справа №369/1519/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/2507/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
10 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КПК України, у кримінальному провадженні №12026111350000061 від 15 січня 2026 року, -
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року клопотання начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час та місце залежно від стадії кримінального провадження;
- перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово за винятком випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено, що строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців та діє в межах строку досудового розслідування до 31 березня 2026 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб.
Уважає, що вказана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.
У мотивування скарги зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, який відповідно до статті 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
Уважає, що судом не взято до належної уваги те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 забезпечить виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Вказує, що обґрунтованими та реальними є ризики, які вказують, що підозрюваний при незастосуванні щодо нього тримання під вартою зможе: переховуватись від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання прокурора, слідчий суддя не надав належної оцінки реальності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Посилається на те, що підозрюваний розлучений, має неповнолітню дитину, проте не приймає участі у її вихованні, немає недієздатних чи непрацездатних утриманців та під страхом можливого покарання, яке йому загрожує, дійсно може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки у нього відсутні достатньо міцні соціальні зв'язки, які б втримали його від зміни місця проживання. Підозрюваний ніде не працює та не навчається, не має законного джерела доходів.
Крім того, зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив майновий злочин, що дає підстави вважати органу досудового розслідування, що особа може вчинити аналогічний злочин з метою збагачення.
Таким чином, наголошує, що застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не є спроможним забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.
Вказує, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, оскільки виходячи зі змісту статей 179-182 КПК України вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, а також думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026111350000061 від 15 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 15 січня 2026 року о 18 годині 35 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні магазину «Мікс-Март» (ТОВ «ЛОКАЛСТОР» код 45332739), що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 13В, маючи прямий умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, що зазнала нападу ОСОБА_10 , яка працює продавцем у вказаному магазині, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи в умовах воєнного стану, тримаючи у правій руці предмет, ззовні схожий на пістолет, та погрожуючи застосувати насильство до потерпілої ОСОБА_10 , проник до сховища, а саме касової зони магазину та заволодів належними ТОВ «Локалстор» грошовими коштами у сумі 14 000 гривень, які знаходилися у касі.
Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Локалстор» код 45332739, матеріального збитку на суму 14 000 гривень.
31 січня 2026 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України.
02 лютого 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КПК України, у кримінальному провадженні №12026111350000061 від 15 січня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року клопотання начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час та місце залежно від стадії кримінального провадження;
- перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово за винятком випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено, що строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців та діє в межах строку досудового розслідування до 31 березня 2026 року.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
За змістом пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КПК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КПК України, достатньою мірою підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про вчинення злочину, протоколом допиту потерпілої, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколами допиту свідків, протоколами огляду відеозаписів за участі свідків, протоколами огляду відеозаписів з місця вчинення злочину та на шляхах відходу злочинця, протоколами пред'явлення для впізнання, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КПК України.
Також взято до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, який відповідно до статті 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Водночас слідчим суддею встановлено, що ні слідчим, ні прокурором під час розгляду клопотання не надано доказів, які були б достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
При цьому, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 взято до уваги особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має вади здоров'я, а також його процесуальну поведінку.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, проте ні прокурором, ні слідчим наявність достатніх ризиків для призначення самого суворого запобіжного заходу не доведено, вказані ризики тільки перелічені без підтвердження відповідними доказами, що дає підстави для можливості застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Посилання на дані про особу підозрюваного були враховані слідчим суддею у сукупності з процесуальною поведінкою останнього, внаслідок чого слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання тих обставин, що заявлені органом досудового розслідування ризики є достатніми, доведеними та мають такий ступінь небезпеки, якому зможе запобігти лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою. Такі обставини не доведені і в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_7 переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, колегія суддів уважає, що наявні у певній мірі вказані стороною обвинувачення ризики, проте клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.
Наявність достатніх ризиків для призначення самого суворого запобіжного заходу не доведено, вказані ризики тільки перелічені без підтвердження відповідними доказами.
Доводи сторони обвинувачення стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав уважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
При цьому, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено мотивів, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4