Справа № 529/566/25 Номер провадження 22-ц/814/1050/26Головуючий у 1-й інстанції Чуб К. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
10 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»
на заочне рішення Диканського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2025 року,
У червні 2025 року ТОВ “ФК "Ейс" звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором № 238344793 від 13.01.2024 у розмірі 16990,96 грн, в якому також просить стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 13.01.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 238344793. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 8600,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, зокрема щодо продовження строку його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» підписали реєстр прав вимоги № 281 від 23.04.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право вимоги до відповідача.
В свою чергу ТОВ “Таліон Плюс» відступило право вимоги до боржників ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» відповідно до договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024. ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання договору підписали реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024, за яким передано право грошової вимоги до відповідача.
В подальшому, 29.05.2025 між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “ФК “Ейс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» відступило ТОВ “ФК “Ейс» право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача у сумі 16990,96 грн.
Заочним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 238344793 від 13 січня 2024 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс».
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та вирішити питання розподілу судових витрат.
Зазначає, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 8.2. вказаного Договору факторингу, строк його дії закінчується 28.11.2019.
У подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до Договору факторингу 28/1118-01, зокрема:
-№19 від 28.11.2019, відповідно до якої строк дії Договору факторингу 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020;
-№ 26 від 31.12.2020, якою строк дії Договору факторингу 28/1118-01продовжено до 31.12.2021;
-№27 від 31.12.2021, відповідно до умов якої строк дії Договору факторингу 28/1118-01 продовжено до 31.12.2022;
-№31 від 31.12.2022, якою строк дії Договору факторингу 28/1118-01 продовжено до 31.12.2023
-№32 від 31.12.2023, згідно якої продовжено строк дії Договору факторингу 28/1118-01 до 31.12.2024.
Звертає увагу на те, що Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Зазначає, що 23.04.2024 первинний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 281 до Договору факторингу 1, відповідно до якого останній набув право вимоги до Відповідача на загальну 16 990,96 грн. Даний факт свідчить про те, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов'язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов'язання Відповідача перед Первинним кредитором.
Таким чином, перехід права вимоги був спрямований на фактично існуюче зобов'язання, що підтверджує реальність предмета передачі та узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо допустимості та правомірності відступлення права вимоги.
Крім того, вказує на те, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, тому скаржник не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця.
Отже, вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення неповністю з'ясував обставин, що мають значення для вирішення справи, а його висновки про те, що позивач не набув права вимоги до відповідача не відповідають дійсним обставинам та спростовуються викладеними доказами.
У додаткових поясненнях ТОВ «ФК «Ейс» прохало суд під час розгляду справи врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07.01.2026 по справі №727/2790/25.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно до ЗУ «Про електронну комерцію» 13.01.2024 між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 238344793, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 9890,00 грн, чиста сума кредиту складає 8600,00 грн, комісія за надання кредиту становить 1290 грн та утримується з суми кредиту при видачі, строк кредитування - 91 день, тип процентної ставки - фіксована, та становить за дисконтною процентною ставкою - 0,990 % у день від суми кредиту, та у розмірі 0,40% в день від суми кредиту за час користування ним за базовою процентною ставкою (а.с. 12-21).
Моментом підписання цього договору є використання сторонами електронних підписів.
Разом з договором, відповідачем в електронній формі одноразовим ідентифікатором YVTP підписано паспорт споживчого кредиту продукту “ТРЕНД» до договору №238344793 (а.с. 10-11) та графік платежів (а.с. 20 на звороті).
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.01.2024 (а.с. 48).
Згідно листа АТ «Універсал Банк» за період з 13.01.2024 по 18.01.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів в сумі 8600,00 грн, номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 , та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). Повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно положень статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором договору кредитної лінії 238344793 від 13 січня 2024 позивачем надано:
договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ “Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ “Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога». Строк дії договору закінчується 28.11.2019 (а.с. 56-61).
Додатковою угодою № 19 строк дії вищевказаного договору факторингу продовжено до 31.12.2020 (зворот а.с. 61).
Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 договір факторингу викладено у новій редакції, відповідно до якої строк дії договору факторингу закінчується 31.12.2021 (а.с. 62-66).
Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 сторони продовжили строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022 (а.с. 67).
Додатковими угодами №№ 31, 32 від 31.12.2022 та 31.12.2023 сторони продовжили строк дії договору факторингу до 31.12.2024 (зворот а.с. 67, а.с. 68).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 281 від 23.04.2024 до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ “Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №238344793 від 31.01.2024 до відповідача (а.с. 69-70).
Згідно акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 заборгованість фактора перед клієнтом відсутня. Сторони погодили, що станом на 31.12.2024 фактором здійснено повну оплату суми фінанування за відступлення прав вимог за реєстром прав вимоги № 281 від 23.04.2024 за договором факторингу № 28/1118-01 (а.с. 72).
19.12.2024 між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до якого ТОВ “Таліон Плюс» зобов'язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти (а.с. 73-77).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024 до вищезгаданого договору факторингу ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №238344793 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 16990,96 грн, з яких 9890,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 7100,96 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 78-79).
Згідно платіжної інструкції від 20.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» здійснило оплату за право вимоги згідно договору факторингу № 19/1224-01 та реєстру № 1 від 19.12.2024 (а.с. 80).
29.05.2025 між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “ФК “ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» передає (відступає), а ТОВ “ФК “ЕЙС» приймає права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 81-85).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ “ФК “ЕЙС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №238344793 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 16 990,96 грн, з яких 9890,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 7100,96 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 86-87).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;
наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов'язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;
майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з'явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;
у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб'єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);
майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов'язуватися із клієнтом.
Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з'явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 07.01.2026 при розгляді справи №727/2790/25.
Враховуючи вище зазначені норми права, висновки ВС при розгляді справи з подібними правовідносинами, встановлені обставини в даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 за кредитним договором від 13.01.2024 року № 238344793 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
За вказаних обставин, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті - про задоволення позовних вимог.
Щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Так, інтереси ТОВ ФК «Ейс» в місцевому, представляв адвокат Тараненко Артем Ігорович.
При подачі позову було заявлено, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 7000 грн та складаються з вивчення матеріалів справи 2 год - 1000 грн; складання позовної заяви 2 год - 5000 грн; підготовка адвокатського запиту (1 година) - 500 грн; підготовка та подача клопотань (1 година) - 500 грн.
На підтвердження витрат в суді першої інстанції скаржник разом з поданням позовної заяви надав договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01, Додаткову угоду №257708142594, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01, Акт прийому-передачі наданих послуг до договору № 29/05/25 від 29.05.2025 та квитанцію щодо сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Чинне процесуальне законодавство визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема такі як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Тобто, в кожній конкретній справі при визначенні розміру відшкодування суд має виходити як з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), так і критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно висновків, викладених в постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при встановленні розміру відшкодування витрат за надання правничої допомоги, крім іншого, мають бути враховані такі критерії як розумність розміру таких витрат, їх справедливість та пропорційність.
Враховуючи категорію розглянутої судом першої інстанції справи, яка є досить поширеною та урегульованою усталеною судовою практикою, за своїм правовим змістом відноситься до справ невеликої складності, сам розмір ціни позову складає лише 16990,96 грн, а також беручи до уваги реальний обсяг наданої адвокатом правової допомоги у вигляді складання позовної заяви та апеляційної скарги та відповідно направлення їх до суду, виходячи з засад розумності та співмірності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшення визначеного позивачем розміру витрат за надану правничу допомогу з 7000 грн до 3000 грн.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на задоволення позову, з ОСОБА_1 на корить товариства підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір як при подачі позовної заяви в сумі 2422,40 грн, так і при подачі апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн, що загалом становить 6056,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п. 2, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - задовольнити частково.
Заочне рішення Диканського районного суду від 16 жовтня 2025 року - скасувати, ухвалити нове.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №238344793 в сумі 16990,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 6056,00 грн та 3000 грн витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 березня 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль