вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"16" березня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/50/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення в сумі 165 931,01 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: О. Кучеренко, витяг з ЄДРЮОФОПГФ,
від відповідача: К. Костючик, витяг з ЄДРЮОФОПГФ,
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (відповідач) про стягнення 165 931,01 грн, з яких: 9 026,40 грн основного боргу, 131 187,67 грн інфляційних та 25 716,94 грн 3% річних за договором поставки від 02.12.2020 № 53-122-01-20-10211.
Cтислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 02.12.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-20-10211 (договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався оплатити товар за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток № 1 до договору). На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 337 627,56 грн, що підтверджується накладними, у свою чергу, відповідачем отриманий товар оплачений частково, на суму 328 601,16 грн, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 026,40 грн. За недотримання відповідачем строків оплати товару позивач нарахував та просить суд стягнути 25 716,94 грн 3% річних та 131 187,67 грн інфляційних.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 11, 509, 525 - 526, 610, 612, 625, 629, 655, 663, 692, 712 ЦК України.
09.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що у відповідача не виникло обов'язку оплатити товар за видатковою накладною № 2 від 12.01.2021 на суму 9 026,40 грн з ПДВ до проведення належної реєстрації позивачем відповідної податкової накладної. Обов'язок замовника з оплати поставленої продукції виникає виключно з моменту реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Фактична оплата товару була здійснена замовником в межах 45-денного строку, встановленого договором, що свідчить про належне та своєчасне виконання грошового зобов'язання. За таких обставин відсутні правові підстави для визнання дій замовника такими, що містять ознаки прострочення, а відтак інфляційні втрати та 3 % річних не підлягають нарахуванню.
12.02.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до яких що договором визначено, що основним документом, відповідно до якого здійснюється оплата за поставлений товар, є видаткова накладна або накладна. Умовами договору не передбачено, що в разі неналежного оформлення, несвоєчасної реєстрації податкових накладних замовник звільняється від обов'язку з оплати поставленого товару. Податкові накладні були подані товариством на реєстрацію в обумовлені ПК України строки, а також те, що дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом, позивач вчинив вичерпний перелік дій з метою реєстрації податкової накладної у ЄРПН та дотримався умов, зазначених у пунктах 6.1.-6.2. договору. Вказує, що зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не нівелює обов'язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов'язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.
16.02.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими станом на 16.02.2026 податкова накладна № 2 до ВН № 2 від 12.01.2021 на суму 9 026,40 грн залишається не зареєстрованою, як наслідок, строк виконання грошового зобов'язання не розпочався, а прострочення щодо оплати в сумі 9 026,40 грн з боку відповідача відсутнє. Твердження позивача про те, що договором не передбачено звільнення замовника від обов'язку оплати у разі відсутності реєстрації податкової накладної, є юридично некоректним, оскільки мова йде не про звільнення від оплати, а про ненастання строку виконання зобов'язання. Посилання позивача на те, що реєстрація податкових накладних зупинена контролюючим органом та не залежала від його волі, не змінює погодженої сторонами умови договору. Сторони прямо пов'язали оплату саме з фактом реєстрації податкової накладної, а не з її поданням на реєстрацію. Позовні вимоги про стягнення основного боргу є передчасними, а вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними, у зв'язку з відсутністю прострочення, тому що обов'язок відповідача з оплати товару виникне/виник лише після реєстрації податкових накладних та спливу 45 календарних днів, передбачених пунктом 6.1. договору.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 23.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/50/26 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.03.2026.
У судовому засіданні 02.03.2026 оголошено перерву на 16.03.2026.
Заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
02.12.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-20-10211 (договір), за пунктом 1.1. якого постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується поставити і передати у власність відповідача (замовника) товар, а замовник, у свою чергу, зобов'язується оплатити товар за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору.
При цьому, як установлено судом, відповідно до Закону України від 06.02.2023 № 2896 "Про акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом", постанови КМУ від 29.12.2023 № 1420 "Про утворення акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" утворено Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом шляхом перетворення Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом. Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом. Відокремлені підрозділи Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). Відповідачем за цим позовом є правонаступник НАЕК Енергоатом - Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань.
Відповідно до пункту 12.1. договору, він уважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього договору по 01.03.2021.
За пунктом 1.2. договору предметом поставки за цим договору є товар: 03220000-9 - фрукти, який передбачений специфікацією № 1 до цього договору.
Згідно з пунктами 2.1. - 2.2. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, становить 283 900,00 грн, крім того ПДВ - 56 780,00 грн. Загальна сума договору становить 340 680,00 грн.
Пунктами 3.1. - 3.2. договору сторонами погоджено, що товар поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс - 2010 партіями, один раз на тиждень, а саме: кожен понеділок до 09:00 год. Кількість та асортимент кожної партії товарів визначається заявками замовника, які направляються замовником на електронну адресу постачальника не пізніше ніж за п'ять календарних днів до моменту поставки. Місце поставки: 34400, м. Вараш, склад УРП ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК" "Енергоатом".
У розділі 4 договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Якість товару повинна відповідати умовам договору, ДСТУ та технічним вимогам (додаток № 2 до договору).
Розділом 8 договору передбачено порядок передачі та приймання продукції, зокрема у пунктах 8.1., 8.3. договору приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 "Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" та № П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" при наявності товарно - супровідних документів: видаткової накладної або накладної та документів, які підтверджують якість товару. Перехід права власності на товар за договором відбувається в момент поставки товару за умови наявності та передачі належним чином оформлених товарно - супровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної замовником.
Судом установлено, що на виконання умов договору позивач здійснив поставку продукції на суму 337 627,56 грн, що підтверджується накладними № 4045 від 22.12.2020 на суму 5 854,60 грн, № 4367 від 28.12.2020 на суму 13 370,00 грн, № 1 від 04.01.2021 на суму 17 994,50 грн, № 2 від 12.01.2021 на суму 7 522,00 грн, № 3 від 20.01.2021 на суму 22 167,70 грн, № 5 від 26.01.2021 на суму 22 640,50 грн, № 11 від 27.01.2021 на суму 5 992,00 грн, № 66 від 02.02.2021 на суму 30 280,00 грн, № 393 від 17.02.2021 на суму 38 468,00 грн, № 398 від 26.02.2021 на суму 43 139,00 грн, № 564 від 26.02.2021 на суму 38 926,50 грн, № 786 від 26.02.2021 на суму 35 002,00 грн.
Згідно з пунктами 6.1, 62. договору оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно з видатковою накладною протягом 45-ти календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН. Постачальник зобов'язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого пунктом 201.10 ПК України та протягом двох кадендарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати замовнику електронну квитанцію про реєстрацію шляхом направлення її на електронну адресу замовника.
Відповідач зареєстрував в ЄРПН податкові накладні: №35 від 22.12.2020 на суму 5 854,60 грн та ПДВ 1 170,92 грн, реєстраційний номер 9362182938; №37 від 28.12.2020 на суму 13 370,00 грн та суму ПДВ 2674,00 грн, реєстраційний номер 9362205817; №1 від 04.01.2021 на суму 17 994,50 грн та суму ПДВ 3 598,90 грн, реєстраційний номер 9000794565; №2 від 12.01.2021 на суму 7 522,00 грн та суму ПДВ 1 504,40 грн, реєстраційний номер 9010633302; №3 від 20.01.2021 на суму 22 167,70 грн та суму ПДВ 4433,54 грн, реєстраційний номер 9024643279; №4 від 26.01.2021 на суму 22 640,50 грн та суму ПДВ 4 528,10 грн, реєстраційний номер 9024644759; №6 від 27.01.2021 на суму 5 922,00 грн та суму ПДВ 1 198,40 грн, реєстраційний номер 9024613687; №2 від 02.02.2021 на суму 30 280,00 грн та суму ПДВ 6 056,00 грн, реєстраційний номер 9041094244; №11 від 17.02.2021 на суму 38 468,00 грн та суму ПДВ 7 693,60 грн, реєстраційний номер 9053453906; №16 від 26.02.2021 на суму 43 139,00 грн та суму ПДВ 8 627,80 грн, реєстраційний номер 9053454005; №18 від 26.02.2021 на суму 38 926,50 грн та суму ПДВ 7 785,20 грн, реєстраційний номер 9053453226; №19 від 26.02.2021 на суму 35 002,00 грн та суму ПДВ 7 000,40 грн, реєстраційний номер 9053453171, всього на загальну суму 337 627,56 грн, в тому числі ПДВ - 56 271,26 грн.
Реєстрація податкових накладних: № 2 від 12.01.2021 на суму 7 522,00 грн та суму ПДВ 1 504,40 грн реєстраційний номер 9010633302, №3 від 20.01.2021 на суму 22 167,70 грн та суму ПДВ 4 433,54 грн, реєстраційний номер 9024643279, №4 від 26.01.2021 на суму 22 640,50 грн та суму ПДВ 4 528,10 грн, реєстраційний номер 9024644759, №2 від 02.02.2021 на суму 30 280,00 грн та суму ПДВ 6 056,00 грн, реєстраційний номер 9041094244, №11 від 17.02.2021 на суму 38 468,00 грн та суму ПДВ 7 693,60 грн, реєстраційний номер 9053453906, №16 від 26.02.2021 на суму 43 139,00 грн та суму ПДВ 8 627,80 грн, реєстраційний номер 9053454005, №18 від 26.02.2021 на суму 38 926,50 грн та суму ПДВ 7 785,20 грн, реєстраційний номер 9053453226, №19 від 26.02.2021 на суму 35 002,00 грн та суму ПДВ 7 000,40 грн, реєстраційний номер 9053453171 зупинена ДПС України.
Відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду у справах № 460/13208/22, № 460/13543/22, № 460/13544/22, № 460/14566/22, № 460/14565/22, № 460/16480/22, 460/16478/22, які набрали законної сили, суд зобов'язав ДПС України зареєструвати податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, днем первинної реєстрації.
Відповідач здійснив оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями №1431 від 12.02.2021 на загальну суму 7 025,52 грн, у тому числі ПДВ 1 170,92 грн, №1468 від 15.02.2020 на загальну суму 16 044,00 грн, у тому числі ПДВ 2 674,00 грн, №2253 від 25.02.2021 на загальну суму 21 593,40 грн, у тому числі ПДВ 3 598,90 грн, №1113 від 27.01.2022 на загальну суму 7 190,40 грн, у тому числі ПДВ 1 198,40 грн, № 954 від 27.01.2023 на загальну суму 26 601,24 грн, у тому числі ПДВ 4 433,54 грн, №7406 від 10.07.2023 на загальну суму 46 711,20 грн, у тому числі ПДВ 7 785,20 грн, №12264 від 16.10.2023 на загальну суму 36 336,00 грн, у тому числі ПДВ 6 056,00 грн, №2413 від 09.04.2024 на загальну суму 46 161,60 грн, у тому числі ПДВ 7 693,60 грн, №4295 від 27.05.2024 на загальну суму 27 168,60 грн, у тому числі ПДВ 4 528,10 грн, №4609 від 03.06.2024 на загальну суму 51 766,80 грн, у тому числі ПДВ 8 627,80 грн, №3707 від 07.04.2025 на загальну суму 42 002,40 грн в тому числі ПДВ 7 000,40 грн, всього на загальну суму 328 601,16 грн.
Як стверджує позивач, відповідачем було порушено строки оплати поставленого товару, а саме: за видатковою накладною № 4045 від 22.12.2020 на суму 7 025,52 грн з ПДВ, строк оплати 05.02.2021, фактично оплачено 12.02.2021, за видатковою накладною № 4367 від 28.12.2020 року на суму 16 044,00 грн з ПДВ, строк оплати 12.02.2021, фактично оплачено 16.02.2021, за видатковою накладною № 1 від 04.01.2021 на суму 21 593,40 грн з ПДВ, строк оплати 19.02.2021, фактично оплачено 25.02.2021, за видатковою накладною №2 від 12.01.2021 на суму 9 026,40 грн з ПДВ, строк оплати 27.02.2021, фактично не оплачено, за видатковою накладною №3 від 20.01.2021 на суму 26 601,24 грн з ПДВ, строк оплати 06.03.2021, фактично оплачено 27.01.2023, за видатковою накладною №5 від 26.01.2021 на суму 27 168,60 грн з ПДВ, строк оплати 12.03.2021, фактично оплачено 27.05.2024, за видатковою накладною №11 від 27.01.2021 на суму 7 190,40 грн з ПДВ, строк оплати 13.03.2021, фактично оплачено 27.01.2022, за видатковою накладною № 66 від 02.02.2021 на суму 36 336,00 грн з ПДВ, строк оплати 18.03.2021, фактично оплачено 16.10.2023, за видатковою накладною №393 від 17.02.2021 на суму 46161,60 грн з ПДВ, строк оплати 02.04.2021, за видатковою накладною №398 від 26.02.2021 на суму 51766,80 грн з ПДВ, строк оплати 11.04.2021, фактично оплачено 03.06.2024, за видатковою накладною №564 від 26.02.2021 на суму 46 711,20 грн з ПДВ, строк оплати 11.04.2021, фактично оплачено 10.07.2023, за видатковою накладною №786 від 26.02.2021 на суму 42 002,40 грн з ПДВ, строк оплати 11.04.2021, фактично оплачено 07.04.2025.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 026,40 грн.
Згідно з пунктом 9.2. договору усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.
Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов'язковим (пункт 9.3. договору).
27.05.2021 позивач звернувся до відповідача з листом №27/05 з пропозицією внести зміни до договорів поставки № 53-122-01-20-10211 від 02.12.2020 та № 53-122-01-20-09947 від 11.08.2020 щодо оплати за поставлений товар, а саме: здійснити оплату за поставлений товар згідно з видатковими накладними без врахування суми ПДВ, а оплату ПДВ здійснити після успішної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
У листі №11066/044 від 23.06.2021 відповідач відмовив позивачу в цій пропозиції без пояснення причини.
12.12.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача office@rnpp.atom.gov.ua лист № 12/12 щодо проведення звірки взаємних зобов'язань.
У листі №22-23004/021 від 19.12.2025 відповідач підтвердив заборгованість за договором поставки № 53-122-01-20-10211 від 02.12.2020 в розмірі 9 026,40 грн.
30.03.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо оплати протермінованого грошового зобов'язання та штрафних санкцій.
У листі від 14.04.2022 №5247/001-юр ВП відповідач відмовився від добровільного виконання протермінованого зобов'язання, разом з тим визнав факт поставки товару належної якості та кількості.
Станом на дату розгляду спору доказів оплати поставленого товару на суму 9 026,40 грн в матеріалах справи немає.
За недотримання відповідачем умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 25 716,94 грн 3% річних та 131 187,67 грн інфляційних.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із несвоєчасною оплатою товару за договором поставки та відповідальністю за порушення строків оплати за поставлений товар, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статтей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом установлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 337 627,56 грн, що підтверджується накладними, у свою чергу, відповідачем отриманий товар оплачено частково, на суму 328 601,16 грн, про що свідчать платіжні інструкції, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 026,40 грн, доказів погашення якої станом на дату розгляду вказаного спору відповідачем суду не надано. Окрім того, як зазначалося, позивач нарахував та просить суд стягнути 25 716,94 грн 3 % річних 131 187,67 грн інфляційних.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на пункт договору 6.1. договору та зазначає, що станом на 16.02.2026 податкова накладна № 2 до ВН № 2 від 12.01.2021 на суму 9 026,40 грн залишається не зареєстрованою, як наслідок, строк виконання грошового зобов'язання не розпочався, а вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними у зв'язку з відсутністю прострочення.
Суд, даючи оцінку вказаним твердження відповідача, вважає за необхідне зазначити таке.
Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
ПК України не передбачає застосування до правовідносин у сфері справляння податків і зборів правила "дозволено все, що не заборонено", як і не надає можливості застосування до цих правовідносин цивільного законодавства, у тому числі законодавства, що регулює зобов'язальні правовідносини сторін. Ці норми є імперативними, тобто, такими, що не допускають ніяких відхилень, можливості їх зміни шляхом узгодження цих змін сторонами.
Обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, а включення до приватноправового договору обов'язків, що належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює ці обов'язки на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2026 у справі № 904/2953/24).
Ураховуючи викладене, зважаючи, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не є обов'язком перед покупцем, відтак настання строку оплати за поставлений товар не може пов'язуватися із реєстрацією податкової накладної.
Отже, відповідач мав виконати своїй обов'язок з оплати товару протягом 45-ти календарних днів з дати поставки.
Ураховуючи викладене, вимоги про стягнення 9 026,40 грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних, то суд зазначає таке.
За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, установив, що розмір перших становить 25 658,47 грн (при заявленому - 25 716,94 грн), а других - 129 870,50 грн (при заявленому - 131 187,67 грн) (розрахунок додається), отже, 3% річніх та інфляційні підлягають частковому задоволенню.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 328,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 640,30 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення в сумі 165 931,01 грн задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область. м. Вараш, ідентифікаційний код 054 25046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (35421, Рівненська область, Рівненський район, с. Андрусіїв, вул. Вершила М., буд. 41А, ідентифікаційний код 37433458) 9 026,40 грн основного боргу, 25 658,47 грн 3% річних та 129 870,50 грн інфляційних.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область. м. Вараш, ідентифікаційний код 054 25046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (35421, Рівненська область, Рівненський район, с. Андрусіїв, вул. Вершила М., буд. 41А, ідентифікаційний код 37433458) 2 640,30 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (35421, Рівненська область, Рівненський район, с. Андрусіїв, вул. Вершила М., буд. 41А, ідентифікаційний код 37433458).
Відповідач: Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код 054 25046).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 16.03.2026.
Суддя О.Андрійчук