апеляційне провадження №22-ц/824/7813/2026
справа №756/6068/23
13 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Белоконної І.В.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державне підприємство «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України, на дії та бездіяльність державного виконавця, -
встановив:
1. Рух справи в суді першої інстанції.
У листопаді 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії / бездіяльність державного виконавця.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику без розгляду.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Повертаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції вказав, що скарга не відповідає формі, передбаченої положеннями статті 448 ЦПК України, а саме скаржником не долучено до скарги доказів направлення копії скарги та доданих до неї матеріалів іншому учаснику справи - стягувачу Державному підприємству «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність оскаржуваної ухвали.
Вказує, що разом із скаргою подано до суду доказ щодо відсутності у стягувача зареєстрованого електронного кабінету, відтак у відповідності до приписів статті 43 ЦПК України скаржник звільнений від обов'язку надсилати копію матеріалів скарги стягувачу.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду суду першої інстанції.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
У листопаді 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії / бездіяльність державного виконавця.
До скарги долучено відповідь №28083840, сформовану ОСОБА_1 засобами підсистеми «Електронний суд», з якої убачається, що юридична особа із кодом ЄДРПОУ 30789709 не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС (а.с.3).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 448 ЦПК України до скарги додаються: докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин 3 та/або 4 цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (частина 1 статті 14 ЦПК України).
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина 4 статті 14 ЦПК України).
Згідно частини 6 статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно частини 8 статті 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статі 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень частини 7 статті 43 ЦПК України:
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Із наведеного можливо зробити висновок, що цивільне процесуальне законодавство передбачає спосіб комунікації (обмін документами) в електронній формі між учасниками судового процесу, між судом та учасниками справи із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Процесуальне законодавство встановлює певний перелік осіб, які в силу закону зобов'язані мати зареєстрований електронний кабінет. До таких відноситься юридична особа ДП «Дослідний експериментально-механічний завод» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України. Разом з тим, реєстрація електронного кабінету особою, яка не зобов'язана мати зареєстрований електронний кабінет, в подальшому покладає на таку особу обов'язок дотримання законодавства в частині вимог, передбачених щодо застосування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, проте не перешкоджає надсиланню процесуальних документів в паперовій формі.
Колегія суддів зауважує, що саме впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є формою досягнення учасниками судового процесу економії процесуального часу, а застосування учасниками судового процесу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має на меті, у тому числі, забезпечення процесуальних прав усіх учасників процесу.
Скаргу у цій справі подано 12 листопада 2025 року за допомогою системи «Електронний суд».
Скаржником до скарги долучено відповідь, сформовану із системи «Електронний суд», щодо відсутності у стягувача зареєстрованого електронного кабінету у системі ЄСІТС станом на день подання до суду скарги на дії та бездіяльність державного виконавця.
Таким чином, стягувач, який в силу закону зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не зареєстрував електронний кабінет, а тому ОСОБА_1 відповідно до приписів статей 14, 43 ЦПК України звільнений від обов'язку надсилання стягувачу копій матеріалів скарги на дії та бездіяльність державного виконавця.
Відтак, висновок суду першої інстанції про недотримання скаржником приписів статті 448 ЦПК України щодо форми скарги на дії державного виконавця є помилковим, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова