Справа № 524/1962/26
Провадження № 1-кс/524/670/26
14 березня 2026 року м. Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного (адвоката) ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Отар 2 Курдайського району Джамбулайської області Республіки Казахстан, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, учасником бойових дій не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні за № 12025170500002124 від 05.11.2025,
Старший слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025170500002124 від 05.11.2025.
У обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 із невстановленого слідством часу, діючи з протиправним, корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збуту наркотичного засобу «канабіс», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав невстановленим досудовим розслідуванням способом у невстановленому місці та час наркотичний засіб «канабіс», який зберігав при собі на території спортивного комплексу «Юність» у м. Горішні Плавні (м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 4), а саме: у приміщенні, розташованому на ділянці вказаного спортивного комплексу з кадастровим номером 5310200000:50:028:0658, з метою подальшого збуту за грошову винагороду.
18.02.2026 о 18 год ОСОБА_4 , перебуваючи на території спортивного комплексу «Юність» у м. Горішні Плавні, незаконно збув (продав) за 500,00 грн ОСОБА_7 зіп-пакет із рослинною речовиною зеленого кольору, що є «канабісом» масою в перерахунку на суху речовину 1,070 г (висновок експерта № СЕ-19/117-26/3599-НЗПРАП від 23.02.2026). Таким чином, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
ОСОБА_4 із невстановленого слідством часу, діючи повторно з протиправним, корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «канабіс», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів та бажаючи їх настання, незаконно придбав невстановленим досудовим розслідуванням способом, у невстановленому місці та часі, наркотичний засіб "канабіс", що зберігав при собі на території спортивного комплексу «Юність» у м. Горішні Плавні (м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 4), а саме: у приміщенні, розташованому на ділянці вказаного спортивного комплексу з кадастровим номером 5310200000:50:028:0658, з метою подальшого збуту за грошову винагороду.
12.03.2026 о 18:20 ОСОБА_4 , перебуваючи на території спортивного комплексу «Юність» у м. Горішні Плавні, повторн, незаконно збув (продав) за 1000,00 грн ОСОБА_7 2 зіп-пакети з речовинами рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом «канабіс» масою в перерахунку на суху речовину становить 3,24 г та 16,210 г (висновок експерта № СЕ-19/117-26/4849-НЗПРАП від 13.03.2026). Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор підтримав внесене клопотання з підстав, зазначених у ньому.
За клопотанням прокурора долучені до матеріалів клоптання копії паспорта підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за недоведеністю ризиків, зазначених прокурором. Посилались на те, що підозрюваний має постійне місце проживання з 2015 року в АДРЕСА_1 , де проживає разом із співмешканкою без реєстрації шлюбу, колишньою дружиною. Сім'я має спільного сина. Підозрюваний спілкується та підтримує стосунки з сім'єю свого сина. Онука ОСОБА_4 щоп'ятниці ночує у них з дружиною. Крім того, повідомили, що підозрюваний є фізичною особою - підприємцем, має офіційний дохід. ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Наразі підозрюваний займається оформленням документів для оформлення пенсії. Просили врахувати, що особа є похилого віку, залишати місце проживання не збирається, оскільки турбується про свою сім'ю, з якою у нього добрі відносини. На будь-якихсвідків впливати не має наміру, крім того, просили врахувати, що свідки усі допитані, а кримінальне провадження триває з листопада 2025 року.
За клопотанням сторони захисту до матеріалів клопотання долучені:
довідка директора ТОВ "Партнер Текс" від 13.03.2026 ОСОБА_8 про те, що ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність та станом на 13.03.2026 активно надає послуги Товариству на підставі договору № 1/2020 від 07.08.2020;
довідка ФОП ОСОБА_4 від 13.03.2026;
заява ОСОБА_8 , власника кімнати у якій проживає підозрюваний із співмешканкою, про те. що не заперечує проти проживання у цій кімнаті підозрюваного у разі обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За клопотанням сторони захиста в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_9 повідомила, що проживає з підозрюваним однією сім'єю 38 років. У 2008 році вони розлучилися, однакпродовжуюють проживати разом. Мають спільного сина. Чоловік підтримує хороші стосунки із сім'єю сина, спілкується з ними. Їх онука щоп'ятниці ночує у них вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена кімната належить на праві власності племіннику її чоловіку ОСОБА_8 та його дочці. Ніколи у них вдома не була присутніми та не навідували підозрілі особи, не помічала, щоб чоловік займався протиправною діяльністю за місцем проживання. Чоловік є доброю, чуйною людиною, постіно працює, є фізичною особою - підприємцем, має офіційний дохід. Щомісяця забезпечує сім'ю коштами на суму орієнтовно 15000,00 грн, постійно ремонтує належний їй на праві власності автомобіль, що обходиться не дешево. Повідомила, що підозрюваний ще не є пенсіонером, наразі займається оформленням документів для оформлення пенсії за віком. Зазначила, що чоловік має проблеми зі здоров'ям, потребує хірургічного втручання та постіного вживання ліківа. Крім того, має можливість забезпечити свого чоловіка продуктами харчування, необхідними ліками, іншими речами у разі потреби у випадку застосування до нього домашнього арешту.
Свідок ОСОБА_8 повідомив, що є племінником підозрюваного. Перебуває з ним добрих відносинах. Поважає його. Кімната, у якій він проживає з дружиною, належить йому на праві власності. Не заперечує проти проживання у ній і надалі, навіть у разі застосування до ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту. Сім'я має спільного сина, підозрюваний перебуває у хороших відносинах зі своїм сином та його сім'єю. ОСОБА_4 , як фізична особа-підприємець, здійснює разом із ним діяльність, пов'язану із повіркою лічильників, надає йому й інші послуги, постійно працює, має постійний дохід. Свідок повідомив, що надав для користування дядьку, гараж на території СК«Юність» у м. Горішні Плавні, оскільки останній проживає поруч із ним. У гаражі ОСОБА_4 збирає макулатуру, займається столярною роботою по виготовленню дерев'яних піддонів. Підтримає свого дядька у випадку застосування до нього домашнього арешту, зокрема продуктами харчування, ліками, іншими необхідними речами. Має змогу внести заставу у разі потреби.
Прокурор просив суд не приймати до уваги документи, надані стороною захисту на підтвердження здійснення підприємницької діяльності. Зазначив, що інформації про наявність у підозрюваного судимостей немає. Просив застосувати, як альтернативний захід, заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Пунктом «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор, слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 ст.176 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує вагомість наявних доказів про вчинення злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує, наявність у ОСОБА_4 соціального оточення, його похилий вік, відсутність судимостей, те, що він, як підтвердили свідки та сам підозрюваний здійснює підприємницьку діяльність та має дохід, зазначення підозрюваним про відсутність у нього підстав для переховування та уникнення покарання, а також наявність постійного місця проживання, сім'ї та стан здоров'я.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, що містяться у поданих слідчому судді матеріалах, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.ч. 5, 6 цієї статті.
Наявність обставин, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, стверджується доданими до клопотання документами.
Водночас слідчий суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування у клопотанні та в судовому засіданні не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому є підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025170500002124 від 05.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків відвідування медичних закладів та установ.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду на строк 60 днів в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали - два місяці з дня її постановлення в межах строку досудового розслідування.
Після закінчення строку, на який на підозрюваного покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1