16 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 921/161/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражного керуючого Бандоли О. О. (вх.№1049/2026)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026
у складі колегії суддів: Матущака О. І.- головуючого , Скрипчук О.С., Кравчук Н. М.
та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025
у складі судді Хоми С. О.
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражного керуючого Бандоли О. О.
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2 , Харківська область
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5 , Тернопільська область
6) ОСОБА_6
про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М"
у справі № 921/161/20
за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М"
про банкрутство, -
У провадженні Господарського суду Тернопільської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 921/161/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М".
23.11.2022 ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі №921/161/20 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" призначено арбітражного керуючого Бандолу О. О.
13.06.2024 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражний керуючий Бандола О. О. звернувся до суду з заявою про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 7 464 900,50 грн на його колишніх керівників виконавчого органу, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у зв'язку із доведенням боржника до банкрутства.
31.03.2025 ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі №921/161/20 у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражного керуючого Бандоли О. О. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - відмовлено
08.01.2026 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №921/161/20 (з урахуванням ухвали від 23.02.2026 про виправлення описки щодо дати ухвалення постанови) апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Скайбуд М" - арбітражного керуючого Бандоли О. О. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025 у справі № 921/161/20 - залишено без змін.
24.02.2026 (через підсистему "Електронний суд") ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражний керуючий Бандола О. О. подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій (з урахуванням уточнень) скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025 у справі № 921/161/20; ухвалити нове рішення, в якому задовольнити заяву про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М".
24.02.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду у справі №921/161/20 проголошена 08.01.2026 (з урахуванням ухвали від 23.02.2026 про виправлення описки щодо дати ухвалення постанови). Таким чином, останнім днем встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на подання касаційної скарги було 28.01.2026.
Як зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025 у справі № 921/161/20 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражний керуючий Бандола О. О. подав 24.02.2026, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як вбачається з касаційної скарги, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражний керуючий Бандола О. О. не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження у відповідності до вимог частини другої статті 288 ГПК України. Натомість у касаційній скарзі зазначає, що повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 у справі № 921/161/20 він отримав 17.02.2026 о 20:07 через систему "Електронний Суд" (підтверджується карткою руху документа в системі "Електронний Суд"), а тому касаційна скарга подається ним в межах визначених процесуальним законом строків.
Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу вимогами, які скаржник не навів у її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципів диспозитивності, рівності та змагальності в господарському судочинстві.
Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, підставою касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025 у справі № 921/161/20 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражний керуючий Бандола О. О. визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
За доводами касаційної скарги, оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права (стасттей 275, 277, 281 ГПК України) та є необґрунтованою; суд апеляційної інстанції застосував норми процесуального права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у висновках Верховного Суду.
При цьому скаржник викладає обставини справи, які на його думку, свідчать про наявність дій з доведення Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" до банкрутства, наводить зміст норм статтей 96, 191, 619, 1166 ЦК України, 215 ГК України та статті 61 КУзПБ, посилається на окремі постанови Верховного Суду та цитує їх висновки. Проте заявник касаційної скарги не обґрунтовує та не доводить, що суд апеляційної інстанції не врахував цих висновків у справі, що розглядається.
За оцінкою Суду, наведені Приватним підприємством «Агро-В» доводи не є належним і достатнім обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Звертаючись з касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржником не було враховано, що у цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
З огляду на зазначене, ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражному керуючому Бандолу О. О. слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражного керуючого Бандоли О. О. підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
1) подати заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025 у справі № 921/161/20 з обґрунтуванням причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів;
2) належним чином обґрунтувати визначену ним підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржнику слід враховувати, що він має лише конкретизувати та належно обґрунтувати визначену ним підставу касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно в межах строку на касаційне оскарження.
При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражного керуючого Бандоли О. О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2025 у справі № 921/161/20 - залишити без руху.
2. Надати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - арбітражному керуючому Бандолі О. О. строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков