Номер провадження 3/754/759/26
Справа №754/2075/26
Іменем України
11 березня 2026 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
01.02.2026 о 12 годині 00 хвилин в м. Києві по пр. Броварський, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотрималась безпечної дистанції, здійснила зіткнення з автомобілем Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що у зазначені у протоколі день та час він рухався по пр. Броварському. Попереду за маршрутом руху він побачив проведення дорожніх робіт, у зв'язку з чим транспортний засіб (джип), що рухався попереду нього, здійснив зупинку. Дотримуючись дистанції та вимог дорожньої обстановки, ОСОБА_2 також повністю зупинив свій автомобіль.
За свідченнями потерпілого, через невеликий проміжок часу після зупинки він відчув перший легкий удар у задній бампер свого автомобіля. Майже миттєво після цього відбувся другий удар значно більшої сили, який спричинив основну деформацію транспортного засобу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні правопорушення заперечувала. Пояснила, що того дня рухалася з допустимою швидкістю, проте на ділянці дороги не було розміщено жодних попереджувальних знаків про проведення дорожніх робіт, що завадило завчасному зниженню швидкості. При виявленні перешкоди вона застосувала екстрене гальмування, під час якого її автомобіль втратив знесло, що призвело до незначного зіткнення з автомобілем потерпілого.
Водночас ОСОБА_1 наголосила, що безпосередньо за її автомобілем рухався третій транспортний засіб, водій якого не дотримався дистанції та здійснив потужне зіткнення з задньою частиною її авто. За твердженням ОСОБА_1 , саме внаслідок цього потужного зіткнення завдано близько 90% механічних пошкоджень автомобілю потерпілого.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що у діях, ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, її дії за ст. 124 КУпАП кваліфіковані правильно а саме: порушення учасником дорожнього руху п. 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зазначених вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотрималась, оскільки безпечна дистанція дозволила б останній зупинити транспортний засіб вчасно без зіткнення з автомобілем попереду, як у даному випадку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім її пояснень, наданих під час судового розгляду, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580591 від 01.02.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, схемою місця ДТП яка узгоджується із поясненнями учасників судового розгляду, а також письмовими та усними поясненнями водіїв.
Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності її вини та спричинення основних пошкоджень третім автомобілем, суд розцінює таку позицію як обраний спосіб захисту з метою мінімізації відповідальності та перекладання вини на інших учасників дорожнього руху або сторонні обставини. Така оцінка ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, що спростовують твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Посилання водія на відсутність попереджувальних знаків про дорожні роботи не звільняє її від обов'язку дотримуватись вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР України. Згідно з правилами, водій під час вибору в установлених межах швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним. Факт того, що автомобіль Hyundai під керуванням ОСОБА_2 встиг вчасно та безпечно зупинитися перед перешкодою, свідчить про об'єктивну можливість своєчасного реагування на зміну дорожньої обстановки за умови дотримання належної дистанції та швидкості.
Твердження ОСОБА_1 про те, що саме удар третього автомобіля спричинив 90% пошкоджень, не спростовує наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Первинне зіткнення з автомобілем Hyundai відбулося саме внаслідок недотримання безпечної дистанції водієм Nissan Leaf, що підтверджується як схемою ДТП, так і поясненнями самого потерпілого. Наявність або відсутність наступних зіткнень з боку інших учасників не нівелює факт первинного порушення ПДР з боку ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що суб'єктивна оцінка водієм відсоткового співвідношення пошкоджень (90% від удару ззаду) не підкріплена жодним належним технічним висновком або експертизою. Натомість, протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП, які підписані учасниками без суттєвих зауважень щодо механізму зіткнення в момент оформлення, чітко фіксують порушення дистанції саме ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці та ступеню її вини, є необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню інших правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за вчинення якого накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК