Провадження № 22-ц/803/5421/26 Справа № 216/5973/18 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
12 березня 2026 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Бондар Я.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2024 року у справі № 216/5973/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору поруки припиненим,
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2024 року позов ТОВ «АВТО ПРОСТО» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» заборгованість за Угодою № 315306 від 30 березня 2010 року в розмірі 211 587, 31 грн.?
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання договору поруки від 15 вересня 2015 року припиненим.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою від 21 жовтня 2025 року Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2024 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду 10.03.2026 року.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2024 року у справі № 216/5973/19 не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, так як до апеляційної скарги скаржником не додано документи на підтвердження сплати судового збору у розмірі та порядку встановлених законом.
У клопотаннівід 13.05.2024 року про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 посилається на те, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», він як споживач звільнений від сплати судового збору як в суді першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу.
З приводу заявленого, слід зазначити наступне.
З аналізу норми частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», зокрема статті п'ятої зазначеного закону, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має процесуальний статус відповідача за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про стягнення боргу, отже положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» на апелянта не розповсюджуються, та за оскарження рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог апелянт має сплачувати судовий збір.
Щодо наявності правових підстав для сплати судового збору за за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині оскарження відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог 553 Цивільного кодексу України договір поруки є додатковим, акцесорним зобов'язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов'язання та виникає і існує лише за умови існування основного, забезпеченого договору. Акцесорний договір не є споживчим договором, а сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення особистих потреб поручителя. Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц (провадження № 14-336цс18), та визначено в ухвалі Верховного суду від 20 листопада 2025 року про залишення без руху касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є поручителем у цій справі, він не звільняється від сплати судового збору як споживач на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», та має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно п.п.6 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позов юридичною особою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» подано до суду у жовтні 2018 року.
Зутрчний позов ОСОБА_1 подано до суду у березні 2019 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1762,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1921,00 грн.
Оскільки апелянтом оскаржується рішення суду в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , то за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір сумі 5 913,32 грн з розрахунку: ((211587,31 х 1,5%) + (1971,00 х 0,4)) х 1,5 = 5913,32 грн, який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача ЄДРПОУ:37988155
Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.податку.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача:UA658999980313191206080004628
Код класифікації доходів бюджету:22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає обов'язковому поданню до суду апеляційної інстанції поштою за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, із зазначенням - кабінет 216, особисто за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, в кабінет 220, або через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у разі не усунення недоліків, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України,Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2024 року у справі № 216/5973/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору поруки припиненим - залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Попередити скаржника, що невиконання вимог даної ухвали в установлений строк, є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Я.М.Бондар