11.03.2026, м. Львів, вул. Личаківська, 128 Справа № 914/3496/25
Господарським судом Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О. розглянуто у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за позовом: ОСОБА_1, м. Шептицький,
до відповідача: Виконавчого комітету Шептицької міської ради, м. Шептицький,
про зобов'язання до вчинення дій
За участі представників:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача : Коблик Любомир Андрійович - представник.
Встановив: ОСОБА_1, м. Шептицький, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Виконавчого комітету Шептицької міської ради, м. Шептицький, запровадити фіксовані ціни оренди та платних послуг Комунальному підприємству «Центральний ринок» Шептицької міської ради (стара назва КП «Чероноградський ринок») відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», формування тарифів здійснити прозоро у відповідності із визначених процедур з законодавством та Регламентом Шептицької міської ради та тарифи виконати згідно Національного Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 318 31.12.1999 (реєстр Міністерства юстиції України від 19.01.2000 № 27/4248), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства по об'єктам витрат (продукції, робіт, послуг), Національного Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181 (реєстр Міністерства юстиції України 10 серпня 2000р. за № 487/4708) для визначення ціни оренди одного квадратного метра площі торгового місця.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємці ведуть господарську діяльність з продажу одягу взуття на правах оренди торгових місць на КП «Центральний ринок» Шептицької міської ради. Облаштування тимчасовими некапітальними спорудами торгових місць, благоустрій ринкової площі, пластикові дахи торгових рядів є у власності і на утриманні підприємців за власний кошт.
Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.03.2015р. № 11/р/к у справі № 3-02-229/2013 визнано, що Комунальне підприємство «Червоноградський ринок» (нова назва «Центральний ринок» Шептицької міської ради), згідно із статтею 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», займає монопольне (домінуюче) становище на ринку з надання місць для торгівлі продовольчими, промисловими товарами на ринку з 2012 року на території міста Шептицький з часткою більше 35%.
Після прийнятого рішення вступає у юридичну силу норма права, визначена ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», якою запроваджуються державні регульовані ціни на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Незважаючи на норми права, положення Статуту підприємства, відповідач не встановив фіксованих цін - обов'язкових для застосування суб'єктом господарювання КП «Центральний ринок» Шептицької міської ради та порушує законодавство про захист економічної конкуренції та Закон України «Про ціни та ціноутворення». Самостійне встановлення тарифів оренди і послуг наданих ринком є завищеним та необґрунтованим, а спосіб визначення вартості оренди торгових місць суперечить законодавству.
Рішенням від 26.09.2024р. № 63/103-р/к адміністративної колегії Західного відділення АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції постановила, що КП «Червоноградський ринок» визнано повторно підприємством, яке займає монопольне (домінуюче) становище на ринку з надання в оренду торгових місць (площ).
На думку позивача, відповідач умисно ігнорує норму права, закріплену у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні повністю, посилаючись на те, що постановою Верховного Суду від 11.12.2025 р. у справі № 914/3115/24 касаційну скаргу КП «Центральний ринок» Шептицької міської ради задоволено, визнано недійсним рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2024р № 63/103-р/к у справі № 63/4-02-26-2022 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». У зв'язку з цим відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до спірних правовідносин.
Крім цього, відповідач вказує на те, що позовна вимога «Формування тарифів здійснити прозоро у відповідності із визначених процедур з законодавством та Регламентом Шептицької міської ради» є некоректною, безпідставною та такою, що не може бути задоволена, з огляду на положення Регламенту Шептицької міської ради, а вимога щодо «виконання тарифів згідно Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку», не ґрунтується на чинному законодавстві та не може забезпечити ефективне поновлення порушених, на думку позивача, прав.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання.
Позовна заява залишалась судом без руху. У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. У підготовчому судовому засіданні судом оголошувались перерви та строк підготовчого провадження у справі продовжувався з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду в тому числі протокольних.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з такого.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ст.1 ЦК України).
Згідно з ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Господарський суд розглядає спори щодо встановленої ціни (вартості), товарів і послуг у господарському договорі.
Натомість, позивач вважає встановлену КП «Центральний ринок» Шептицької міської ради плату за використання торгового місця на ринку завищеною. В зв'язку з наведеним, позивач просить господарський суд зобов'язати Виконавчий комітет Шептицької міської ради запровадити для цього підприємства державні регульовані ціни на його товари та послуги на підставі ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», шляхом встановлення фіксованих цін оренди та платних послуг, обов'язкових для КП «Центральний ринок» Шептицької міської ради.
Однак згідно з ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про ціни і цоноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ціни і цоноутворення» передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної цінової політики у межах повноважень, визначених законом (ст. 6 Закону України «Про ціни і цоноутворення»).
З огляду на викладені вище правові норми, державне регулювання цін та запровадження державних регульованих цін органами виконавчої влади місцевого самоврядування не є господарською діяльністю відповідача у справі. Правовідносини між сторонами у справі не належать до діяльності у сфері суспільного виробництва, спрямованої на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Позивач звернувся з позовом до відповідача як спеціального органу виконавчої влади, який встановлює тарифи.
Запровадження відповідачем на вимогу позивача, на підставі ч.1 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», фіксованих цін оренди та платних послуг Комунальному підприємству «Центральний ринок» Шептицької міської ради (обов'язкових для підприємства) належить до його повноважень у сфері цінової політики та здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Відносини сторін у даній справі засновані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а тому цивільне законодавство до таких відносин не застосовується (ч. 2 ст. 1 ЦК України).
Рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.03.2015р. № 11/р/к у справі № 3-02-229/2013 та від 26.09.2024р. № 63/103-р/к, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не стосуються відповідача у справі. Ці рішення прийнято щодо КП «Червоноградський ринок» і підстави для висновку про належність спірних у справі правовідносин до тих, які закріплені у п. 7 ч. 1 ст. 20 ГПК України, теж відсутні.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З огляду на характер спірних правовідносин, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак поверненню ОСОБА_1 за його заявою підлягає сплачений ним судовий збір за розгляд позовної заяви після набрання ухвалою суду про закриття провадження у справі законної сили.
Керуючись ст.ст. 231, 234, 235 ГПК України, суд
Закрити провадження у справі № 914/3496/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шептицької міської ради.
Повернути ОСОБА_1 за його заявою сплачений ним судовий збір за розгляд позовної заяви після набрання ухвалою суду про закриття провадження у справі законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу про закриття провадження може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена 16.03.2026 р.
Суддя Бортник О.Ю.