Справа № 127/8101/26
Провадження № 1-кс/127/3281/26
Іменем України
12 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка, Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майор юстиції ОСОБА_6 12.03.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному №22025020000000146 від 11.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В межах даного кримінального провадження 11 березня 2026 року ОСОБА_4 , затриманий в порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та 12 березня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України КК України.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 114-1 КК України, який згідно із ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 покладається забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також необхідність запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 , організував та діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений Розділом І КК України, що становить значну суспільну небезпеку, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України. Санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, на даний час проводяться слідчі (розшукові) заходи спрямовані на виявлення та фіксацію доказів, що можуть становити доказове значення під час досудового розслідування та судового розгляду, що також дає підстави вважати, що перебуваючи на волі він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слід врахувати те, що наявні у ОСОБА_4 соціальні зв'язки не являються для нього достатнім стримуючим фактором, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв'язків. Стан здоров'я та вік підозрюваного ОСОБА_4 дозволяють утримувати його під вартою. Останній має розвинуті зв'язки, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі аналогічних, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України та свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, на думку сторони обвинувачення жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №22025020000000146, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному №22025020000000146 від 11.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , перебуває на посаді техніка з питань експлуатації будівель, споруд, інженерних мереж і систем комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради (далі КНП «Жмеринський МЦ ПМСД), що стало підставою для отримання останнім відстрочки від мобілізації, строком до 20.02.2027. Тим самим, ОСОБА_4 , є військовозобов'язаною особою, на яку покладено ряд прав та обов'язків, у відповідності до вищезазначених законодавчих норм та вимог в особливий період.
Однак, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, проте не пізніше 19.09.2025 у ОСОБА_4 виник умисел на впровадження протиправної схеми перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом надання військовозобов'язаним особам, які виявили бажання оформити фіктивні листи про тимчасову непрацездатність задля створення підстав для уникнення ними явки, в тому числі за повістками до ТЦК та СП.
З метою реалізації вищевказаного протиправного умислу ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що відповідно до своїх повноважень не зможе її реалізувати самостійно, вирішив залучити до вказаної вище злочинної діяльності невстановлену досудовим розслідуванням на даний час особу з числа лікарів КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», уповноважену на видачу листів про тимчасову непрацездатність, в якості виконавця вищевказаної протиправної діяльності.
У свою чергу, ОСОБА_4 взяв на себе функцію пошуку військовозобов'язаних осіб, які мали наміри та бажання ухилитись від мобілізації, шляхом отримання фіктивних листів про тимчасову непрацездатність, та подальших домовленостей з такими особами, які полягали в отриманні від них необхідних даних для оформлення медичних документів, з подальшою їх передачею, в обмін на грошову винагороду.
Зокрема, з метою виконання вказаного вище протиправного умислу 18.02.2026 ОСОБА_4 погодився організувати оформлення та передачу раніше незнайомій йому особі - ОСОБА_7 , який є військовозобов'язаним, перебуває в розшуку ТЦК та СП, у зв'язку із неявкою за повісткою, фіктивного листа про тимчасову непрацездатність, з метою убезпечення останнього від мобілізації.
Так, ОСОБА_4 з'ясував у ОСОБА_7 деталі, які необхідні для оформлення вказаного листа непрацездатності, зокрема, мав охоплювати період з 19.02.2026 по 28.02.2026 та призначив дату їхньої зустрічі на 13 год. наступного дня (19.02.2026) на території КНП «Жмеринський МЦ ПМСД». Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що вартість даного листа про тимчасову непрацездатність становитиме 3 000 гривень.
Надалі, 19.02.2026, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_7 прибув у визначене попередньо ОСОБА_4 місце, а саме на територію КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», що розташована за адресою: м. Жмеринка, вул. Левка Лук'яненка, буд. 2 та під час телефонної розмови повідомив останнього про своє прибуття.
Після чого, ОСОБА_7 прослідував за ОСОБА_4 до адміністративної будівлі КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», де останній передав йому лист тимчасової непрацездатності від 19.02.2026 на період з 19.02.2026 по 28.02.2026, виданий лікарем загальної практики КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_8 , а натомість отримав від ОСОБА_7 попередньо домовлену суму коштів в розмірі 3 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4 з метою реалізації попереднього умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом надання військовозобов'язаним особам, які виявили бажання оформити фіктивні листи про тимчасову непрацездатність, після повторного звернення ОСОБА_7 , з метою узаконення його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з повісткою № 22566 погодився забезпечити оформлення необхідного йому фіктивного листа про тимчасову непрацездатність в період з 11.03.2026 по 11.04.2026 та призначив дату їхньої зустрічі на 13 год. наступного дня (11.03.2026) на території КНП «Жмеринський МЦ ПМСД». Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , про те, що вартість даного листа про тимчасову непрацездатність становитиме 12 000 гривень.
Надалі, 11.03.2026, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_7 прибув у визначене попередньо ОСОБА_4 місце, а саме на територію КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», що розташована за адресою: м. Жмеринка, вул. Левка Лук'яненка, буд. 2 та під час телефонної розмови повідомив останнього про своє прибуття.
Після чого, ОСОБА_7 прослідував за ОСОБА_4 до адміністративної будівлі КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», де останній передав йому лист тимчасової непрацездатності від 11.03.2026 на період з 11.03.2026 по 11.04.2026, виданий в КНП «Жмеринський МЦ ПМСД», без персоніфікованих відомостей лікаря, а натомість отримав від ОСОБА_7 попередньо домовлену суму коштів в розмірі 12 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, тоді й ОСОБА_4 був затриманий співробітниками УСБУ у Вінницькій області в порядку ст. 208 КПК України.
11 березня 2026 року о 13 год. 51 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: у організації перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з ЄДРД за №22025020000000146 від 11.08.2025; протоколів допитів свідків; матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; протоколу обшуку; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.03.2026; повідомлення про підозру від 12.03.2026; інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий.
В той же час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на від п'яти до восьми років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваної, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваному застави та її розмір слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
В той же час, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного та позицію органу досудового розслідування щодо доцільності визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави, як альтернативного запобіжного заходу..
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного та позицію органу досудового розслідування та прокурора, щодо розміру застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 13:51 год. 09 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 09 травня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя