Справа № 308/17218/25
13 березня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мовчан Роман Анатолійович до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мовчан Роман Анатолійович, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, за якою просить: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції, актовий запис № 1344 від 12.07.2022 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 12.07.2022 року, між позивачем та відповідачем було укладено шлюб Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного с тану у місті Запоріжжі Південо-Східного міжрегіонального управління юстиції, актовий від 12.07.2022 року запис №1344.
В даному шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача та відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивач та відповідач втратили почуття любові та поваги один до одного та спільного господарства не ведуть.
На думку позивача, шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку з чим наполягає на розірванні шлюбу.
За ухвалою від 27.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - залишено без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.12.2025 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначене судове засідання на 16 січня 2026 року на 15 год. 30 хв.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мовчан Р.А., у судове засідання не з'явився. У матеріалах справи наявні заяви від 19.02.2026 та 12.03.2026 року, про проведення розгляду справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять розірвати шлюб.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Овсепянк К.А, у судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. 18 лютого 2026 року подала заяву про надання строку на примирення. В обґрунтування клопотання зазначила, що як з початку укладання шлюбу, так і по сьогоднішній день відповідач прикладає зусилля щодо збереження шлюбу. Час від часу у них дійсно виникають дрібні непорозуміння стосовно ведення спільного господарства, виховання дітей, які інколи переходять у конфлікт, але вони носять тимчасовий характер. Це обумовлюється тим, що у них не достатньо співпадають розуміння своїх ролей у сім'ї і тим самим вони пред'являють один одному неузгоджені очікування і вимоги. Рената, докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань між ними без застосування надмірних емоцій, намагається всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом. Відповідач вважає, що усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. У них є спільні діти, одна з яких неповнолітня, інша малолітня і вона хоче, щоб діти росли в повноцінній родині, просить суд надати сторонам по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , строк для примирення на термін 6 місяців.
Судове засідання у справі було призначене на 13 березня 2026 року на 16 год. 00 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2022 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був укладений шлюб, який зареєстрований Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1344 від 12.07.2022 року.
Як стверджує позивач, підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивач та відповідач втратили почуття любові та поваги один до одного та спільного господарства не ведуть. На думку позивача, шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку з чим наполягає на розірванні шлюбу.
В даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей:
- донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ;
- син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для надання строку для примирення подружжю з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов'язком.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.
Судом врахована позиція позивача ОСОБА_1 , та його представника ОСОБА_7 , відповідно до якої позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Важливий також є той факт, що позов про розірвання шлюбу подано позивачем ще 19 листопада 2025 року, однак протягом такого значного проміжку часу подружжя так і не примирилось.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність з боку позивача волевиявлення щодо встановлення строку на примирення з дружиною, суд вважає, що задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Овсепянк К.А., буде суперечити ст. 24, 56 СК України, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Суд також враховує положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , слід розірвати.
Згідно із ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мовчан Роман Анатолійович до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 12.07.2022 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1344 від 12.07.2022 року, та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.07.2022 року, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт суду не відомий, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт суду не відомий.
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 16.03.2026 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова