Справа № 461/1189/26
Провадження № 1-кс/461/1286/26
про тимчасовий доступ до речей і документів
16.03.2026 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, -
04.03.2026 слідчий спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в якому просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містяться мобільному телефоні марки «Huawei P40 lite», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , із сім-картою НОМЕР_3 та мобільному телефоні марки «Huawei Y6», ІМЕІ: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , які містять охоронювану законом таємницю та знаходяться у володінні ОСОБА_5 , а саме до особистого листування особи та інших записів особистого характеру, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні та знаходяться у додатках, телефонній книзі та пам'яті електронних носіїв інформації, мобільного терміналу із СІМ-картами операторів мобільного зв'язку, які належать ОСОБА_5 , для огляду з метою виявлення, вилучення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, листувань у додатках, програмах, месенджерах «Viber», «Signal», «Telegram», «WhatsАpp», у яких наявні листування із абонентами, а також інших засобів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування по кримінальному правопорушенні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000136 від 31.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОСОБА_5 ) діючи умисно, тобто передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, створив Інтернет сторінку в соціальній мережі «TikTok» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », через яку погрожував розповсюдити відомості про інтимну сторону життя потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ОСОБА_6 ), за що і вимагав грошові кошти в сумі 5000 (п'яти тисяч) доларів США.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та невстановлений досудовим розслідуванням час та обставинах отримав доступ до фотознімків інтимного характеру ОСОБА_6 .
В подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці 01.01.2026 в ході телефонної розмови, користуючись номером телефону НОМЕР_3 , висловив протиправну вимогу щодо передачі йому грошових коштів в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США. У разі відмови передати кошти, ОСОБА_5 погрожував розповсюдити фотографії інтимного характеру, на котрих зображена ОСОБА_6 , які вона бажала залишити в таємниці, в мережі Інтернет (зокрема у групах месенджерів та соціальних мережах), що призвело б до розголошення конфіденційної інформації та приниження честі й гідності потерпілої.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 погрози ОСОБА_5 сприймала як реальні та переживаючи за те, що певні відомості її інтимного життя стануть відомими великому колу людей, включаючи її рідних та друзів, що у свою чергу могло призвести до тяжких психологічних страждань, руйнування сімейних відносин, дискредитації її як особистості в очах рідних та колег, а також створення атмосфери суспільного осуду, якої вона бажала уникнути, однак не мала змоги передати суму у розмірі 15000 доларів США, яку незаконно вимагав ОСОБА_5 , останні дійшли усної згоди щодо передачі грошових коштів в сумі 5000 (п'яти тисяч) доларів США.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, 23.01.2026, на підтвердження своїх неправомірних намірів та з метою примушування потерпілої до конкретних дій, а саме передачі грошових коштів, використовуючи месенджер «Viber» надіслав смс-повідомлення на мобільний телефон ОСОБА_6 , яке містило скріншот Інтернет-профілю в соціальній мережі «TikTok» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якій була зображена ОСОБА_6 , котра містила систематизовану інформацію про особу, а саме ім'я профілю та фотографію особи, за котрою можна ідентифікувати особу в мережі Інтернет, однак дана Інтернет сторінка потерпілій не належала.
В подальшому, ОСОБА_5 26.01.2026 о 21:14 год., реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_6 , використовуючи новостворену Інтернет сторінку в соціальній мережі «TikTok» під назвою « ОСОБА_7 », використовуючи месенджері «Viber», надіслав смс-повідомлення потерпілій ОСОБА_6 , які містили особисті фотографії ОСОБА_6 у тому числі й інтимного характеру на котрих були зображені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , таким чином змушуючи її повірити у справжність його погроз щодо розголошення конфіденційної інформації, яку вона об'єктивно бажала зберегти в таємниці, що й поставило потерпілу в умови безвиході та змусило сприймати вимоги ОСОБА_5 як єдиний спосіб захисту своїх прав.
В подальшому, ОСОБА_5 02.02.2026 приблизно о 13:05 год., реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці в ході телефонної розмови, використовуючи номер телефону НОМЕР_3 з потерпілою висловив погрози фізичною розправою над нею та близькими родичами у разі не виконання його умов, щодо передачі грошових коштів в обумовленій сумі, які потерпіла, будучи доведеною до тяжких психологічних страждань, сприймала як реальні.
В подальшому ОСОБА_5 діючи умисно, реалізовуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок грошових коштів потерпілої ОСОБА_6 , 12.02.2026 приблизно о 13:15 год., перебуваючи по вул. Шевченка, с. Крехів, Львівської області, Жовківського району, зустрівся з ОСОБА_6 , в ході якої перебуваючи на місці водія в автомобілі «Вольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_6 , відкривши ліву сторону куртки, у яку був одягнений, показав потерпілій предмет, схожий на пістолет, як погрозу застосування насильства та, яку остання сприйняла як реальну та надав вказівку їй відкрити задні двері автомобіля ззаду водійського місця та покласти туди грошові кошти. В подальшому, ОСОБА_5 вийшов з машини та демонструючи предмет, схожий на пістолет, який знаходився під курткою зліва, в агресивній формі наказав відкрити задню дверку автомобіля та покласти в салон грошові кошти. Далі ОСОБА_5 повернувся на водійське сидіння автомобіля та ОСОБА_6 передала йому несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти, номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній кількості 50 (п'ятдесят) штук - предмет неправомірної вигоди на загальну суму 5 000 доларів США, які він поклав на переднє пасажирське сидіння автомобіля, в якому знаходився та проїхавши приблизно 100 метрів протиправна діяльність, ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами, а сума неправомірної вигоди вилучена під час проведення слідчих дій.
12.02.2026 під час обшуку автомобіля марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_6 , було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Huawei P40 lite», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , із сім-картою НОМЕР_3 .
Крім цього, 12.02.2026 під час обшуку автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_7 , було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Huawei Y6», ІМЕІ: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 .
Дані мобільні пристрої перебувають у користуванні ОСОБА_5 .
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що інформація, яка відображена у мобільних телефонах ОСОБА_5 , відноситься відповідно до ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, що має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема, такі містять відомості про особисте листування та інші записи ОСОБА_5 , які можуть бути використані в подальшому як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, доведення вини ОСОБА_5 , просить клопотання задоволити.
Розгляд клопотання просить проводити без участі слідчого.
Відповідно до ч.2 ст.163 КПК України, з метою забезпечення проведення тимчасового доступу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання у відсутності учасників процесу.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000136, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Як вбачається із долученого до клопотання протоколу обшуку від 12.02.2025, слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 в період часу з 18:16 год. по 18:36 год. 12.02.2026, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, провів обшук автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Huawei Y6», ІМЕІ: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , без сім-карти.
Відповідно до протоколу обшуку від 12.02.2025, слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 в період часу з 15:42 год. по 17:00 год. 12.02.2026, у відповідності до ч.3 ст.233 КПК України до постановлення ухвали слідчого судді, провів обшук в автомобілі марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який належить ОСОБА_9 , в ході якого виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон марки «Huawei P40 lite», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , із сім-картою НОМЕР_3 .
Постановою слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 12.02.2026, вищезазначені вилучені в ході проведення обшуку мобільні телефони визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 13.02.2026 на вищезазначені, вилучені під час проведення обшуку мобільні телефони накладено арешт.
При розгляді клопотання про надання тимчасового доступу до інформації, яка міститься у цих мобільних телефонах, слідчий суддя виходить із того, що за змістом статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Відповідно до частини 2 статті 168 КПК України під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Частиною п'ятою статті 163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження в своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Так, відповідно до п.4, 6, 8 ч.1 ст.162 КПК України передбачено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належать конфіденційна інформація; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; персональні дані особи, що знаходиться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.
Статтею 31 Конституції України передбачено, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Відповідно до частини 6 статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Отже тимчасовий доступ до речей і документів може бути наданий судом (слідчим суддею), якщо такі речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, а не у володінні органу досудового розслідування, в тому числі передані йому, та суд (слідчий суддя) своєю ухвалою зобов'язує конкретну фізичну або юридичну особу надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі, визначаючи строк дії ухвали, протягом якого вона підлягає виконанню.
Поряд із цим, відповідно до частини 2 статті 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.
В своєму клопотанні слідчий просить надати тимчасовий доступ до речей, які були вилучені під час обшуків, один з яких проведений на підставі ухвали слідчого судді, а інший у відповідності до ч.3 ст.233 КПК України, дозвіл на проведення якого в подальшому надано слідчим суддею, та на які ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова накладено арешт.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №727/6578/17 висловлена позиція, що якщо інформація, яка була наявна в мобільному телефоні, була досліджена органом досудового розслідування шляхом включення телефону та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходились та доступ до яких не був пов'язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором мобільного зв'язку) доступу до електронних інформаційних систем, то це може бути оформлено як огляд предмета - телефону та оформлено відповідним протоколом, який складений з дотриманням вимог КПК: якщо володілець надав інформацію про пароль або з подоланням систем логічного захисту технікою спеціаліста, та (або) призначається відповідна експертиза для виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 (справа №369/4929/19, провадження №51-3929км23) зазначив: відповідно до положень частини 1 статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів в контексті доступу до інформації, що міститься на мобільних терміналах систем зв'язку, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться інформація, можливості отримати її копію. Іншими словами, дозвіл на тимчасовий доступ становить собою наказ суду, адресований особі, у володінні якої знаходиться мобільний термінал, надати стороні кримінального провадження, доступ до такої інформації для зняття її копії.
Однак, у даному випадку мобільні телефони, вилучені під час обшуків, знаходяться безпосередньо у володінні органу досудового розслідування, у зв'язку з чим отримання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до інформації, яка в них наявна, є недоцільним.
Водночас, в поданому слідчим клопотанні відсутні дані про те, що інформація, яка міститься у вказаних пристроях, а саме особисте листування та інші записи особистого характеру, не може бути здобута шляхом включення даних пристроїв та їх огляду.
Слідчим також не додано висновків спеціалістів щодо можливості/неможливості проведення огляду пристрій з метою зняття копії інформації, що міститься в таких, про що просить слідчий у своєму клопотанні, чи копії постанови про призначення відповідних експертиз.
Отже, враховуючи, що мобільні телефони були вилучені і законно утримується органом досудового розслідування, доступ до них не обмежується його власником чи володільцем, окремий дозвіл слідчого судді для огляду та ознайомлення з наявною в таких інформацією законом не вимагається.
Відтак, здійсненням огляду вилучених мобільних телефонів слідчий не порушує охоронювану законом таємницю, і гарантією законності таких дій є ухвала слідчого судді про проведення обшуку житла, в якій слідчий суддя з урахуванням положень ст.234 КПК України перевіряє, чи мають речі і документи значення для досудового розслідування, чи можуть відомості, які містяться у відшукуваних чи вилучених речах і документах, бути доказами під час судового розгляду, тобто слідчий суддя вже встановив їхнє значення для досудового розслідування.
Виходячи з вищенаведеного, в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.
Керуючись ст.131, 132, 159, 163-164, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
в задоволенні клопотання слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 16.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_10