09 березня 2026 рокуСправа № 921/650/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В.
розглянувши заяву Товариства обмеженою відповідальністю "Еко Фін" у справі
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
за участі представника сторін:
кредитора: Арсемікова І.В., адвокат (в режимі відеоконференції);
боржника: Савченко Л.В., адвокат.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2025 відкрито провадження у справі №921/650/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.
29.01.2026 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Еко Фін" надійшла заява б/н від 28.01.2026 (вх. №726) про визнання грошових вимог відносно боржника в сумі 12 000,00 грн 5 324,80 грн судового збору, 5 000,00 грн витрати на правничу допомогу, розгляд якої судом призначений на 09 березня 2026 року.
02.02.2026 через систему "Електронний суд від представника боржника надійшли заперечення б/н (вх. №827) від 02.02.2026 щодо грошових вимог ТОВ "Еко Фін", в яких вона просить відмовити Товариству у задоволені його вимог. Зокрема, зазначає про нарахування кредитором відсотків після відкриття провадження у справі про банкрутство та , серед іншого, звертає увагу на те що: не доведений факт укладення кредитного договору, оскільки заява не містить доказів передачі/надсилання ТОВ "Еко Фін" на адресу боржника одноразового ідентифікатора; в додатках до заяви відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання боржником від кредитної установи коштів; нарахування завищених відсотків. Щодо стягнення з боржника витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу за подання заяви з грошовими вимогами, то боржник з посиланням на п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України вказує про покладення їх на сторони пропорційно задоволених вимог
03.03.2026 через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією Каратуна Є.Є. надійшло повідомлення №б/н (вх. №1670) від 02.03.2026 про результати розгляду грошових вимог, згідно якого арбітражний керуючий визнає частково грошові вимоги у розмірі 10 640,00 грн та зазначає, що кредитором безпідставно здійснено нарахування відсотків за користування кредитом за період з 10.12.2025 по 12.01.2026 у розмірі 1 360,00 грн та відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Представник кредитора в попередньому засіданні грошові вимоги підтримала повністю з врахуванням поданих пояснень.
Представник боржника заперечила щодо грошових вимог ТОВ "Еко Фін" відносно боржника з врахуванням заперечень б/н (вх. №827) від 02.02.2026.
Керуючий реструктуризацією в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.
Розглянувши заяву ТОВ "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
В силу приписів ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно із ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 здійснено 15.12.2025, номер публікації якого 77935.
Суд констатує, що заяву ТОВ "Еко Фін" до боржника подано до суду поза межами строку передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Як вбачається зі змісту заяви та наданих заявником документів, 21.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (далі-Товариство, або Кредитодавець, або Кредитор) та ОСОБА_1 (далі-Заявник/позичальник, або Клієнт), укладено Договір №10287670 про споживчий кредит/кредитний договір (далі - Договір), за умовами п.2.1. якого Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором.
Згідно п.2.2. Договору, Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 4000 (чотири тисячі п'ятсот гривень, 00 копійок).
Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 21.04.2025 та закінчується 20.04.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3.).
Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 04.05.2025 (рекомендована дата платежу) (п. 2.4.).
Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 20.04.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.2.5.).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65% відсотків річних (Денна процентна ставка 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки (п. 2.6.).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки (п.2.7.).
Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 04.05.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.04.2026 (останнього дня строку кредитування) (п.2.7.).
В подальшому, на підставі заяв боржника про пролонгацію, між ТОВ "Еко Фін" та ОСОБА_1 укладено чотири Додаткових договорів про пролонгацію до Договору №10287670 від 21.04.2025, а саме: №1/10287670 від 05.05.2025, №2/10287670 від 21.05.2025, №3/10287670 від 09.06.2025 та №4/10287670 від 26.06.2025, відповідно до умов яких, Сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами та внести зміни в п. 2.4., 2.5. та 2.8. Договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" свої зобов'язання за договором виконало та надало боржнику грошові кошти у розмірі 4 000 грн шляхом перерахування на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №44523-92305-98144 від 21.04.2025.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За вказівками абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем (п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є: використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд звертає увагу, що усі долучені ТОВ "Еко Фін" документи подані через ЄСІТС та скріплені електронним цифровим підписом.
Підписаний сторонами договір про надання споживчого кредиту та Додаткові договори до Договору про надання споживчого кредиту містять прізвище та ініціали боржниці, відомості його особисту електронну адресу та номер мобільного телефону (реквізити яких повністю співпадають з особистими даними боржниці зазначеними у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), з використанням яких укладено відповідні документи.
На відповідних документах міститься інформація про їх підписання з використання одноразового ідентифікаторів.
Укладені сторонами договори, додатки до них, містять узгоджені сторонами усі істотні умови, зокрема в частині порядку отримання кредитних коштів, строку кредитування протягом 365 днів, ставок процентів, розміру відповідальності.
З наявних матеріалів заяви вбачається виконання ТОВ "Еко Фін" зобов'язань згідно договору №10287670 про надання споживчого кредиту в розмір 4 000 грн (зокрема квитанція №44523-92305-98144 від 21.04.2025).
Окрім того, суд звертає увагу, на те що боржник у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи посилалася на наявність у неї станом на дату подання заяви заборгованості перед кредитором ТОВ "Еко Фін".
Також, боржником до означеної заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи було додано додаток до заяви, а саме: Список кредиторів та боржників ОСОБА_1 станом на 20.10.2025, в якому остання також зазначила вищезазначене товариство як кредитора по відношенню до боржника.
З банківської виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що ТОВ "Еко Фін" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало боржнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених правочином та в межах встановленого кредитних лімітів.
Натомість, Боржником були здійснено лише часткове погашення заборгованості по нарахованих відсотках в сумі 2 680,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №10287670 від 21.04.2025 (з подальшою пролонгацією), укладеним мiж ТОВ "Еко Фін" та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 12.01.2026, борг становить: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту): 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками: 8 000,00 грн.
З огляду на наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає заявлені кредиторські вимоги ТОВ "Еко Фін" в розмірі 4 000 грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Що стосується заборгованості за відсотками в сумі 8 000 грн, нарахованих за період з 21.04.2025 по 12.01.2026, то вказані вимоги підлягають частковому визнанню з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
Так, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 10.12.2025, відтак нарахування відсотків можливе лише по 09.12.2025, тоді як ТОВ "ЕКО ФІН" відсотки нараховані по 12.01.2026 включно.
Таким чином, заборгованість за відсотками підлягає частковому визнанню в сумі 6 640,00 грн, а щодо визнання заборгованості за відсотками в сумі 1 360,00 грн слід відхилити.
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають зокрема у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18).
Згідно приписів абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
За наведених обставин та правових норм, слід визнати грошові вимоги ТОВ "Еко Фін" до фізичної особи ОСОБА_1 без права вирішального голосу на зборах кредиторів в розмірі 10 640 грн, які підлягають задоволенню у другу чергу.
Судові витрати в сумі 5 324,80 грн. судового збору (платіжні інструкції №101 від 15.01.2026 та №257 від 02.02.2026), сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника, підлягають відшкодуванню за рахунок боржника з включенням їх в реєстр вимог кредиторів боржника в черговості, визначеній Кодексом України з процедур банкрутства
Щодо відшкодування заявлених 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє з огляду на відсутність доказів їх понесення.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За умови надання договору про надання правничої допомоги, ордера адвоката та акту наданих послуг, такі витрати підлягають врахуванню незалежно від факту їх фактичної оплати, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Так, на підтвердження понесення витрат у розмірі 5 000,00 грн заявником подана копія Договору про надання правової допомоги №20-03/2024 від 20.03.2024 разом із Прайс-листом Адвокатського Об'єднання "Лігал Ассістанс".
Проте докази, які б вказували, що адвокатом Адвокатського об'єднання "Лігал Ассістанс" надавались ТОВ "Еко Фін" будь-які послуги з підготовки та подання до суду заяви про грошові вимоги до боржника, зокрема акт виконаних робіт з переліком наданих послуг та їх вартість в матеріалах заяви відсутні. При цьому слід відзначити, що заява про грошові вимоги подана до суду та підписана Муравською О.М., яка є керівником ТОВ "Еко Фін".
Відтак, оскільки кредитором не надано жодних доказів, які б вказували на понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав на покладення їх на боржника.
Керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
1. Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (бульв. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 324, м. Київ, 01104, ЄДРПОУ 43564082) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 15 964,80 грн.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
- 5 324,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 10 640,00 грн - вимоги другої черги.
2. Решту вимог кредитора в сумі 6 360,00 грн відхилити.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Повний текст ухвали виготовлено 16.03.2026.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко