вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2026 р. Справа № 910/6703/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Кравчука Г.А.
Гончарова С.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.03.2026
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025
повний текст рішення складено 17.10.2025
у справі № 910/6703/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення коштів, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) про стягнення 14 383 025,87 грн., з них: основного боргу - 13 342 301,21 грн., інфляційних втрат - 829 256,84 грн. та 3% річних - 211 467,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором врегулювання небалансів електричної енергії № 2279-01024 від 23.05.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6703/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 закрито провадження щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 3 095 134,02 грн., в іншій частині позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" 10 290 455,99 грн. основної заборгованості, 829 256,84 грн. інфляційних втрат, 211 467,82 грн. 3% річних та 173 115,78 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідач, який на ринку електричної енергії виконує функціональні ролі ОСП та АР, відповідно до своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів повинен оплачувати електричну енергію, придбану у позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, відповідно до звітів, актів та актів корегування, складених АР; оплата здійснюється з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку на четвертий робочий день із дня надсилання відповідачем повідомлення про формування звіту СВБ на електронну пошту позивача. Втім, відповідачем не було в зазначений термін виконано грошові зобов'язання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10 290 455,99 грн., а також нарахованих на суму боргу 3% річних у розмірі 211 467,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 829 256,84 грн. Крім того, у зв'язку зі сплатою заборгованості в сумі 3 095 134,02 грн. після відкриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 3 095 134,02 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25, 05.11.2025 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду, які суд першої інстанції визнав встановленими, не відповідають обставинам справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом невірно визначено термін виконання зобов'язань з врегулювання небалансів та початок строку прострочення. Крім того, відповідач посилається на відсутність вини в простроченні виконання зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі № 910/6703/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Яценко О.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/6703/25.
20.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 910/6703/25.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 у зв'язку з участю судді Яценко О.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 17.11.25 по 21.11.25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6703/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 для вирішення питань щодо руху апеляційної скарги в межах справи № 910/6703/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Кравчук Г.А., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
02.12.2025 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6703/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 та призначено справу до розгляду на 25.12.2025.
16.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
25.12.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 розгляд справи призначено на 12.03.2026.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 залишити без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 23.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (надалі - позивач, СВБ) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - відповідач, ОСП) укладено договір про врегулювання небалансів № 2279-01024 шляхом подання позивачем і акцептування відповідачем заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів (надалі - договір).
На підставі договору про врегулювання небалансів позивач став учасником ринку електричної енергії та стороною відповідальною за баланс, у розумінні Правил ринку та Закону України "Про ринок електричної енергії", а відповідач - оператором системи передач (ОСП - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії) та адміністратором розрахунків (АР - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг).
Відповідно до п. 1.5. договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Згідно з п. 2.1. договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Відповідно до пп. 3 п. 3.3. договору ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
За змістом пп. 6 п. 3.4. договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Згідно з п. 5.1. договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до п. 5.9. договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online/ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі).
На виконання умов договору № 2279-01024 від 23.05.2022, Правил ринку та Правил врегулювання відповідачем було сформовано в Системі управління ринком місячні та звіти коригування, згідно яких заборгованість НЕК «Укренерго» перед ТОВ «ЗЕ.ТЕК» становить: (1) 24.10.2024 за серпень 2024 (звіт про коригування) - 2 815 011,10 грн. (строк оплати до 30.10.2024); (2) 27.11.2024 за вересень 2024 (звіт про коригування) - 270 023,89 грн. (строк оплати до 03.12.2024); (3) 11.12.2024 направлено повідомлення про формування місячного звіту за листопад 2024 - 10 515 953,88 грн. (строк оплати до 15.12.2024); (4) 25.02.2025 за грудень 2024 (звіт про коригування) - 441 260,40 грн. (строк оплати до 03.03.2025). Всього на загальну суму 13 379 590,02 грн.
Факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у період з серпня 2024 року по грудень 2024 року підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії та актами корегування, які підписані відповідачем за допомогою КЕП, а саме: (1) акт корегування № СВБ_К_03_2024_08_2279 від 24.10.2024 за серпень 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 2 815 011,09 грн.; (2) акт корегування № СВБ_К_04_2024_08_2279 від 27.03.2025 за серпень 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за серпень збільшена на 803,37 грн.; (3) акт корегування № СВБ_К_03_2024_09_2279 від 27.11.2024 за вересень 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 270 023,90 грн.; (4) акт корегування № СВБ_К_04_2024_09_2279 від 24.04.2024 за вересень 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за серпень зменшена на -33 993,14 грн.; (5) акт купівлі-продажу ЕЕ для врегулювання небалансів № СВБ_02_2024_11_2279 від 30.11.2024 за листопад 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 10 515 953, 88 грн.; (6) акт корегування № СВБ_К_03_2024_11_2279 від 27.01.2025 за листопад 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за листопад зменшена на -623 469, 48 грн.; (7) акт корегування № СВБ_К_03_2024_12_2279 від 25.02.2025 за грудень 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 441 260,40 грн.
За розрахунками позивача заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 2279-01024 від 23.05.2022 становить 13 342 301,21 грн.
Крім того, після звернення позивача до суду з даним позовом між сторонами складено та підписано акт корегування № СВБ_К_05_2024_11_2279 від 23.06.2025 за листопад 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за листопад зменшена на - 43 288,81 грн.
За електричну енергію для врегулювання небалансів відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується платіжними інструкціями: від 15.08.2025 на суму 2 815 011,09 грн., від 18.08.2025 на суму 803,37 грн., від 17.09.2025 на суму 236 030,76 грн.
Спір між сторонами виник внаслідок того, що відповідач своєчасно не сплатив за електричну енергію для врегулювання небалансів за період з серпня 2024 року по грудень 2024 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13 342 301,21 грн. Також у зв'язку із неналежним виконанням грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 829 256,84 грн. та 3% річних у розмірі 211 467,82 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оплата вартості електричної енергії на балансуючому ринку не є врегулюванням системних обмежень, тому внесення відповідачем коштів на власний рахунок зі спеціальним режимом використання з метою здійснення платежів на балансуючому ринку, у тому числі для розрахунків з позивачем, не узгоджується з приписами Закону про ринок. Додатково відповідач посилається на відсутність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першої статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором приєднання та стосується врегулювання небалансів електричної енергії.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.
В пунктах 7, 12, 46, 89 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведені такі визначення: балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі: придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Згідно з частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до частин першої та другої статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.
У рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах (частина сьома статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Як встановлено судом, на підставі договору про врегулювання небалансів позивач став учасником ринку електричної енергії та стороною відповідальною за баланс (СВБ), у розумінні Правил ринку та Закону. Відповідач є оператором системи передач (ОСП - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії) та адміністратором розрахунків (АР - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг).
Згідно з п. 1.5. договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Згідно з пп. 3 п. 3.3. договору ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
За змістом пп. 6 п. 3.4. договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Відповідно до п. 5.1. договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Правилами ринку визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до п. 7.7.1. глави 7.7. Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Згідно з п. 1.8.1. Правил ринку АР обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені Правилами ринку, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V Правил ринку.
Відповідно до п. 1.11.1. Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.
Згідно з абзацами другим, четвертим, шостим пункту 7.3.2. Правил ринку АР через СУР на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.
З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.
Як встановлено судом, на виконання умов договору № 2279-01024 від 23.05.2022 відповідачем в Системі управління ринком сформовано місячні та звіти коригування, згідно з якими в нього виникло зобов'язання з оплати небалансів електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, заборгованість НЕК «Укренерго» перед ТОВ «ЗЕ.ТЕК» становить: (1) 24.10.2024 за серпень 2024 (звіт про коригування) - 2 815 011,10 грн. (строк оплати до 30.10.2024); (2) 27.11.2024 за вересень 2024 (звіт про коригування) - 270 023,89 грн. (строк оплати до 03.12.2024); (3) 11.12.2024 направлено повідомлення про формування місячного звіту за листопад 2024 - 10 515 953,88 грн. (строк оплати до 15.12.2024); (4) 25.02.2025 за грудень 2024 (звіт про коригування) - 441 260,40 грн. (строк оплати до 03.03.2025). Всього на загальну суму 13 379 590,02 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний оплатити вартість небалансів електричної енергії, поставлених йому за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, на четвертий робочий день з дня надсилання відповідачем повідомлення про формування місячного звіту СВБ на електронну адресу позивача.
Судом встановлено, що позивачем отримано від відповідача акти купівлі-продажу електричної енергії та акти корегування, які підтверджують спірну заборгованість, які підписані відповідачем за допомогою КЕП, що, в свою чергу, підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем в обсягах і вартостях, зазначених у звітах коригування, а саме: (1) акт корегування № СВБ_К_03_2024_08_2279 від 24.10.2024 за серпень 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 2 815 011,09 грн.; (2) акт корегування № СВБ_К_04_2024_08_2279 від 27.03.2025 за серпень 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за серпень збільшена на 803,37 грн.; (3) акт корегування № СВБ_К_03_2024_09_2279 від 27.11.2024 за вересень 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 270 023,90 грн.; (4) акт корегування № СВБ_К_04_2024_09_2279 від 24.04.2024 за вересень 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за серпень зменшена на - 33 993,14 грн.; (5) акт купівлі-продажу ЕЕ для врегулювання небалансів № СВБ_02_2024_11_2279 від 30.11.2024 за листопад 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 10 515 953,88 грн.; (6) акт корегування № СВБ_К_03_2024_11_2279 від 27.01.2025 за листопад 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за листопад зменшена на - 623 469,48 грн.; (7) акт корегування № СВБ_К_03_2024_12_2279 від 25.02.2025 за грудень 2024, відповідно до якого ОСП зобов'язаний сплатити СВБ 441 260,40 грн.
З врахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, який на ринку електричної енергії виконує функціональні ролі оператора системи передач та адміністратора розрахунків, відповідно до своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії повинен оплачувати електричну енергію, придбану у позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, відповідно до звітів коригування, актів купівлі-продажу електричної енергії та актів корегування, складених адміністратором розрахунків; оплата здійснюється з банківського рахунку адміністратором розрахунків на банківський рахунок учасника ринку на четвертий робочий день з дня надсилання відповідачем повідомлення про формування звіту СВБ на електронну адресу позивача.
Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття провадження у справі у суді першої інстанції за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується платіжними інструкціями: від 15.08.2025 на суму 2 815 011,09 грн., від 18.08.2025 на суму 803,37 грн., від 17.09.2025 на суму 236 030,76 грн.
Крім того, після відкриття провадження у справі у суді першої інстанції, сторонами підписано акт корегування № СВБ_К_05_2024_11_2279 від 23.06.2025 за листопад 2024, відповідно до якого заборгованість ОСП за листопад зменшилась на - 43 288,81 грн.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, спір у даній справі припинив своє існування в частині заборгованості у розмірі 3 095 134,032 грн. у зв'язку з підписанням сторонами корегування № СВБ_К_05_2024_11_2279 від 23.06.2025 за листопад 2024 та частковою сплатою заборгованості згідно платіжних інструкцій від 15.08.2025, від 18.08.2025, від 17.09.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на момент звернення з позовом, так і на момент ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 та від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 3 095 134,032 грн. підлягає закриттю, а стягненню з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 10 290 455,99 грн.
В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що Законом України "Про ринок електричної енергії" встановлений спеціальний алгоритм для здійснення розрахунків, а саме оплата рахунків відбувається виключно з рахунку зі спеціальним режимом використання, при цьому умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на такому рахунку, що надійшли від учасників балансуючого ринку.
Проте, як вказує відповідач, у зв'язку з систематичним порушенням низки учасників ринку - сторін, відповідальних за небаланс, своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, зазначений вище поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 сформовано правову позицію щодо застосування положень ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії. Зокрема, "…зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором".
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 903/918/19)".
Доводи скаржника про те, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки наявність рахунку із спеціальним режимом використання не відкладає та не скасовує обов'язку відповідача належним чином виконувати зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 2279-01024 від 23.05.2022.
За таких обставин, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 211 467,82 грн. 3% річних та 829 256,84 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 211 467,82 грн. 3% річних та 829 256,84 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, а їх розмір - арифметично правильним.
Таким чином, підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 290 455,99 грн. основного боргу, 829 256,84 грн. інфляційних втрат та 211 467,82 грн. 3% річних колегія суддів не вбачає.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Щодо витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Колегія суддів звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.
За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення в суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу ТОВ "ЗЕ.ТЕК" надано: договір про надання правничої допомоги № 01/01-1 від 01.01.2025 та акт № 16/12 виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025.
Судом встановлено, що 01.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (клієнт) та адвокатом Лєщинським Костянтином Дмитровичем (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги № 01/01-1 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 4.5. договору за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги і її вартість.
16.12.2025 між клієнтом та адвокатом складено та підписано акт № 16/12 виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: (1) підготовка заперечень та відзиву ТОВ "ЗЕ.ТЕК" на апеляційну скаргу ПАТ «НЕК «Укренерго» у справі № 910/6703/25 - 16 500,00 грн. (5 год.); (2) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/6703/25 - 6600,00 грн. (2 год.). Вартість 1 (однієї) години роботи адвоката становить 3300,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 23 100,00 грн.
Згідно з п. 5 акту № 16/12 виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025 клієнт здійснює оплату послуг за цим актом протягом тридцяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" у даній справі здійснювалося адвокатом Лєщинським Костянтином Дмитровичем на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ № 1357505 від 16.12.2025.
За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто, в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20).
Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 23 100,00 грн.
Жодних заперечень щодо розміру заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" судових витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом ТОВ "ЗЕ.ТЕК" професійної правничої допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції, надавши оцінку поданим доказам, з огляду на відсутність заперечень щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" 23 100,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/6703/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код 00100227, адреса: 01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (ідентифікаційний код 44317705, адреса: 33023, м. Рівне, вул. Грушевського Академіка, 77, офіс 304) 23 100,00 грн. (двадцять три тисячі сто гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
5. Матеріали справи № 910/6703/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Г.А. Кравчук
С.А. Гончаров