Головуючий у суді першої інстанції: Бондаренко Г.В.
справа № 752/24763/25
провадження № 33/824/678/2026
6 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Голошва Галиною Володимирівною, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року,-
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2025 закрито провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470089 від 01.10.2025 , ОСОБА_1 01.10.2025 о 08 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Самійла Кішки, 19/14, керуючи транспортним засобом «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 , не надала перевагу транспортному засобу «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по тій смузі, на яку вона мала намір перелаштуватись, та здійснила з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.3 та 2.3(б) ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_2 адвокат Голошва Г.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_2 - адвокат Голошва Г.В., посилаючись на приписи ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, положення п.п. 2.3 (б), 10.3 Правил дорожнього руху, вважає постанову суду першої інстанції від 12 листопада 2025 року такою, що прийнята без повного, всебічного та об'єктивного вивчення обставин справи, з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню.
Зокрема, зазначає про те, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 , порушень вимог п.10.3 та п.2.3(б) ПДР України ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах та належним чином не мотивований.
Апелянт, зазначає, що враховуючи: місце зіткнення автомобілів - знаходиться біля правового краю середньої (другої) смуги; розташування автомобілів відносно один одного - авто «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться ліворуч по відношенню до авто «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 ; габарити транспортних засобів, між якими відбулося зіткнення, - висновки суду першої інстанції про те, що водій «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 рухався у середній (другій) смузі руху до зіткнення є юридично неспроможними і такими, що не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами. Зафіксоване місце зіткнення автомобілів вказує на те, що транспортний засіб «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 до зіткнення рухався у середній (другій) смузі руху, на яку намагався перелаштуватися автомобіль «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 .
Апелянт вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до встановлення обставин події та доказів наявних у матеріалах провадження у справі про адміністративне правопорушення та дійшов хибного висновку про наявність обставин, які звільняють від відповідальності водія автомобіля «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Голошва Г.В. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.
ОСОБА_1 та її захисник адвокат Лисак М.Ю. проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також додатково надані під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Ухвалюючи судове рішення про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що пояснення ОСОБА_2 , надані як на місці дорожньо-транспортної пригоди, так і в судовому засіданні не узгоджуються з характером та локалізацією пошкоджень транспортних засобів. Натомість пояснення водія ОСОБА_1 є логічними, послідовними та такими, що повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи та локалізацією і характером механічних пошкоджень на транспортних засобах. Врахувавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції вважав не доведеним факт порушення ОСОБА_1 п.п.10.3 та 2.3(б) ПДР України, а отже і причинно-наслідковий зв'язок із виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пунктом 2.3 (б) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з положеннями п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено ч. 1 ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №470089 від 01.10.2025 , ОСОБА_1 01.10.2025 о 08 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Самійла Кішки, 19/14, керуючи транспортним засобом «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 , не надала перевагу транспортному засобу «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по тій смузі, на яку вона мала намір перелаштуватись, та здійснила з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.3 та 2.3(б) ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Зі схеми місця ДТП, слідує, що зіткнення автомобілів «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , мало місце у другій смузі, ближче до крайньої правої смуги. В автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 виявлені наступні механічні пошкодження: передній бампер з правої сторони. В автомобіля «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 виявлені наступні механічні пошкодження: задній бампер з лівої сторони, деформоване заднє ліве крило, пошкоджено лако-фарбове покриття задньої правої дверці. Схема підписана обома учасниками ДТП без зауважень.
В поясненнях після ДТП, ОСОБА_1 зазначала, що вона, керуючи автомобілем КІА К7, д.н.з. НОМЕР_1 , їхала на роботу в середній полосі, готуючись на перехресті звернути на право в бік вулиці Максимовича, так як права полоса завжди напаркована автомобілями. Не доїзджаючи до перехрестя метрів 50, в неї в'їхало авто «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 . Іншими словами Volvo в'їхало передньою частиною мені в ліву задню бокову.
В своїх поясненнях після ДТП, інший учасник ДТП, ОСОБА_2 зазначила, що вона, керуючи автомобілем КІА К7, д.н.з. НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , їхала в другому ряду зі швидкістю біля 25-30 км/год. Справа від неї почала з'являтися сіра машина «Кіа» із першого ряду перелаштувалась в середній ряд. Прийнявши лівіше, залишилась в другому ряду, оскільки дозволяв простір, адже в третьому ряду був щільний рух і почала плавно пригальмовувати, щоб пропустити сіру машину Кіа, але низька швидкість руху та великий кут перебудови сірій машині не дозволяв їй виїхати в другий ряд перед нею без зіткнення, після зіткнення через 2-3 метра зупинилась і більше не рухалася, після чого були викликані представники поліції.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та додатково подані сторонами, апеляційний суд встановив, що дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 1 жовтня 2025 року у м. Києві, на вулиці Самійла Кішки, 19,14 відбулась на проїзній частині, що має по три смуги руху в одному напрямку із наявною дорожньою розміткою; зіткнення автомобілів відбулося у другій (середній) смузі руху, ближче до правового краю, і дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п.10.3, 2.3 (б).
Враховуючи місце зіткнення, зафіксоване на схемі ДТП, з якою погодилися учасники ДТП, та механічні пошкодження, які були зафіксовані представниками поліції та відображені у схемі, слід дійти висновку, що автомобілі до зіткнення не могли рухатися у середній (другій) смузі руху.
Відповідно пояснення ОСОБА_1 про те, що вона, керуючи автомобілем КІА К7, д.н.з. НОМЕР_1 , їхала в середній смузі руху, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, схемою ДТП.
Посилання ОСОБА_1 та її захисника Лисак М.Ю. в тій частині, що схема, складена представниками поліції, містить помилки щодо зазначення місця зіткнення автомобілів, не заслуговують на увагу, оскільки вказана схема ДТП підписана обома учасниками вказаної дорожньо-транспортної пригоди без зауважень.
Крім того, схема місця дорожньо-транспортної пригоди являє собою графічне зображення місця ДТП з відображенням та фіксацією на ній всіх об'єктів та обставин, що стосуються події (ділянка дороги, де сталася ДТП, місце зіткнення транспортних засобів, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Отже, схема складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Посилання ОСОБА_1 на те, що в правій смузі руху були запарковані транспортні засоби, що унеможливлювало рух цією смугою, є безпідставними і спростовуються наданими фотознімками та наданим ОСОБА_1 та оглянутим в судовому засіданні відео, та схемою ДТП, в якій не зафіксовано наявність автомобілів у крайній правій смузі.
Розташування автомобілів після зіткнення, а саме розташування автомобіля «Кіа» в середній смузі руху, попереду автомобіля Volvo, також не може свідчити про те, що автомобіль «Кіа» до зіткнення рухався в середній смузі руху, оскільки як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 після зіткнення вона проїхала метрів 10-15 вперед. Такі пояснення свідчать про те, що після зіткнення водій автомобіля «Кіа» мав можливість зайняти середню смугу і не свідчить про те, що автомобіль до зіткнення рухався у середній смузі.
Таким чином, пояснення ОСОБА_1 є неспроможними і не узгоджуються як зі схемою та місцем зіткнення транспортних засобів.
Разом з тим, зафіксоване місце зіткнення автомобілів вказує на те, що автомобіль «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 до зіткнення рухався в середній смузі руху, на яку намагався перелаштуватися автомобіль «Кіа» д.н.з. НОМЕР_1 . Про те, що автомобіль «Кіа» наближався з правового боку і не надав перевагу транспортному засобу «Volvo» , що рухався по тій смузі, на яку мав намір перелаштуватися автомобіль під керування ОСОБА_1 , та здійснила зіткнення, свідчать також локалізація пошкоджень на автомобілях.
Суд першої інстанції зазначених обставин не встановив, не з'ясував дійсні обставини, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода, обмежившись лише поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, і дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 п.п.2.3(б), 10.3 ПДР України.
Натомість зібрані по справі докази та оцінені апеляційним судом дають підстави для висновку, що саме внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п.2.3(б), 10.3 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адмінправопорушення , передбаченого ст.124 КУпАП.
Разом з тим, оскільки на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Голошвою Галиною Володимирівною, задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року скасувати і прийняти нове судове рішення наступного змісту.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна