вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"12" березня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1005/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)"
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
про визнання незаконним і скасування пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії
В засіданні приймали участь:
від позивача: Лук'янчук С.М.;
від відповідача: Сандер В.А.
28.10.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання незаконним і скасування пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами існують господарські правовідносини на підставі Договору оренди державного майна № 1589-2018 від 11.04.2018, яким позивачу передане в оренду майно за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 38.
Позивачу стало відомо, що наказом Регіонального відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області № 301 від 10.10.2025 прийнято рішення "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально культурного призначення" та вирішено приватизувати вказане майно шляхом продажу на аукціоні з умовами.
Однак, позивач вважає, що відповідачем всупереч чинному законодавству прийнято рішення про приватизацію будівлі спортивного залу з переходом (Літ. Б-2), загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38 шляхом продажу на аукціоні, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду Державного мана України по Рівненській та Житомирській області вчиняти дії спрямовані на виконання наказу № 301 від 10.10.2025 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально - культурного призначення", зокрема щодо продажу об'єкта соціально - культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. "Б-2") загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 38 на аукціоні з умовами.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.10.2025 у справі № 918/1005/25 відмовлено у задоволенні заяви Громадській організації "Рівненська обласна федерація тайського баксу (Муай Тай)" про забезпечення позову у справі № 918/1005/25.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі. Підготовче засідання призначено на 09.12.2025.
14.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що хоча орендар здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна, це саме по собі не створює обов'язку органу приватизації передати об'єкт у власність шляхом викупу. На думку відповідача, позивач після включення об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації не звертався із заявою про приватизацію шляхом викупу, тому було прийнято рішення про приватизацію об'єкта шляхом продажу на аукціоні з умовами. Також відповідач вказує, що законодавство передбачає можливість компенсації орендарю вартості невід'ємних поліпшень у разі продажу об'єкта іншому покупцю на аукціоні. Крім того, прийняття рішення щодо способу приватизації належить до дискреційних повноважень органу приватизації, у які суд не повинен втручатися. У зв'язку з цим відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю.
Постановою від 27.11.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" задоволив. Скасував ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року у справі № 918/1005/25 та прийняв нове рішення. Вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях вчиняти дії спрямовані на виконання наказу № 301 від 10.10.2025 року "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення", зокрема щодо продажу об'єкта соціально-культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. Б-2) загальною площею 1074,6 кв.м. за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 38 на аукціоні з умовами.
Ухвалою суду від 09.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/1005/25 на 30 днів до 02.02.2026 включно. Підготовче засідання відкладено на 13.01.2026.
Ухвалою суду від 13.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2026.
Ухвалою суду від 09.02.2026 призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2026.
В судовому засіданні 17.02.2026 оголошено перерву до 03.03.2026.
В судовому засіданні 03.03.2026 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та наполягав на їх задоволенні.
В судовому засіданні 03.03.2026 представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 03.03.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 12.03.2026.
В судовому засіданні 12.03.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (правонаступником якого є відповідач - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях) та Громадською організацією "Рівненська обласна федерація тайського боксу (муай тай)" (позивач) 11 квітня 2018 року укладено договір оренди державного майна № 1589-2018, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, Олинець АМ, зареєстрований в реєстрі за № 137 (надалі - Договір ).
Відповідно до п .1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - Майно): спортивний зал (Літ. Б-2), загальною площею 724,6 кв.м., розташований за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38.
12.04.2018 року Громадською організацією "Рівненська обласна федерація тайського боксу (муай тай)" звернулась до Регіонального відділення із листом проханням надати інформацію про доцільність здійснення невід'ємних поліпшень, адже приміщення знаходилось у вкрай занедбаному стані та потребувало здійснення невід'ємних поліпшень.
12.04.2018 Регіональним відділенням було скеровано лист №10-04-01510 до органу управління майном - Генеральної прокуратури України стосовно надання інформації про доцільність здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна: спортивний зал (Літ. 5-2), загальною площею 724,6 кв.м., розташований за адресою: м. Рівне, вул.16 Липня буд. 38.
02.05.2018 року Генеральної прокуратури України листом №13/2-202вих-18 повідомила Регіональне відділення, що за умови дотримання вимог законодавства - не заперечує здійснення орендарем невід'ємних поліпшень.
Листом №17-04-02522 від 22 червня 2018 року Регіональним відділенням було надано дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень спортивного залу з переходом (Літ. 5-2), загальною площею 724,6 кв.м., розташований за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня буд.38.
Позивачем проведені невід'ємні поліпшення вищевказаного майна. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, станом на 31 березня 2021 року становила 7 919 792,40 грн, що підтверджується Звітом про оцінку ПІ "Експерт-Рівне-Консалт" №210315/1 від 21.04.2021 року. При цьому, вартість об'єкта оцінки, який не містить невід'ємні поліпшення становила 3 002 748,00 грн.
Висновком звіту ТОВ Аудиторська фірма "Веріф Плюс" від 03 березня 2021 року встановлено наступне: за наслідками перевірки на підставі представлених підтверджувальних документів аудиторами встановлено, що в період липень 2018 - березень 2020 року Орендарем - громадською організацією "Рівненська обласна федерація тайського боксу МУАЙ ТАЙ" за рахунок власних коштів було оплачено та профінансовано витрати з проведення підрядним способом невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна - спортивний зал з переходом "літ. Б-2", загальною площею 724,6 кв. м., що розташована за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.16 Липня, буд 38, що перебуває на балансі Прокуратури Рівненської області на загальну суму 7 919 792,40 грн (без ПДВ), що становить 364,67% від вартості приміщення за оцінкою, яка відповідно до договору оренди становить 2 233 000,00 грн.
05.05.2025 до Регіонального відділення надійшла заява від юридичної особи - Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" від 05.05.2025 (вx.№11/0963 від 05.05.2025) про включення об'єкта права державної власності до Переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - будівля спортивного залу з переходом "літ.Б-2", загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, що перебуває на балансі Державного підприємства "Управління справами Фонду державного майна України", код ЄДРПОУ - 39950170.
06.05.2025 Регіональне відділення звернулось з листом №01-02-0997 до Фонду державного майна України, як до уповноваженого органу управління державним майном, щодо надання згоди на включення зазначеного об'єкту до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
06.05.2025 Регіональне відділення звернулось з листом №01-02-1002 до Департаменту управління приватизацією Фонду державного майна України, як до балансоутримувача будівлі спортивного залу з переходом "літ.Б-2", загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38.
28.05.2025 Фонд державного майна України листом №10-47-13722 надав згоду на включення вищевказаного об'єкту до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
11.06.2025 наказом №173 Регіональним відділенням було прийнято рішення про включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - будівлі спортивного залу з переходом "літ.Б-2", загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул.16 Липня, 38.
11.09.2025 наказом Фонду державного майна України було включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації будівлі спортивного залу з переходом "літ.Б-2", загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул.16 Липня, 38, що перебуває на балансі Державного підприємства "Управління справами Фонду державного майна України", код ЄДРПОУ - 39950170.
30.09.2025 листом №956-02-2188 Регіональне відділення звернулось до Департаменту управління приватизацією Фонду державного майна України з метою визначення способу приватизації будівлі спортивного залу з переходом (літ. "Б-2"), загальною площею 1074,6 кв.м, за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, недопущення порушення вимог законодавства України та зменшення надходжень до Державного бюджету України, а також з метою забезпечення можливості прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу об'єкта державної власності, переданого в оренду.
10.10.2025 наказом №301 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціальнокультурного призначення" Регіональним відділенням вирішено:
1) Прийняти рішення про приватизацію об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - будівлі спортивного залу з переходом (Літ. Б-2), загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38. Балансоутримувач - Державне підприємство "Управління справами Фонду державного майна України", код ЄДРПОУ - 39950170. Орган управління - Фонд державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945.
2) Приватизувати об'єкт малої приватизації - об'єкт соціально - культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. «Б-2») загальною площею 1 074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38 шляхом продажу на аукціоні з умовами.
3) Відділу приватизації та корпоративного управління Регіонального відділення забезпечити:
3.1. Протягом одного робочого дня з дня видання цього наказу передачу його копії в електронному вигляді та інформації про прийняття рішення про приватизацію відповідного об'єкта Департаменту комунікацій Фонду державного майна України для її опублікуввання в офіційному веб сайті Фонду державного майна України у призначений законодавством строк.
3.2. Протягом десяти робочих днів з дня видання цього наказу утворити аукціонну комісію для продажу - будівлі спортивного залу з переходом (Літ. Б-2), загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38, балансоутримувач - Державне підприємство "Управління справами Фонду державного майна України", код ЄДРПОУ - 39950170.
15.10.2025 Фонд державного майна України скерував відповідь №10-21-25843 на лист №956-02-2188 від 30.09.2025 про те, що Регіональному відділенню при здійсненні своїх повноважень щодо приватизації об'єкта слід керуватись вимогами чинного законодавства, зокрема Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", в той же час, організація та забезпечення виконання регіональним відділенням актів законодавства, наказів та доручень Фонду здійснюється начальником Регіонального відділення.
Таким чином позивач вважає, що відповідачем, всупереч чинному законодавству, прийнято рішення про приватизацію будівлі спортивного залу з переходом (Літ. Б-2), загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38 шляхом продажу на аукціоні, а не викупу останнім, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (надалі - Закону) приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
До об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1 ст. 4 Закону).
За приписами ч. 2 ст. 5 Закону визначено, що до об'єктів малої приватизації належать: 1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації; 2) окреме майно. Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації; 3) об'єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об'єкти; 4) об'єкти соціально-культурного призначення. До об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств; 5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об'єктів великої приватизації; 6) інші об'єкти, що не належать до об'єктів великої приватизації.
Згідно із статтею 7 Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством та інші.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону, порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: - формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; - опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на офіційному вебсайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; - прийняття рішення про приватизацію; - прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; - опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; - проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; - перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; - затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; - затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; - опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; - проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; - укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; - опублікування інформації про результати приватизації; - прийняття рішення про завершення приватизації.
Статтею 13 Закону визначено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; 2) викупу об'єктів приватизації.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом 1) продажу на аукціоні або 2) шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
- орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
- орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
- невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
- здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності;
- орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
- договір оренди є чинним на момент приватизації.
Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу. У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об'єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем.
Позивач вказує, що із системного аналізу ст. 18 Закону вбачається, що у разі, якщо орендарем виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті то він має право на приватизацію такого майна шляхом викупу. В свою чергу приватизація орендованого майна шляхом проведення аукціоні можлива за відсутності виконання кожної з умов, передбаченої. ч.2 ст. 18 Закону.
В даному випадку, Позивач виконав усі умови, передбачені ч. 2 ст. 18 Закону, а саме:
1) орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна. Розмір невід'ємних поліпшень, здійснених позивачем складає 364,67%, що підтверджується матеріалами справи.
2) орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу. Згода на здійснення невід'ємних поліпшень надана Листом № 17-04-02522 від 22 червня 2018 року відповідачем надано дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень спортивного залу з переходом (Літ. Б-2), загальною площею 724,6 кв.м., розташований за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38;
3) невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди. Договір оренди укладений 11 квітня 2018 року. Звіт про оцінку майна ПП «Експерт-Рівне-Консалт» № 210315/1 від 21.04.2021 року та звіт ТОВ Аудиторська фірма «Веріф Плюс» від 03 березня 2021 року, як доказ фіксації здійснення невід'ємних поліпшень та їх вартості підтверджують виконання таких поліпшень в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна.
4) здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності. Здійснення і склад невід'ємних поліпшень підтвердженні Звітом про оцінку майна ПП «Експерт-Рівне-Консалт» № 210315/1 від 21.04.2021 року та звітом ТОВ Аудиторська фірма «Веріф Плюс» від 03 березня 2021 року.
5) орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати. Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській області № 956-04-2153 від 25.09.2025 року, за період оренди орендарем - ГО «Рівненська обласна федерація тайського боксу (МУАЙ ТАЙ)» виконуються умови договору оренди: орендоване майно використовується за призначенням, орендоване майно застраховане, договору страхування постійно поновлюються, заборгованість з орендної плати відсутня.
6) договір є чинним на момент приватизації. Згідно п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 20 років, що діє з 11 квітня 2018 року до 11 квітня 2038 року включно.
Таким чином, судом встановлено, що поліпшення здійснені позивачем за попередньою згодою орендодавця, їх вартість перевищує визначений законом розмір, а доказів наявності заборгованості позивача за договором оренди відповідачем суду не надано.
Отже, позивачем виконано передбачені законом умови для реалізації права на приватизацію орендованого майна шляхом викупу.
Разом з тим, відповідачем прийнято наказ, яким визначено спосіб приватизації спірного об'єкта шляхом продажу на аукціоні.
Таким чином, оскільки наведенні позивачем обґрунтування у своїй сукупності підтверджують факт неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків, передбачених Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", та порушення права позивача щодо реалізації права на приватизацію шляхом викупу орендованого майна, вказане, на думку суду, є підставою для визнання незаконним та скасувати п. 2 наказу Регіонального відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області № 301 від 10.10.2025 року "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціальнокультурного призначення" в частині визначення способу приватизації - шляхом продажу на аукціоні та п. 3. згаданого наказу та визнати за Громадською організацією "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" право викупу об'єкта соціально - культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. «Б-2») загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38.
Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області забезпечити приватизацію об'єкта малої приватизації - об'єкт соціально-культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. «Б-2») загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38 шляхом викупу Громадською організацією «Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)» не може бути задоволена, оскільки вона фактично втручається у дискреційні повноваження органу приватизації, що виходить за межі компетенції суду.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. " ..надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання"
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу державної влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Отже, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним за умови дотримання визначених для прийняття такого рішення підстав.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань судочинства.
Завдання господарського судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності.
Перевірка доцільності переступає компетенцію суду і виходить за межі судочинства. З огляду на положення Господарського процесуального кодексу України щодо компетенції суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
З системного аналізу вищенаведених приписів Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку №675 вбачається, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу приватизації державного майна, який розпочинається з ініціювання приватизації об'єктів органами приватизації, уповноваженими органами управління або покупцями і завершується укладенням договору купівлі-продажу за результатом проведеного аукціону чи викупу.
Згідно із статтею 7 Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; здійснюють управління об'єктами державної власності; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори на проведення оцінки об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; укладають з потенційними покупцями єдиних майнових комплексів державних підприємств та пакетів акцій договори про конфіденційність інформації про об'єкт приватизації та інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.
3 огляду на вищевикладене, вимоги позивача в частині зобов'язання суб' єкта владних повноважень прийняти конкретно визначене рішення у спірних правовідносинах є втручанням у його повноваження, оскільки для задоволення вимоги про зобов'язання Регіонального відділення прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу, суд повинен розглянути заяву позивача для встановлення наявності або відсутності інших підстав, визначених Законом та Порядком, тоді як суд не має права замінювати компетентні національні органи.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/6319/19, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов'язання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області забезпечити приватизацію об'єкта малої приватизації - об'єкт соціально - культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. «Б-2») загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38 шляхом викупу Громадською організацією «Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)».
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з наведеними обставинами, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Регіонального відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області № 301 від 10.10.2025 року "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціальнокультурного призначення" в частині визначення способу приватизації - шляхом продажу на аукціоні та п. 3. згаданого наказу.
3. Визнати за Громадською організацією "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" право викупу об'єкта соціально - культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. «Б-2») загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, Україна, Рівненський р-н, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Могили Петра, буд. 24, ЄДРПОУ 42956062) на користь Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 38, ЄДРПОУ 38503410) судовий збір в розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість ) грн 00 коп.
6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлено та підписано 16 березня 2026 року.
Суддя А.М. Горплюк