, -
14.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов'язати Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості в графі "Відомості про батька" - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису №4 від 04 грудня 2001 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплодарського міського управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також виключити відомості в графі "Відомості про відмітки зроблені в актовому записі" дані про національність громадянство та місце проживання батька; зобов'язати Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 4 від 04 грудня 2001 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплодарського міського управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: у відомостях про батька зазначити батьком ОСОБА_8 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у відомостях про дитину, та видати нове свідоцтво про народження, залишивши прізвище та ім'я, змінити по-батькові ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .
Метою подачі заяви є надання заявниці права на оформлення одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» отримання права на спадкування, оформлення соціальних виплат.
Після надходження та реєстрації матеріалів цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.11.2025 року клопотання представника заінтересованої особи було задоволено та залучино до розгляду цивільної справи № 521/18025/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, в якості заінтересованих осіб: доньку ОСОБА_5 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер телефону - НОМЕР_1 ) та матір ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер телефону - НОМЕР_2 ).
У судове засідання сторони не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представник заявника, просив подав суду заяву про слухання справи у його відсутність.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.ст. 1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Ст. 130 СК України, встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
У ст. 135 СК України зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як встановлено судом, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , підстава запису відомостей про батька є актовий запис про шлюб № 46 від 04.11.1989 р. складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м. Одеси. Також зазначено, що дані про національність, громадянство та місце проживання батька не вказані у зв'язку з його смертю. Пред'явлено свідоцтво про смерть а/з № 332 від 27.06.2000 р. складений Майським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Республіки Кабардіно-Балкарії Російської Федерації.
Тобто ОСОБА_11 народилась у шлюбі.
Відповідно до ст. 137 СК України, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.
Враховуючи вказану норму то до суду з питання оспорення батьківства можуть звернутися, як було встановлено судом лише родичи ОСОБА_5 і це - донька ОСОБА_5 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матір ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .
Таким чином, розгляд вказаної заяви може вплинути на порядок спадкування, його об'єм з визначенням часток, що породжає спір про право на спадщину після померлого.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину четвертої черги спадкоємців за законом, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини.
У свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» - членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що ключовим показником визначення наявності спору про право є наявність суперечностей, відсутність згоди між учасниками даної справи стосовно наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків заявника шляхом визнання чи заперечення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 року у справі № 523/16238/18.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 наведено правовий висновок, згідно з яким юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Таким чином, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде встановлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
Згідно ж до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження, це вид непозовного провадження цивільного судочинства, в порядку якого встановлюється наявність або відсутність юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи а підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд акцентує свою увагу на тому, що у зв'язку з порушенням заявницею вимог цивільного процесуального законодавства, в частині того, що стосується вимог до заяв окремого провадження про встановлення фактів, які мають юридичне значення, суд не може в подальшому розглядати вказану заяву в порядку окремого провадження, оскільки вказана заява містить спір про право та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичні значення» № 5 від 31.03.1995 року, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, ст. ст. 14, 15, 77, 78, 263, 293, 294, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 60), Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (по м. Одеса та Одеській обл. не значиться), ОСОБА_4 (по м. Одеса та Одеській обл. не значиться), про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.