61022, м. Харків, пр. Науки, 5
____________________________________________________________________________ У Х В А Л А
16.03.2026 Справа №905/156/26
Суддя Паляниця Ю.О., розглянувши заяву №308м/ш-21 від 10.03.2026 Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» (03065, м.Київ, проспект Любомира Гузара, 7) про видачу судового наказу щодо стягнення з Комунального підприємства «АТП 052814» (84107, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Літературна, 109) заборгованості за договором №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг у сфері інформатизації на суму 1080 грн, -
Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України», м.Київ звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою №308м/ш-21 від 10.03.2026 щодо видачі судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «АТП 052814», м.Слов'янськ заборгованості за договором №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг у сфері інформатизації на суму 1080 грн.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на порушення боржником умов договору №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг у сфері інформатизації в частині оплати вартості наданих у вересні та грудні 2021 року послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1080 грн.
Розглянувши заяву Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне.
За змістом ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ст.148 вказаного кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником; у заяві повинні бути зазначені, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п.4 ч.2); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п.5 ч.2); до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п.3 ч.3); інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.3).
У ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Тобто, приписи господарського процесуального законодавства України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно, заявник, крім іншого, має додати документи в обгрунтування обставин на яких грунтується заява про видачу судового наказу, що вказують на правильність та безспірність грошових сум та підтверджує право вимоги у заявника.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 Господарського процесуального кодексу України), на суд покладається обв'язок на підставі наданих заявником доказів встановити факт виникнення грошової вимоги та порушення грошового зобов'язання з боку боржника, одночасно суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Як зазначалось, заявлені вимоги ґрунтуються на тому, що боржником не належним чином виконувались умови договору №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг, укладеного між Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» (виконавець) та Комунальним підприємством «АТП 052814» (замовник) у письмовій формі.
Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» 04.09.2025 змінило найменування на Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України». Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відбулась 04.09.2025, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадянських формувань. Згідно з п.1.3 статуту заявника підприємство є правонаступником Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України».
За умовами п.п.1.1, 1.2 договору №308М/Ш-21 від 23.12.2020 виконавець зобов'язується у 2021 році надати послуги у сфері інформатизації, а замовник прийняти і оплатити ці послуги. Під послугами в рамках цього договору сторони розуміють ДК 021:2015, консультаційні послуги з питань програмного забезпечення, код 72266000-7, які включають послуги із забезпечення працездатності програмного комплексу «Криптосервер: Модуль шифрування», що використовується для захисту інформації, яка передасться засобами електронного зв'язку.
Порядок здачі і прийняття наданих послуг регламентовано розділом 2 договору. Зокрема, по закінченню надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг, передбачених договором один раз на квартал. Замовник протягом 5-ти днів з дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт, або мотивовану відмову від його підписання. У разі направлення мотивованої відмови замовника від приймання наданих послуг, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. Якщо протягом строку, вказаного в п.2.2 цього договору, замовником не буде направлено підписаний акт здачі-приймання наданих послуг та мотивованої відмови від його підписання, то вважатиметься, що послуги надані належним чином та прийняті замовником (п.п.2.1-2.4 договору №308М/Ш-21 від 23.12.2020).
Отже, обов'язку замовника оплатити належним чином надані послуги кореспондує обов'язок виконавця надати Комунальному підприємству «АТП 052814» акт здачі-приймання наданих послуг, з яким останній може не погодитись, надавши мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з п.3.3 укладеного сторонами правочину оплата послуг проводиться замовником щоквартально згідно з додатком №1 до договору протягом п'яти днів з дати підписання ним акту здачі-приймання наданих послуг та за вимогою замовника рахунку-фактури наданих виконавцем, але в будь-якому випадку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом у межах відповідних бюджетних асигнувань.
Підписання акту здачі-приймання наданих послуг та за вимогою замовника рахунок-фактура наданих виконавцем послуг відповідно до п.3.3 договору є первісною передумовою для виникнення обов'язку з оплати наданих послуг. При цьому, визначене цим пунктом правило про обов'язок виконавця оплатити надані послуги в будь-якому випадку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, не скасовує обов'язку виконавця щодо надання виконавцю акту здачі-приймання наданих послуг.
В якості доказів на підтвердження факту надання послуг на підставі умов договору заявником надані акти здачі-приймання наданих послуг №717 від 30.09.2021 на суму 540 грн, №1049 від 31.12.2021 на суму 540 грн, які підписані одноособово виконавцем. Підпису уповноваженої особи з боку замовника документи не містять. Також відсутні докази підписання з боку замовника вказаних актів електронним цифровим підписом. До заяви не додані докази направлення чи вручення наведених актів замовнику. У заяві не зазначено, яким чином здійснювалось направлення відповідних актів на адресу замовника для підписання та чи мало воно місце взагалі.
Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство «АТП 052814» зареєстровано за адресою: 84107, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Літературна, 109. Ця ж адреса визначена у договорі та розглядуваній заяві.
Наразі, послуги надавались у 2021 році, коли поштові відправлення здійснювались без обмежень.
Відсутність доказів належного направлення або вручення актів замовнику, на переконання суду, унеможливлює застосування п.2.4 договору №308М/Ш-21 від 23.12.2020 щодо умов, за наявності яких послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником.
Отже, представлені заявником докази не можуть свідчити про безспірність заявлених вимог відносно стягнення заборгованості за договором №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг у сфері інформатизації на суму 1080 грн.
В силу норм п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «АТП 052814» на користь Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» заборгованості за договором №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг у сфері інформатизації на суму 1080 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.1, 2, 2-1, 8, 9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч.2 ст.151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 147, 148, 150, 152-154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви №308м/ш-21 від 10.03.2026 Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» про видачу судового наказу щодо стягнення з Комунального підприємства «АТП 052814» заборгованості за договором №308М/Ш-21 від 23.12.2020 про надання послуг у сфері інформатизації на суму 1080 грн.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О.Паляниця