вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2026 р. Справа№ 910/8607/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Сибіги О.М.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 22.09.2025)
у справі № 910/8607/25 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання повернути земельну ділянку
10.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що право користування та розпорядження територіальної громади столиці на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065, загальною площею 0,3480 га, порушено через незаконну реєстрацію за ОСОБА_1 , а в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.», права власності на тимчасову споруду загальною площею 905,7 кв.м. по пр. Романа Шухевича 1-Д літ. «П», у Деснянському районі міста Києва , що розташована в парку Муромець, на острові Муромець та відноситься до категорії земель природно-заповідного, водного фонду та зони охоронюваного ландшафту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 відкрито провадження у справі №910/8607/25, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про призначення у справі судової експертизи. Призначено у справі №910/8607/25 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, керівник Деснянської окружної прокуратури 01.10.2025 звернувся на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 01.10.2025, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста від 17.09.2025 у справі №910/8607/25 та направити справу для продовження розгляду судом першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Зокрема, скаржник зазначив, що для вирішення даного спору відсутня необхідність у застосуванні спеціальних знань, а відповідач не надав висновок самостійно і не вказав обґрунтованих підстав неможливості подання такого висновку з відзивом на позовну заяву.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/8607/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №910/8607/25 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, а саме надати приведену у відповідність до вимог ст. 258 ГПК України апеляційну скаргу, зазначивши третю особу на стороні відповідача ( ОСОБА_1 ), надати відповідні докази надсилання такої копії апеляційної скарги разом з доданими до неї документами вказаній особі та докази, що підтверджують оплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, а саме 2 422,40 грн. (на реквізити Північного апеляційного господарського суду).
16.10.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію №2308 від 13.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн та примірник апеляційної скарги, в якій зазначено третю особу на стороні відповідача ( ОСОБА_1 ), з доказами надсилання такої копії апеляційної скарги разом з доданими до неї документами вказаній особі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №910/8607/25. Розгляд справи №910/8607/25 призначено на 12.11.2025.
03.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» на апеляційну скаргу прокурора, в якому відповідач заперечив проти доводів прокурора та просив ухвалу суду залишити без змін.
Зокрема, відповідач посилається на позицію Верховного Суду у постановах від 18.09.2024 у справі №914/1785/22 та від 15.11.2023 у справі №916/1174/22. Відповідач стверджує, що у вказаних постановах Верховний Суд розмежував ефективні способи захисту власника земельної ділянки, зокрема, якщо на спірній земельній ділянці знаходиться тимчасова споруда, то вона підлягає демонтажу, а у разі ж якщо на земельній ділянці здійснено самочинне будівництво, то належною вимогою є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна.
Отже, обрання належного та ефективного способу захисту залежить від того чи належить спірний об'єкт до рухомого чи нерухомого майна, а тому, відповідач вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 відкладено розгляд справи №910/8607/25 на 19.11.2025.
19.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи №910/8607/25 на 10.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 оголошено перерву у справі №910/8607/25 на 22.01.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.01.2026 у справі №910/8607/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 прийнято справу №910/8607/25 за апеляційною скаргою керівника Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
22.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, з метою недопущення створення загрози життю та здоров'ю учасників справи, суддів та працівників апарату Північного апеляційного господарського суду, розгляд справи призначеної на 22.01.2026 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 розгляд справи №910/8607/25 призначено на 18.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 оголошено перерву у розгляді справи №910/8607/25 на 25.02.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.02.2026 у справі №911/218/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 прийнято справу №910/8607/25 за апеляційною скаргою Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
В судове засідання 25.02.2026 з'явились прокурор та представник відповідача. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами, якщо представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін та інших учасників справи у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.
Крім того, судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. А тому, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представників позивача та третьої особи.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, тобто до 04 травня 2026 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
10.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що право користування та розпорядження територіальної громади столиці на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065, загальною площею 0,3480 га, порушено через незаконну реєстрацію за ОСОБА_2 , а в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.», права власності на тимчасову споруду загальною площею 905,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , що розташована в парку Муромець, на острові Муромець та відноситься до категорії земель природно-заповідного, водного фонду та зони охоронюваного ландшафту.
Зокрема, як вказує прокурор, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Гавриловою О.В. 25.08.2022 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64597218 (з відкриттям розділу), відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «П» загальною площею 905,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована в парку Муромець, на острові Муромець на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065.
Право власності на зазначену нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 20.03.2007, видавник: Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради; запит до БТІ на отримання інформаційної довідки, серія та номер: 27/01-16, виданий 15.08.2022, видавник: ПН КМНО Гаврилова О.В.; інформаційна довідка БТІ, серія та номер: НЖ-2022 № 450, виданий 17.08.2022, видавник: КП КМР "КМ БТІ"; технічний паспорт, серія та номер: TI01: НОМЕР_1 , виданий 18.08.2022, видавник: ЄДЕССБ.
В подальшому вказана нежитлова будівля зареєстрована 07.11.2022 за Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» рішенням приватного нотаріуса індексний номер 65376657 на підставі рішення єдиного учасника №04/11/22 Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» в особі директора Нечая В.М. та акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.», зареєстрованого в реєстрі за №693, 694 від 04.07.2022 укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «В.Х.М.» (директор якого є громадянин Нечай В.М.).
Водночас, як вказує прокурор, Київська міська рада земельну ділянку для будівництва об'єктів нерухомості, у тому числі вказаної нежитлової будівлі, не надавала, правовстановлюючі документи на землю не реєструвались.
Дозвільні документи контролюючих органів на будівництво об'єктів нерухомості відсутні. Крім того, первинну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю площею 905,7 кв.м. здійснено на підставі свідоцтва про право власності від 20.03.2007, яке Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не видавалось, що підтверджується листом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.03.2025 № 062/01-09-1410.
Отже, первинна реєстрація права власності здійснена на підставі неіснуючого документу про право власності та за відсутності обов'язкових та необхідних документів, визначених законодавством для її проведення, в тому числі без правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій воно розміщено.
Крім того, як вказує прокурор, вказана нежитлова будівля є тимчасовою спорудою та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065 загальною площею 0,3480 га. Так, відповідно до акту обстеження від 14.04.2025 № ДК/94-АО/2025 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) зазначено, що на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:62:206:0050 та 8000000000:62:206:0065, цільове призначення яких для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами з наявністю ряду обмежень в їх користуванні, встановлено, що розміщено бетонну гідротехнічну споруду - дамбу та безпосередньо на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065 на вказаній дамбі встановлено споруду - павільйон на палях з написом VELOHUB.
За візуальними ознаками споруда побудована з металу, дерева та скла, площа споруди складає 0,1224га. Також, відповідно до технічної документації серія та номер: TI01:7617-7287- 8738-3506, виданий 18.08.2022, видавник: ЄДЕССБ, на спірну будівлю, що міститься в реєстраційній справі зазначено, що нежитлова будівля літ. «П» площею 905,7 кв.м. за адресою пр. Шухевича Романа, 1-Д (яка не присвоювалась) має конструктивні елементи: стіни - сендвіч панель, фундамент - металеві стовпи, покриття - металеве.
За інформацією Департаменту територіального контролю м. Києва від 17.03.2025 №064-3862, дозвільні документи на розміщення тимчасових споруд громадянину Нечаю В.М. та ТОВ «В.Х.М.», чи будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам по пр. Романа Шухевича, 1-Д не видавались та інспектором з благоустрою 14.03.2025 вносився припис №202508630, в якому зафіксовано розміщення у парку Муромець малої архітектурної форми (велопрокат).
За даними Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», наданими листом № 062/14-11642 від 07.11.2024, за адресою: м. Київ, пр. Романа Шухевича, 1-Д, нежитлова будівля літ. П на праві власності не реєструвалася.
Також, у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12022102030000230 від 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, встановлено, що нежитлова будівля загальною площею 905,7 кв.м, по пр. Романа Шухевича, 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі міста Києва, зареєстрована на підставі неіснуючого свідоцтва про право власності, що підтверджується листом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.03.2025 № 062/01-09-1410.
Згідно протоколу огляду місця події від 11.06.2025, складеного в рамках вказаного кримінального провадження, встановлено, що нежитлова будівля загальною площею 905,7 кв.м, по пр. Романа Шухевича, 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі міста Києва, яка зареєстрована в реєстрі речових прав за відповідачем, розташована в парку Муромець та в межах водного об'єкту острова Муромець на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065.
Вказана будівля є тимчасовою спорудою без фундаменту на металевих палях з написом VELOHUB, стіни якої попереду зі скла, решта з дерева. На земельній ділянці наявні зелені насадження (дерева, кущі). До входу в будівлю розміщені пандуси зі сходами, поруч, металеві та дерев'яні споруди.
Також, як вказує прокурор, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (лист № 073-2303 від 06.08.2024) не видавав дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зокрема Реєстру будівельної діяльності (Декларативні та дозвільні документі), за параметрами пошуку по адресі: пр. Романа Шухевича, 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва та кадастрового номеру земельної ділянки 8000000000:62:206:0050, 8000000000:62:206:0065, відсутні відомості про видачу та реєстрацію документів, що дають право на виконання підготовчих/ будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: пр. Романа Шухевича, 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:206:0065).
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами № 055-7658 від 14.08.2024, №055-4604 від 28.03.2025 повідомив, що згідно з даними електронної бази Департаменту, даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва», містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва по пр. Романа Шухевича, 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва не надавались.
Також повідомлено про відсутні відомості про документи щодо присвоєння об'єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі літ. «П» загальною площею 905,7 кв.м. адреси пр. Романа Шухевича, 1-Д у Деснянському районі м. Києва, що також підтверджено Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією листом від 04.07.2025.
Разом з тим установлено, що майже через рік після реєстрації права власності за відповідачем за наказом Департаменту містобудування від 25.05.2023 №277 «Про присвоєння адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» відповідно до якого нежитловій будівлі літера П-2, що утворилась шляхом поділу нежитлової будівлі літера П на пр. Романа Шухевича, 1-Д присвоєно адресу: пр. Романа Шухевича, 5-Д у Деснянському районі м. Києва.
Також, за наказом Департаменту містобудування від 25.05.2023 №278 «Про присвоєння адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» відповідно до якого нежитловій будівлі літера П-1, що утворилась шляхом поділу нежитлової будівлі літера П на пр. Романа Шухевича, 1-Д присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Крім того, Департамент земельних ресурсів міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 15.04.2025 №057-4907 повідомив, що в Міському земельному кадастрі територія земельної ділянки, що зазначена в запиті прокурора, де розміщено спірну будівлю спочатку була частиною ділянки площею 2,5825 га з кадастровим номером 8000000000:62:206:0050, яка сформована та зареєстрована 27.01.2022 в Державному земельному кадастрі.
В подальшому вказана територія, яка зазначена на схемі, доданої до запиту прокурора (щодо спірної споруди) є частиною земельної ділянки площею 0,3480 га з кадастровий номер 8000000000:62:206:0065, яка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 13.02.2024.
Також Департамент повідомив листами від 20.11.2024 №057-17753, від 15.04.2025 №057-4907, від 30.05.2025 №057-7103, що відсутня інформація про надходження звернень (клопотань) фізичних, юридичних осіб в тому числі Нечая В.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Київська міська рада не приймала рішень щодо надання дозволів та передачі будь-яким фізичним чи юридичним особам у власність чи користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:206:0050, 8000000000:62:206:0065 та по пр. Романа Шухевича, 1-Д, літ. «П», 5-Г, 5-Д, у Деснянському районі м. Києва.
Отже, як вказує прокурор, враховуючи неправомірність первісної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю площею 905,7 кв.м. по пр. Романа Шухевича, 1-Д літ. «П», яка не відноситься до нерухомого майна та розташована в парку Муромець, на острові Муромець на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065, що відноситься до категорії земель природно-заповідного, водного фонду та зони охоронюваного ландшафту, а також нікчемність акту приймання-передачі майна від 04.11.2022 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» щодо цього майна, відповідна реєстрація прав на вказане майно підлягає скасуванню, а розділ та реєстраційна справа на об'єкт нерухомого майна - закриттю, відповідно спірна земельна ділянка підлягає поверненню її законному власнику територіальній громаді міста Києва у стані, придатному для її подальшого використання.
В свою чергу, відповідач заперечуючи проти доводів прокурора, зазначив, що прокуратурою не доведено розміщення нежитлової будівлі літ. «П» загальною площею 905,7 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Романа Шухевича, 1-Д, саме на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065.
Також, відповідач вказував, що не доведено статусу майна відповідача, як тимчасової споруди та не спростовано презумпцію правомірності набуття права власності на об'єкт за відповідачем.
Так, відповідач стверджує, що висновок про статус майна в справі не може ґрунтуватись на припущеннях, а вказане питання чи є спірне майно тимчасовою спорудою чи нерухомим майном має визначити експерт, оскільки зазначене знаходиться в прямій залежності з ефективністю способу захисту.
Додатково 03.09.2025 відповідачем було подано до Господарського суду міста Києва клопотання про призначення у справі судової експертизи, в якому просив на вирішення експерта поставити питання:
- Чи відноситься об'єкт (нежитлова будівля загальною площею 905,7 кв.м., за адресою м. Київ, проспект Шухевича Романа, буд. 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2626319580000)) до нерухомого майна?
- Чи об'єкт (нежитлова будівля загальною площею 905,7 кв.м., за адресою м. Київ, проспект Шухевича Романа, буд. 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2626319580000)) знаходиться на ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0065 площею 0,1224 га,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Х.М.» про призначення у справі судової експертизи. Призначено у справі №910/8607/25 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Чи відноситься об'єкт (нежитлова будівля загальною площею 905,7 кв.м., за адресою м. Київ, проспект Шухевича Романа, буд. 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2626319580000)) до нерухомого майна?
Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд дійшов висновків, що обрання належного та ефективного способу захисту залежить від того, чи належить спірний об'єкт до рухомого чи нерухомого майна.
Встановлення таких обставин потребує спеціальних знань, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.
Водночас судом взято до уваги, що спірний об'єкт зареєстрований як об'єкт нерухомості, тоді як прокурор вказує на те, що спірний об'єкт не є нерухомим майном, тобто є рухомим.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з судом першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Здійснивши аналіз вказаних положень, колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, або коли наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див. постанови від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала також увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
У певних випадках спосіб захисту імперативно "прив'язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.
Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими їх віднесено до об'єкта самочинного будівництва.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання повернути земельну ділянку з приведенням її у придатний стан шляхом демонтажу (знесення) розташованої на ній нежитлової будівлі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна нежитлова будівля була побудована без документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проекту.
Отже, підставою звернення за захистом в судовому порядку в даному випадку є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або/та користування належним йому майном, за відсутності між сторонами спірних правовідносин договірних відносин. Характерною ознакою такого порушення права власності є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або/та користування належним йому майном.
У контексті зазначеного істотним є з'ясування судом обставин щодо наявності/відсутності правових підстав для здійснення будівництва нежитлової будівлі загальною площею 905,7 кв.м., за адресою м. Київ, проспект Шухевича Романа, буд. 1-Д, літ. «П» у Деснянському районі м. Києва на спірній земельній ділянці, правових підстав набуття права власності на вказану нежитлову будівлю, встановлення інших обставин справи, з'ясування яких є обов'язковим для правильного вирішення спору.
Водночас, клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, в свою чергу, жодним чином не стосується предмету спору.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази, що дають можливість суду вирішити спір по суті враховуючи предмет та підстави позову без призначення судової експертизи, тим більше з поставленими на вирішення судового експерта питання щодо встановлення належності спірного майна як до нерухомого, враховуючи відсутність у матеріалах справи дозвільної документації на його будівництво.
Натомість, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, без яких неможливо встановити обставини справи, тобто, у тому разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Однак, у даному випадку, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, колегією суддів апеляційного суду не встановлено необхідності у призначенні судової експертизи.
Слід зазначити, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, колегія суддів наголошує, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в силу норм ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, проте відповідач таким правом не скористався.
Відтак, судова колегія визнає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції передчасні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду згідно з ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги керівника Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/8607/25, відповідно, ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/8607/25 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 232-241, 255, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Деснянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/8607/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/8607/25 скасувати.
3. Матеріали справи №910/8607/25 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано13.03.2026.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.М. Сибіга
С.А. Гончаров