Справа № 646/1015/26
№ провадження 6/646/77/2026
13 березня 2026 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові заяву ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: ТОВ «ДІНЕРО», приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником
ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» звернулася до суду з заявою про заміну стягувача ТОВ «ДІНЕРО» на ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні № 67504858, відкритому 12.11.2021 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 30812 від 23.09.2021 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № AG74966742 від 09.11.2019, укладеним з ТОВ «ДІНЕРО».
Сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Представник заявника у заяві про заміну сторони просить розглядати справу в його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників справи та інших осіб.
Суд, розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив таке.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту статті 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
За вимогами статті 91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22).
З Інформації про виконавче провадження № 67504858, ідентифікатор для доступу: «ВАА4371ГБ2ВЕ» вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Пашкова Ю.Д. перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису № 30812, вчиненого 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «ДІНЕРО» боргу у сумі 34 998, 00 грн. за кредитним договором № AG7496742 від 09.11.2019, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «ДІНЕРО».
03.04.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу № 571/ФК-25, відповідно до умов якого право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № AG7496742 від 09.11.2019 відступлено ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», код ЄДРПОУ: 41153878.
Отже, в матеріалах справи міститься інформація про відкрите виконавче провадження, яке перебуває в провадженні приватного виконавця Пашкова Ю.Д., відповідно до якого стягувачем за ним є між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО", а також докази відступлення прав вимог від зазначеного стягувача до ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», а тому у даній справі наявні законні підстави для заміни стягувача виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, суд
Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: ТОВ «ДІНЕРО», приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО" на правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ: 41153878, адреса місця знаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс, 503) у виконавчому провадженні № 67504858, відкритому 12.11.2021 на підставі виконавчого напису № 30812, вчиненого 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 13.03.2026.
Суддя І.М.Демченко