Справа № 362/527/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2236/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 наухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62025050010013525 від 08.04.2025,-
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.5 ст.407 КК України.
Просив застосувати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 62025050010013525 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.1 ст.263 КК України.
Слідчий вказував, що 28.06.2022 ОСОБА_8 , призвано під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 03.03.2024 солдат ОСОБА_8 проходить військову службу за призовом на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованої роти 5 механізованого взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Напередодні 13 травня 2024 року у солдата ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від проходження військової служби, який він реалізував за наступних обставин. Так, солдат ОСОБА_8 стрілець - снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 13 травня 2024 року не повернувся до розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 , що розташовується неподалік населеного пункту АДРЕСА_1 із лікарняного закладу Комунальне некомерційне підприємство «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , з якого був виписаний 13 травня 2024 року, згідно з довідки із медичної карти стаціонарного хворого №1204/26-н, куди був направлений відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №103 від 08 квітня 2024 року на лікування в зв'язку з пораненням (травмуванням), після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 , інших органів військового управління та правоохоронних органів.
ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки. Так, ОСОБА_8 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 07 год 29 хв. 16.01.2026, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою використання в особистих цілях, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст.ст. 41, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, п. п. 1, 2, 3, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України незаконно придбав 3 (три) ручні уламкові гранати РГН, які належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) підривач до ручної гранати УДЗ, який належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 7 (сім) підривачів до ручної гранати УЗРГМ-2, які належать до ІІ категорії вибухонебезпеки, 2 (дві) ручні гранату Ф-1, які належать до ІІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) гранатометний пристрій ВОГ-17М, який належить до ІІ категорії вибухонебезпеки, 1 (один) артилерійський постріл 30 мм.,, який належить до ІІ категорії вибухонебезпеки, 456 (чотириста п'ятдесят шість) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 5,45?39 мм., 10 (десять) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,62?39 мм., 4 (чотири) патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, калібру 7,62?54R мм. які зберігав на території домоволодіння по місцю свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , до моменту виявлення цього факту працівниками поліції близько 07 год 29 хв. 16.01.2026 під час проведення обшуку.
16.01.2026 о 14 год. 19 хв. ОСОБА_8 затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.01.2026.
14.07.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України, погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України 17.01.2026 вручено підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_9 .
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та виконання підозрюваним покаладених на нього обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, а саме до 17.03.2026, без визначення застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 14 год. 19 хв. 16.01.2026, з моменту фактичного затримання.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що встановлені в судовому засіданні обставини, у тому числі відповідно до вимог ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у даному кримінальному правопорушенні, що карається позбавленням волі на строк до десяти років; його вік та стан його здоров'я; сімейний стан, наявності двох дітей; офіційно не працюючого; за місцем проживання характеризується позитивно; в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, знайшли своє доведення в судовому засіданні та є такими, що грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , 28.01.2026 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволення клопотання слідчого відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що в ухвалі суду слідчий суддя вказав на письмові докази надані стороною обвинувачення, при цьому не оцінив і не вказав чому не прийняті доводи захисту стосовно відсутності доказів які вказують на наявність обгрунтованої підозри.
Сторона захисту вказувала, що підозра за ч. 5 ст. 407 КК України не містить складу кримінального правопорушення, оскільки дата залишення військової частини не відповідає матеріалам кримінального провадження, так як матеріали службового розслідування містять іменний список № 5 роти 2 батальйону шля проведення вечірньої повірки з 01.05.2024 року, містить п. 9 ОСОБА_8 , який з 01.05.2024 року по 30.05.2024 року вказано позначки «300». Також стороною захисту надано докази, які вказують на продовження лікування ОСОБА_11 .
Ухвала слідчого судді не містить аналізу доводів захисту щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою.
Надані відомості медичного характеру вказують на неможливість підозрюваного ОСОБА_8 утримуватись під вартою та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах слідчого ізолятора.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в них підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 62025050010013525 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.1 ст.263 КК України.
Слідчий вказував, що 16.01.2026 о 14 год. 19 хв. ОСОБА_8 затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.01.2026.
14.07.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України, погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України 17.01.2026 вручено підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_9 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянта, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому було вислуханого підозрюваного, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчим суддею у судовому засіданні, встановлено, що з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпеки даного злочину, також враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, є доведеним існування ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що запобігти існуванню даних ризиків зможе лише найсуворіший вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 407 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегія суддів бере до уваги, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 407 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 колегія суддів вважає доведеним, що будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , а тому були наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вказаних обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, не знайшов підстав для визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4