Справа № 761/19723/24
Провадження № 1-кс/761/12941/2024
30 травня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023105100002312 від 17.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 356 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023105100002312 від 17.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 356 КК України, а саме: третього рівня (поверху) та даху (тераси), які є складовими частинами об'єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Як вбачається з клопотання прокурора, відділом дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023105100002312 від 17.11.2023 року за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
До Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький» з приводу того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самовільно, без дозволу ОСББ "Хмельницький" захопив 79,7 кв.м, шляхом збільшення загальної площі квартири АДРЕСА_2 .
Допитаний як свідок голова правління ОСББ «Хмельницький» пояснив, що був обраний головою правління ОСББ «Хмельницький» в лютому 2018 року. Під час проведення планової інвентаризації приміщень житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 на електронну пошту ОСББ «Хмельницький» від представника власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 надійшли наступні документи: тех+ відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стало відомо, що 06 квітня 2021 року Державним реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_6 був вчинений запис про право власності, згідно якого площа квартири АДРЕСА_4 становить 825,6 кв.м.
Порівнявши цю нову площу з архівними даними документів, що зберігалися в ОСББ «Хмельницький», було з'ясовано, що загальна площа квартири АДРЕСА_4 була збільшена майже на 80 квадратних метрів за рахунок включення доексплікації приміщень об'єкту під назвою «тераса», який по суті є частиною одного із дахів будинку.
Ніякі будівельні роботи з моменту здачі будинку в експлуатацію в 2002 році по цей час, завдяки яким могла дійсно б збільшитися площа цієї квартири, не проводились. Зміни в проектно-кошторисну документацію згідно до якої було побудовано житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 за даними ОСББ «Хмельницький» не вносилися. Ні до правління ОСББ «Хмельницький», ні до загальних зборів співвласників будинку, власник квартири АДРЕСА_4 або його представники ніколи не зверталися за згодою про включення частини даху до складу цієї квартири на правах власності або користування, так само як і не зверталися, щодо погодження внесення змін в проектно-кошторисну документацію згідно до якої було побудовано житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 або перепланування квартири
АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира АДРЕСА_4 , побудовано у вигляді ступінчастої піраміди та конструктивно він має кілька дахів на різних будівельних рівнях. Всі горизонтальні поверхні даху (плоске покриття у визначенні п.3.1 та п.3.2. ДБН В.2.6-14:201 покриття будинків і споруд) мають згідно до вимог будівельних норм та вимог техніки безпеки відповідні огородження і не можуть використовуватися інакше, як за основним призначенням.
Відповідно до «Акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта» від 24 грудня 2002 року вказаний будинок має 20 житлових та 2 технічних поверхів. Після здачі будинку в експлуатацію при оформленні прав власності на приватні приміщення до складу квартири АДРЕСА_4 були включенні частини двох технічних поверхів будинку, в результаті чого ця квартира стала трьохрівневою. Верхній технічний поверх, частина якого стала третім рівнем квартир АДРЕСА_4 , відповідно до архітектурно-будівельної документації є венткамерою будинку. Вхід до неї був передбачений з сходової клітки, а вихід з неї на дах - через окремі двері. В частині венткамери, яка була приєднана до квартири АДРЕСА_4 , вихід на дах згідно наданої документації не передбачався. Таким чином вікна третього рівня квартири АДРЕСА_4 виходять на дах, що розташований на будівельній позначці +69,4 м, а його дві третини були включені до складу цієї квартири під назвою «тераса».
Дах багатоквартирного будинку є його конструктивним елементом та відноситься до неподільного майна. Дах - це верхня захисна конструкція будівлі, що виконує несучі, гідроізолюючі і, при безгоришних (суміщених) дахах і теплих горищах, теплоізолюючі функції.
Згідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 3 листопада 2005 року № 3053-1V: «неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку», а відповідно до ст. 19 цього Закону - «Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню».
Відповідно до Витягу з реєстру прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 , 12.04.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_6 внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57588896 від 12.04.2021, вказаний запис внесено на підставі довідки про показники об'єкта нерухомого майна, с.н. 2021-022 виданий 18.02.2021, видавник ФОП « ОСОБА_7 »; технічного паспорту с.н.: б/н, виданого 18.03.2021, договору купівлі-продажу, с.н: 1860, виданий 24.06.2002, виданий приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 .
Згідно з довідкою про показники об'єкта нерухомого майна № 2021-022 від 18.03.2021, виданої ФОП « ОСОБА_9 », за його особистим підписом встановлено, що відповідно до проведеної технічної інвентаризації від 18.03.2021, квартира АДРЕСА_2 , має наступні показники: загальна площа - 825,6 кв. м., житлова площа - 2Д2,9 кв. м., кількість житлових кімнат - 6. Загальна площа квартири АДРЕСА_4 змінилась при уточненні лінійних розмірів, згідно «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773 (зі змінами та доповненнями) та (статті 152 Житлового кодексу Української РСР, редакція від 12.02.2015 року).
24.11.2023 допитаний як свідок фізична особа підприємець ОСОБА_7 який має відповідний кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури, за категорією «Інженер з інвентаризації нерухомого майна», останній повідомив, що з 2016 року він здійснює підприємницьку діяльність з надання послуг фізичної інвентаризації. До нього звернувся замовник - ОСОБА_4 з метою проведення технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_5 , з яким в подальшому було укладено договір про надання послуг з технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_5 . Після чого, ОСОБА_7 проведено технічну інвентаризацію квартири АДРЕСА_2 , та сформовано довідку про показники об'єкта нерухомого майна № 2021-022 від 18.03.2021, згідно відомостей якої, загальна площа квартири збільшилась з 754,9 кв.м. до 825,6 кв.м., тобто на цілих 79,7 кв.м.
27.02.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суда міста Києва ОСОБА_10 від 07.02.2024, проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та даху (тераса) вказаного будинку. В ході огляду було виявлено та встановлено, що через третій рівень квартири АДРЕСА_4 , наявний вихід на дах (терасу), який є венткамерою вказаного будинку, та менша частина якого, відгороджена решіткою. Також, по всьому периметру даху (тераси), яка згідно наявної документації, належить ОСОБА_4 , встановлені металеві конструкції, які на момент огляду не були заскленні, та відсутні будь-які ознаки, які б вказували на те, що раніше вказана частина даху (тераси) була засклена, та при розрахунках площі рахувалась як «засклений балкон». Крім того, встановлено, що безпечно потрапити до венткамери будинку можливо лише через третій рівень квартири АДРЕСА_4 , оскільки інший спосіб передбачений з верхнього поверху за допомогою навісних східців.
Відповідно до експлікації внутрішніх площ житлового будинку літери «А» АДРЕСА_6 (яка наявна в інвентаризаційній справі в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна), в квартирі АДРЕСА_4 частина даху (тераси) не вказана в переліку об'єктів які в ходять в площу приміщень, яка не входить в загальну площу вказаної квартири, проте в технічному паспорті зазначена тераса площею 35,4 кв. м.
Відповідно до відомостей зазначених в технічному паспорті від 2021 року на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) АДРЕСА_2 , загальна площа тераси визначалась із знижувальним коефіцієнтам 0,8, проте згідно з інструкцією, коефіцієнт повинен становити 0,3.
На підставі вищевикладеного, існує достатньо підстав вважати, що внаслідок незаконної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 2334591680000, за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі підроблених документів, було самовільно зайнято частину даху (тераси) вказаного будинку, яке являється спільною сумісною власністю співмешканців вказаного будинку.
27.02.2024, на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України, старшим дізнавачем відділу дізнання Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 , винесено постанову про визнання речовим доказом об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер 2334591680000, за адресою: АДРЕСА_5 та частини даху(тераси), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , оскільки вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій.
Як вказує прокурор, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні до вирішення його по суті у суді та унеможливлення подальшого відчуження, псування, пошкодження, знищення майна, вважає, що є необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі, просив накласти арешт на майно у вказаному кримінальному провадженні.
Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.
Відділом дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023105100002312 від 17.11.2023 року за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
27.02.2024, на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України, старшим дізнавачем відділу дізнання Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 винесено постанову про визнання речовим доказом об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер 2334591680000, за адресою: АДРЕСА_5 та частини даху(тераси), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , оскільки вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з частинами 1, 2 статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів клопотання, дане кримінальне провадження № 12023105100002312 від 17.11.2023 розслідується відділом дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на третій рівень (поверх) та дах (терасу), які є складовими частинами об'єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Разом з тим, жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, тобто в матеріалах кримінального провадження відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. В якості свідка останній не допитувався.
Крім того, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 132, п. 1 ч. 2 ст. 171, ч.ч. 1, 2 статті 173 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту вищезазначеного майна, не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить згідно матеріалів клопотання ОСОБА_4 , суперечить положенням і завданням кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладене в сукупності, в тому числі відсутність в матеріалах клопотання обґрунтованої підозри ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, відсутність допиту останнього в якості свідка, з урахуванням того, що прокурором в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 132, п. 1 ч. 2 ст. 171, ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту вищезазначеного майна, не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у клопотанні прокурора в накладенні арешту на вищезазначене майно.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023105100002312 від 17.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 356 КК України, а саме: на третій рівень (поверх) та дах (терасу), які є складовими частинами об'єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, іншою особою, права якої вирішено цим судовим рішенням, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1