іменем України
04 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 733/1617/25
Головуючий у першій інстанції - Овчарик В. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/296/26
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.
секретар: Мальцева І.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
третя особа: виконавчий комітет Ічнянської міської ради в особі
Служби у справах дітей
розглянувши цивільну справу, в режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Овчарик В.М. від 08 жовтня 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Ічня, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про надання дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини, третя особа: виконавчий комітет Ічнянської міської ради в особі Служби у справах дітей,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому позивач просила надати дозвіл на зміну прізвища її із відповідачем малолітній дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з » ОСОБА_5 » на » ОСОБА_6 ». В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначала, що вона із ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 28.04.2020 року рішенням суду. Під час спільного проживання у сторін даного спору народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказувала, що наразі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , та у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_8 . За доводами позивача, дочка ОСОБА_4 зростає у стабільному сімейному середовищі із матір'ю, її чоловіком та зведеним братом. Позивач стверджує, що ОСОБА_7 виконує функції батька та піклується про ОСОБА_4 , забезпечує їй виховання, приймає участь у її житті, як повноцінний член родини, дочка визнає його, як батька. Позивач вказувала, що біологічний батько ОСОБА_2 понад чотири роки не підтримує стосунків із дочкою, не приймає участі у її вихованні, не забезпечує матеріально та не виявляє жодного інтересу до життя дочки. Позивач зазначала, що вона зверталася до органу опіки та піклування Ічнянської міської ради із заявою про зміну прізвища дочки із » ОСОБА_5 » на » ОСОБА_6 », в чому їй було відмовлено. Позивач вважає, що збереження різних прізвищ між нею та дочкою, яка проживає з нею в одній сім'ї, має деструктивний психологічний ефект, при цьому, ідентичність прізвищ матері та дитини створює відчуття цілісності родини, зміцнює емоційні зв'язки, сприяє соціальній інтеграції дитини та комфорту при взаємодії із зовнішнім середовищем, а різні прізвища, навпаки, можуть викликати у дитини відчуття ізольованості, плутанини та емоційного відчуження. За доводами позивача, дочка підростає разом із зведеним братом і починає помічати різницю їх прізвищ у різних документах. Прізвище, яке носить її дочка, не асоціює її із любов'ю, турботою, безпекою, тому позивач вважає, що у дитини повинно бути спільне з нею прізвище - '' ОСОБА_6 ''. На підставі викладених вище обставин, позивач просила суд надати дозвіл на зміну прізвища малолітній дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із » ОСОБА_5 » на » ОСОБА_6 », та внести відповідні зміни до актового запису про її народження.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також нормам процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору по суті. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми статей: 7, 141, 148 СК України, а також ст. 3 Конвенції про права дитини. За доводами апелянта, оскаржуваним рішенням суду від 08.10.20255 року фактично надано перевагу формальному праву батька заперечувати зміну прізвища, без оцінки, чи реально цей батько приймає участь у житті дитини. Суд першої інстанції не оцінив поведінку батька з урахуванням часу та регулярності участі у вихованні. У матеріалах справи прямо зазначено, що відповідач ''останнім часом не приділяє доньці належної уваги'', а дитячий садок підтвердив, що ''батько не відвідував дитину жодного разу». За доводами апелянта, це свідчить про фактичну відсутність участі батька у житті дитини, але суд першої інстанції визнав, що батько ''бере участь у вихованні». На думку апелянта, такий висновок суду першої інстанції є логічно та юридично необґрунтованим. При цьому, сам факт формальної сплати аліментів не свідчить про виконання батьківських обов'язків. Апелянт стверджує, що суд не врахував процесуальну пасивність відповідача, оскільки відповідач не подав відзиву на позов, не надав доказів виконання ним батьківських обов'язків. Апелянт вказує, що за таких умов, суд першої інстанції не мав підстав робити висновок про участь батька у вихованні дитини. Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції інстанції не було витребувано висновку психолога або оновленої оцінки служби у справах дітей щодо впливу зміни прізвища на дитину. За доводами апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які підтверджують повну відсутність реальної участі батька у житті дитини та не врахував психологічний аспект розвитку дитини, яка фактично виховується у новій сім'ї.
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кіча В.В. підтримав вимоги та доводи поданої апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, як необґрунтовану, та залишити без змін законне рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року. Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він заперечує проти задоволення вимог заявленого позову про зміну прізвища його дочці ОСОБА_4 , на утримання якої він регулярно сплачує аліменти, він бажає приймати участь у вихованні дочки, яка є його єдиною дитиною. Відповідач також зазначив, що матір дитини - ОСОБА_1 , створивши нову сім'ю, не бажає, щоб він спілкувався зі своєю дочкою ОСОБА_4 .
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , представник виконавчого комітету Ічнянської міської ради в особі Служби у справах дітей, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явились. У поданій до апеляційного суду заяві виконавчий комітет Ічнянської міської ради в особі Служби у справах дітей просить провести розгляд даної справи за відсутності представника.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який 28.04.2020 року було розірвано рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області (а.с.8-9).
Від шлюбу сторони даного спору мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.12.2018 року (а.с.7, зворот).
28.08.2021 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , у зв'язку з чим їй було змінене прізвище з » ОСОБА_5 » на » ОСОБА_6 » (а.с.10). Від шлюбу із ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 має спільного сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).
Згідно акту Гужівського старостинського округу від 16.07.2025 року (а.с.6), ОСОБА_1 із чоловіком ОСОБА_7 , дочкою ОСОБА_4 , сином ОСОБА_8 проживають в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 відвідує Гужівський заклад дошкільної освіти Ічнянської міської ради, проживаю із матір'ю, вітчимом, братом та перебуває на повному утриманні матері та вітчима. Батько дитини ОСОБА_4 разом з нею не проживає, участі у її вихованні не приймає, дочку не відвідує. Участь у вихованні ОСОБА_4 приймає вітчим ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки Гужівського закладу дошкільної освіти Ічнянської міської ради від 17.07.2025 року №5, виданої на прохання ОСОБА_1 (а.с.5, зворот), дочка ОСОБА_4 з 02.06.2023 року відвідує Гужівський заклад дошкільної освіти Ічнянської міської ради. За цей період батько ОСОБА_2 жодного разу не приходив до дитини, не забирав її із садочка, вихователі з ним не знайомі. Натомість, вітчим дитини ОСОБА_7 бере активну участь у вихованні дитини, цікавиться її успішністю, спілкується із педагогами, відвідує батьківські збори, свята та інші заходи.
Згідно рішення виконавчого комітету Ічнянської міської ради від 08.07.2025 року № 212 (а.с.6, зворот), ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви про надання дозволу на зміну прізвища малолітній дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки: - ОСОБА_1 не довела факту невиконання батьком ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо утримання та виховання дитини; - ОСОБА_1 не довела, що зміна прізвища дитини із '' ОСОБА_5 '' на прізвище матері '' ОСОБА_6 '' найкращим чином відповідатиме інтересам дитини; - батько дитини ОСОБА_2 заперечував щодо зміни прізвища його малолітній дочці.
Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини, суд першої інстанції виходив із положень норм права, які регулюють спірні правовідносини, а також з тих обставин, що позивачем ОСОБА_1 не доведено, що відповідач свідомо та умисно не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та виховання, не навідується до дитини, і що зміна прізвища малолітній дочці сторін спору буде відповідати її інтересам, сприятиме психологічному та гармонійному розвитку. У оскаржуваному рішенні від 08.10.2025 року суд першої інстанції також зазначив, що дати згоду на зміну прізвища без згоди другого із батьків можливо лише за наявності умов, коли створилися незвичайні обставини у житті дитини, і якщо її інтереси вимагають зміни її прізвища. Доводи позивача щодо зміни прізвища дитини з тих підстав, що батько дитини жодним чином не приймає участі у її вихованні, забезпеченні розвитку дочки, окрім сплати аліментів, суд першої інстанції вважав суперечливими та необґрунтованими, з огляду на той факт, що в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 зазначив, що бажає приймати участь у вихованні дитини, у спілкуванні з нею, піклуванні. Суд першої інстанції зазначив, що твердження позивача відносно того, що різні прізвища в родині можуть викликати у дитини відчуття ізольованості, плутанини та емоційного відчуження, є припущенням та суб'єктивним оціночним судженням ОСОБА_1 , враховуючи при цьому вік дитини. Суд першої інстанції вказав у рішенні від 08.10.2025 року, що зі слів відповідача, і дані твердження не спростовано позивачем, між сторонами даного спору, існує певний конфлікт щодо виховання їх спільної дитини, і тому зміна прізвища дочки сторін спору через конфлікт між батьками не відповідатиме інтересам дитини, її психологічному та гармонійному розвитку. При цьому, судом першої інстанції прийнято до уваги надані докази та встановлені обставини, а також рівність прав обох батьків щодо прав та інтересів дитини, яка із досягненням більш зрілого віку зможе висловити свою думку стосовно вибору прізвища, тоді як на теперішній час, з огляду на вік дочки сторін спору, це є неможливим. Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 08.10.2025 року констатовано, що в ході судового розгляду даної справи не встановлено, і позивачем дану обставину не доведено, що наразі зміна прізвища малолітній дочці сторін спору, буде найкращим чином відповідати інтересам малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неповному з'ясуванні судом обставин, які мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також нормам процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору по суті, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми статей: 7, 141, 148 СК України, а також ст. 3 Конвенції про права дитини. За доводами апелянта, оскаржуваним рішенням суду від 08.10.20255 року фактично надано перевагу формальному праву батька заперечувати зміну прізвища, без оцінки, чи реально цей батько приймає участь у житті дитини. Суд першої інстанції не оцінив поведінку батька з урахуванням часу та регулярності участі у вихованні. У матеріалах справи прямо зазначено, що відповідач ''останнім часом не приділяє доньці належної уваги'', а дитячий садок підтвердив, що ''батько не відвідував дитину жодного разу». За доводами апелянта, це свідчить про фактичну відсутність участі батька у житті дитини, але суд першої інстанції визнав, що батько ''бере участь у вихованні». На думку апелянта, такий висновок суду першої інстанції є логічно та юридично необґрунтованим. При цьому, сам факт формальної сплати аліментів не свідчить про виконання батьківських обов'язків. Апелянт стверджує, що суд не врахував процесуальну пасивність відповідача, оскільки відповідач не подав відзиву на позов, не надав доказів виконання ним батьківських обов'язків. Апелянт вказує, що за таких умов, суд першої інстанції не мав підстав робити висновок про участь батька у вихованні дитини. Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції інстанції не було витребувано висновку психолога або оновленої оцінки служби у справах дітей щодо впливу зміни прізвища на дитину. За доводами апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які підтверджують повну відсутність реальної участі батька у житті дитини та не врахував психологічний аспект розвитку дитини, яка фактично виховується у новій сім'ї.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.1, ч.8 статті 7 Сімейного кодексу України, яка регламентує загальні засади регулювання сімейних відносин, сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні спори, які стосуються інтересів дітей та їх батьків, необхідно розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини, які закріплені у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, зокрема, при ухваленні всіх рішень, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси мають першочергове значення і повинні повністю та ефективно дотримуватися, держава має позитивні зобов'язання щодо дітей, щоб будь-які вжиті заходи ніколи не шкодили їх здоров'ю та розвитку (забезпечує у максимально можливій мірі безпечне життя і здоровий розвиток дитини).
Статтею 8 Конвенції ООН про права дитини визначено обов'язок держави поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як це передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України - 27.09.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитина, відповідно до приписів статті 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, має право на збереження індивідуальності.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27.01.1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків, і у всякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до приписів ч.1 статті 28 ЦК України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Згідно положень ч.1, ч.3 статті 145 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Приписами ч.3, ч.5 статті 148 Сімейного кодексу України, яка регламентує зміну прізвища дитини її батьками, передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Тлумачення ч.5 статті 148 Сімейного кодексу України, здійснене у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 року у справі № 759/3363/16, провадження № 61-18385св18, дозволяє дійти висновку, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини беруться до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них належить: виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто, інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.
У постановах Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі №496/904/18, провадження №61-13038св19, від 01.04.2020 року у справі №234/19213/17, провадження №61-16113св19, зазначено, що при вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також врахувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі, і з тим із батьків, хто проживає окремо. Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її виховані, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною шляхом зміни прізвища.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена Законом.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі ''Савіни проти України'', пункт 49).
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який 28.04.2020 року було розірвано рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області (а.с.8-9).
Від шлюбу сторони даного спору мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.12.2018 року (а.с.7, зворот).
28.08.2021 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , у зв'язку з чим їй було змінене прізвище з » ОСОБА_5 » на » ОСОБА_6 » (а.с.10). Від шлюбу із ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 має спільного сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).
Згідно акту Гужівського старостинського округу від 16.07.2025 року (а.с.6), ОСОБА_1 із чоловіком ОСОБА_7 , дочкою ОСОБА_4 , сином ОСОБА_8 проживають в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 відвідує Гужівський заклад дошкільної освіти Ічнянської міської ради, проживаю із матір'ю, вітчимом, братом та перебуває на повному утриманні матері та вітчима. Батько дитини ОСОБА_4 разом з нею не проживає, участі у її вихованні не приймає, дочку не відвідує. Участь у вихованні ОСОБА_4 приймає вітчим ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки Гужівського закладу дошкільної освіти Ічнянської міської ради від 17.07.2025 року №5, виданої на прохання ОСОБА_1 (а.с.5, зворот), дочка ОСОБА_4 з 02.06.2023 року відвідує Гужівський заклад дошкільної освіти Ічнянської міської ради. За цей період батько ОСОБА_2 жодного разу не приходив до дитини, не забирав її із садочка, вихователі з ним не знайомі. Натомість, вітчим дитини ОСОБА_7 бере активну участь у вихованні дитини, цікавиться її успішністю, спілкується із педагогами, відвідує батьківські збори, свята та інші заходи.
Згідно рішення виконавчого комітету Ічнянської міської ради від 08.07.2025 року № 212 (а.с.6, зворот), ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви про надання дозволу на зміну прізвища малолітній дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки: - ОСОБА_1 не довела факту невиконання батьком ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо утримання та виховання дитини; - ОСОБА_1 не довела, що зміна прізвища дитини із '' ОСОБА_5 '' на прізвище матері '' ОСОБА_6 '' найкращим чином відповідатиме інтересам дитини; - батько дитини ОСОБА_2 заперечував щодо зміни прізвища його малолітній дочці.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року відносно того, що позивачем ОСОБА_1 в ході судового розгляду даної справи не доведено належними та достатніми доказами, у розумінні положень статей: 77, 80 ЦПК України, тих обставин, що відповідач свідомо та умисно не піклується про фізичний та духовний розвиток своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , не відвідує дитину, і що зміна прізвища дочки сторін спору буде найкращим чином відповідати її інтересам, сприятиме її найкращому психологічному та гармонійному розвитку. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що твердження позивача відносно того, що різні прізвища в родині можуть викликати у дитини відчуття ізольованості, плутанини та емоційного відчуження, є припущенням та суб'єктивним оціночним судженням ОСОБА_1 , враховуючи при цьому вік дитини; крім того, вказані доводи позивача не підтверджені відповідними доказами у справі. При цьому, судом першої інстанції, у сукупності із іншими доказами у справі, також прийнято до уваги пояснення у судовому засіданні відповідача ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення вимог заявленого до нього позову, та зазначив, що він має бажання приймати участь у вихованні, спілкуванні зі своєю єдиною дитиною - дочкою ОСОБА_4 , проте, матір дитини - ОСОБА_1 не бажає цього.
Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції інстанції при розгляді даного спору по суті не було витребувано висновку психолога або оновленої оцінки служби у справах дітей щодо впливу зміни прізвища на дитину, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року.
Оскільки, як вбачається із матеріалів справи, згідно рішення виконавчого комітету Ічнянської міської ради від 08.07.2025 року № 212 (а.с.6, зворот), ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви про надання дозволу на зміну прізвища малолітній дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки: - ОСОБА_1 не довела факту невиконання батьком ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо утримання та виховання дитини; - ОСОБА_1 не довела, що зміна прізвища дитини із '' ОСОБА_5 '' на прізвище матері '' ОСОБА_6 '' найкращим чином відповідатиме інтересам дитини; - батько дитини ОСОБА_2 заперечував щодо зміни прізвища його малолітній дочці.
07.10.2025 року третьою особою у справі було подано до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи (а.с.38), в якій, серед іншого, зазначено: ''… Позовні вимоги не підтримуємо.''
Вирішуючи по суті вимоги заявленого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на зміну прізвища малолітньої дитини, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив у оскаржуваному рішенні від 08.10.2025 року, що інтереси дитини є пріоритетним і визначальним фактором для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини. Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що сторони спору при складенні актового запису про народження дочки ОСОБА_4 самостійно та добровільно визначили прізвище дитини, наразі у сторін спору існує певний конфлікт щодо виховання їх спільної дочки, і за даних обставин, зміна прізвища малолітньої дочки не бути відповідати її інтересам, психологічному та гармонійному розвитку. Встановивши зазначені вище обставини, суд першої інстанції вважав, що позивач не довела свідоме та умисне ухилення відповідача від піклування про фізичний і духовний розвиток їх малолітньої дочки ОСОБА_4 , а сам факт напружених стосунків між батьками дитини не є достатньою підставою для зміни прізвища дитини, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 08.10.2025 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з'ясованих обставин, на які сторони спору посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду даної справи.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 - підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 року, підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: