Справа № 367/12627/24
Провадження №2/367/2189/2025
(заочне)
31 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Опанасенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Ярослава Ярославівна звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позову представник зазначає, що 24 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 38245-12/2023.
Вказує, що згідно Договору основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Зазначає, що відповідно до п. 1.1. Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6 000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Стверджує, що пунктом 1.2. Договору, встановлено тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 24 грудня 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 21 квітня 2024 року.
Вказує, що згідно з п. 1.3. Договору, клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Наголошує на тому, що п. 1.4. Договору, передбачено тип процентної ставки: фіксована.
Зазначає, що відповідно до п. 1.4.1. Договору, процентна ставка становить 2.5 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
Вказує, що відповідно до п. 3.1. Договору, за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за цим Договором передбачено в п. 5.3. цього Договору.
Стверджує, що згідно з п. 3.2. Договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений Договором.
Зазначає, що п. 4.1.2. Договору, передбачено право товариства у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України.
Вказує, що відповідно до п. 7.6. Договору, підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства.
Стверджує, що підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Зазначає, що таким чином ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської карти, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Вказує, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Стверджує, що позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами.
Зазначає, що строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Вказує, що 29 травня 2024 року було укладено договір 29052024 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 38245-12/2023, таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 38245-12/2023.
Наголошує на тому, що з моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань штрафних санкцій та/або відсотків.
Зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних котів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, що підлягають стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19 240 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основних зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5 920 гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13 320 гривень 00 копійок.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року у розмірі 19 240 гривень 00 копійок, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 гривень 00 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 гривень 00 копійок.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 10 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу також копію позовної заяви з додатками.
У встановлений строк від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 24 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023, що підтверджується копією вказаного договору, копією Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023, копією Заявки-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та копією Паспорту споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 24 грудня 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 21 квітня 2024 року.
Відповідно до п. 1.3. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Згідно п. 1.4. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, процентна ставка становить 2.50 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за цим Договором передбачено в п. 5.3. цього Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений Договором.
Згідно п. 4.1.2 Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, договору, передбачено право товариства у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.6. Договору про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» належним чином виконало свої зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, перерахувавши грошові кошти у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок за реквізитами банківської карти відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується копією повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» № 3466_240704144817 від 04 липня 2024 року про прийняття 24 грудня 2023 року платежу на суму 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок із зазначенням маски банківської карти відповідача ОСОБА_1 .
29 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу № 29052024, що підтверджується копією вказаного договору, копіями Актів приймання-передачі Реєстру Боржників від 29 травня 2024 року до Договору факторингу 9052024 від 29 травня 2024 року в електронному та письмовому вигляд та копією платіжної інструкції № 422780417 від 30 травня 2024 року про оплату згідно Договору факторингу № 29052024 від 29 травня 2024 року.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу № 29052024 від 29 травня 2024 року, в порядку та на умовах визначених цим Договором. клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов'язується оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов'язаннями у загальному розмірі 18 589 998 гривень 95 копійок, що виникли у клієнта за основними договорами (Договорами фінансового кредиту), укладеними між боржниками та клієнтом.
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу № 29052024 від 29 травня 2024 року, на підставі цього Договору фактор стає новим кредитором в зобов'язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги за основними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть у майбутньому. До фактора переходять права клієнта у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені основними договорами) на момент переходу цих прав.
Згідно з Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29052024 від 29 травня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року на загальну суму 19 240 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 920 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками - 13 320 (тринадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, станом на 14 листопада 2024 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19 240 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 5 920 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками - 13 320 (тринадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.
Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, відповідно до якої «укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Таким чином, підписання відповідачем ОСОБА_1 договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 відповідно до договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.
Вказаний договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем ОСОБА_1 не оспорювався та не визнавався недійсним.
Згідно позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому, суд приймає до уваги позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц та 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, відповідно до яких неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
У зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року є обґрунтованими.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , у розмірі 19 240 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Так, представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію Договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», в особі директора Сердійчук Ярослави Ярославівни, заявку на надання юридичної допомоги № 96 від 11 жовтня 2024 року, витяг з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 08 листопада 2024 року.
Відповідно до витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 08 листопада 2024 року загальна вартість наданих послуг становить 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок, та складається з наступних робіт: надання усної консультації з вивченням документів - 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Дослідивши надані представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу та її розміру докази, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» має право на відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 38245-12/2023 від 24 грудня 2023 року у розмірі 19 240 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, оф. 521;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук