18 лютого 2026 року
справа № 361/5871/25
провадження № 22-ц/824/2201/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - ОСОБА_2 , Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Державної податкової служби у Київській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2025 року, постановлене під головуванням судді Хромової О.О., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Державної податкової служби у Київській області про встановлення факту родинних відносин,-
В провадженні Броварського міськрайонного суду знаходилась вищевказана цивільна справа. В обгрунтування змісту заяви ОСОБА_1 зазначила, що між нею та її бабусею ОСОБА_2 01.06.2024р. було укладено договір дарування, за змістом якого, остання подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1 . Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. від 01.06.2024р. зареєстрований в реєстрі за № 1187. При цьому, сторони договору не змогли підтвердити нотаріусу існуючих родинних відносин між ними, внаслідок чого, у ОСОБА_1 виник обов'язок сплатити передбачені Податковим кодексом України військовий збір (1,5 %) та податок з доходів фізичних осіб (5%) від вартості подарованої квартири, замість нульової ставки згідно з п.п. «а» пп.174.2.1 ПКУ, в разі підтвердження цього факту.
Щодо наявних родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначено наступне. ОСОБА_2 - є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після укладення шлюбу, змінено прізвище на « ОСОБА_4 ». Остання мешкала та була зареєстрована у вищевказаній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 до моменту своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація з Державного реєстру актів цивільного стану про народження матері заявника відсутня, тому заявник просить суд встановити факт того, що ОСОБА_5 є рідною донькою ОСОБА_2 , а також факт того, що ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення заяву.
Вимоги обґрунтовані тим, що мотиви районного суду щодо відмови апелянту у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин є необ'єктивних і необґрунтованими та не відповідають обставинам справи, враховуючи зазначені в заяві обставини, надані до суду докази, показання свідків та пояснення ОСОБА_2 .
Зазначає, що рішення суду про встановлення факту родинних відносин було б для податкового органу беззпаречним, остаточним законним і легітимним документом на підвтердження відповідного факту родинних відносин заявника із ОСОБА_2 та однозначно забезпечило б апелянту право на звільнення від оподаткування за дарунок - квартиру, а не будь-яка інша заява до податкового органу з урахуванням інших наявних в заявниці доказів.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в заяви, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено мету звернення ОСОБА_1 до суду, оскільки, перешкод у визнанні за нею права власності на майно - квартиру АДРЕСА_1 - судом не встановлено, оскільки заявник вже є таким власником. Зазначення у якості мети звернення до суду - незгоду з обов'язком сплати податків - суд не вважає об'єктивною та істотною перешкодою для здійснення ОСОБА_1 своїх прав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » внаслідок укладання шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та відповідно свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , батьками зазначені - ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , шлюб між якими було укладено 09.11.1984 року, відповідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , дошлюбне прізвище ОСОБА_5 зазначено як « ОСОБА_2 ».
Відповідно даних копії паспорту ОСОБА_5 , остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 - з 17.03.2018р.
За змістом свідоцтва про смерть, мати заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також до матеріалів заяви долучено свідоцтво про поховання ОСОБА_5 , яке видане на ім'я ОСОБА_2 13.07.2018р.
З долученого до матеріалів справи копії договору дарування вбачається, що ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1 . Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. від 01.06.2024р. зареєстрований в реєстрі за № 1187.
Витягом з Державного реєстру речових прав №381155761 підтверджується право власності ОСОБА_1 щодо об'єкту речових прав - квартири АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору дарування серія та номер 1187, виданого 01.06.2024р.
Інших доказів щодо підтвердження факту спорідненості між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду не надано, будь-яких клопотань щодо витребування належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних фактів у зв'язку із неможливістю їх отримання - до суду не надходило.
У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, пункт 1) родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Така мета повинна мати правовий характер.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Об'єктом судового захисту при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є охоронювані законом інтереси, а предметом судової діяльності - встановлення юридичних фактів із метою забезпечення реалізації заінтересованими особами належних їм суб'єктивних прав.
Отже, для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2026 року у справі № 463/2689/25.
У вказаній справі ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила суд встановити факт родинних зв'язків, а саме, що вона, є внучкою ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 посилається на те, що встановлення такого юридичного факту має для неї значення, так як надає можливість звільнення від сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб від вартості подарованої квартири.
Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, вірно зазначив, що перешкод у визнанні за апелянткою права власності на майно - квартиру АДРЕСА_1 - не встановлено, оскільки заявник вже є таким власником. Зазначення у якості мети звернення до суду - незгоду з обов'язком сплати податків - суд обґрунтовано не вважав об'єктивною та істотною перешкодою для здійснення ОСОБА_1 своїх прав.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 13 березня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді