іменем України
10 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 732/1354/25
Головуючий у першій інстанції - Карпинська Н. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/547/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техресурс»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та припинення речового права.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Гетьманське», в якому просив стягнути із ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 9 349,24 грн, розірвати договір оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року та припинити речове право оренди земельної ділянки (номер запису про речове право 47522861) із кадастровим номером 7421484800:07:000:0249, яке зареєстровано у встановленому законом порядку за ТОВ «Техресурс».
Мотивуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що являється власником земельної ділянки площею 3,9268 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249, яка розташована на території Ільмівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області. 06 лютого 2014 року між позивачем та ТОВ «Гетьманське» укладено договір оренди землі строком до 31 грудня 2025 року (номер запису про інше речове право 6987604 від 11 вересня 2014 року). З інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку позивач дізнався, що право оренди належної йому земельної ділянки надано ТОВ «Техресурс». Всупереч умов договорів відповідачем виплата орендної плати за 2023-2025 роки не здійснювалася, що зумовило виникнення заборгованості. На переконання позивача, систематична несвоєчасна сплата орендної плати відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою орендарем.
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року розірвано договір оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року, змінений додатковою угодою до договору від 01 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське», предметом якого є земельна ділянка (рілля) загальною площею 3,9268 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249. Стягнуто із ТОВ «Гетьманське» на користь позивача орендну плату за договором оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року, який був змінений додатковою угодою (невід'ємною його частиною) до договору від 01 січня 2018 року, за 2023 рік в сумі 3 297,02 грн та за 2024 рік в сумі 3 297,02 грн, із вирахуванням і перерахуванням податку з доходів та військового збору за орендовану земельну ділянку із кадастровим номером 7421484800:07:000:0249. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Стягнуто із ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації судового збору 1 937,92 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Гетьманське», вважаючи рішення суду необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд, ухвалюючи рішення про розірвання договорів оренди, дійшов хибного висновку про те, що ТОВ «Гетьманське» є належним відповідачем у справі, оскільки внаслідок відчуження права оренди (правонаступництва) до ТОВ «Техресурс» перейшли всі права та обов'язки орендаря, в тому числі і щодо заборгованості, які існували на момент правонаступництва, а отже належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 мало бути ТОВ «Техресурс».
Скаржник не погоджується також з визначеними судом підставами для розірвання договору оренди землі. Указує на те, що земельна ділянка позивача розташована на відстані близько 3 км від кордону з республікою Білорусь та 9 км від кордону з російською федерацією. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, Городнянська міська територіальна громада з 22 червня 2022 року відноситься до території можливих бойових дій.
Зазначає, що 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на своєму офіційному веб-сайті засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до її офіційного закінчення є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Наведене свідчить, що з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України ТОВ «Гетьманське» позбавлено можливості обробляти земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , а отже і виплачувати йому орендну плату.
Наголошує на тому, що неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна товариства, потенційне замінування та пов'язана з цим загроза життю та здоров'ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об'єктивно унеможливило виконання зобов'язань за договорами оренди. Наведені обставини є такими, за які орендар не відповідає, і які відповідно до ст. 617, ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 13.2 (42) договорів оренди звільняють його від сплати орендної плати за період, протягом якого таке користування було неможливим. Несплата орендної плати відповідачем до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які товариство не відповідає. Наведене унеможливлює розірвання договорів оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати за спірний період.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2026 року розгляд справи призначено на 10 березня 2026 року о 09 год. (а.с. 191).
ТОВ «Гетьманське», ТОВ «Техресурс» належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 193, 193).
09 березня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Гетьманське» про розгляд цієї справи без участі представника відповідача.
Судова повістка, направлена ОСОБА_1 , повернулася на адресу суду неврученою з довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення «адресат відсутній».
За правилами ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив і відповідно до ст. 128 ЦПК України та наведених вище обставин вважається належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду.
За змістом ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частинами 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Гетьманське» є належним відповідачем, оскільки про наявність договору про продаж (відчуження) ТОВ «Гетьманське» права оренди ТОВ «Техресурс» позивач дізнався у процесі розгляду справи, додаткових угод ТОВ «Техресурс» із ОСОБА_1 не укладало, тому саме ТОВ «Гетьманське» мають бути виконані обов'язкищодо сплати орендної плати за 2023-2024 роки.
Районний суд установив, що відповідачем (орендарем) всупереч умов договору не виплачено ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023-2024 роки, що згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для його розірвання.
Суд дійшов висновку, що отримання ОСОБА_1 орендної плати у повному обсязі поновлює його права, тому звільнення ТОВ «Гетьманське» від сплати інфляційного збільшення в сумі 831,94 грн не призведе до негативних наслідків для позивача та забезпечить баланс інтересів обох сторін. Вважав, що вимоги позивача про стягнення орендної плати за 7 місяців 2025 року не підлягають задоволенню, оскільки обов'язок сплати оренди ще не настав та не може бути захищений примусово наперед.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про припинення права оренди ТОВ «Гетьманське», суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди - ТОВ «Техресурс», про визнання відсутнім права оренди, але таких вимог до цієї юридичної особи не заявлено.
Апеляційний суд не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,9268 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249, яка розташована на території Ільмівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області (а.с. 18-19).
01 січня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавцем), СТОВ «Іскра» (орендарем) і ТОВ «Гетьманське» (новим орендарем) укладено додаткову угоду № 220 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року, за умовами якої зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. За умовами додаткової угоди сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3 297,02 за рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47 100,32 грн. Сторони домовились, що строк дії договору продовжується до 31 грудня 2025 року, сплив якого починається з моменту підписання сторонами даної угоди, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем (а.с. 17).
Речове право - право оренди на земельну ділянку площею 3,9268 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249 було зареєстроване за ТОВ «Гетьманське» у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 20-21).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2022 року по грудень 2024 року ТОВ «Гетьманське» у 2023-2025 роках орендну плату ОСОБА_1 не сплачувало (а.с. 113-114).
У листі заступника начальника ГУ ДСНС України у Чернігівській області, наданому на звернення директора ТОВ «Гетьманське», зазначено про відсутність в управлінні інформації щодо можливості ведення сільськогосподарської діяльності та безпечності проведення таких робіт на земельних ділянках, указаних в листі товариства. Міністерством оборони з міркувань безпеки для особового складу неурядових організацій з гуманітарного розмінування введені певні обмеження, відповідно до яких оператором протимінної діяльності заборонено проводити свою діяльність в межах 20 км зони від кордону з російською федерацією та республікою білорусь, а урядовими організаціями у вище зазначеній зоні здійснюється лише оперативне розмінування (а.с. 58).
21 квітня 2025 року між ТОВ «Гетьманське» (продавець) та ТОВ «Техресурс» (покупець) укладено договір № 7 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за умовами пунктів 2.1.-2.3. якого продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 349,73 га, у тому числі площею 3,93 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249, що належать ОСОБА_1 . Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов'язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод) (а.с. 137-145).
За інформацією з Державного земельного кадастру станом на 19 серпня 2025 року орендарем земельної ділянки площею 3,9268 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249 зазначено ТОВ «Техресурс» (а.с. 22-23).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, від 08 липня 2020 року у справі № 200/5153/15, від 08 липня 2021 року у справі № 264/632/19, від 26 вересня 2023 року у cправі № 910/2392/22).
Отже, встановлення належності відповідачів є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Якщо у справі наявна обов'язкова співучасть відповідачів, то неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача. Тому пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (див. Постанову Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 01 січня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавцем), СТОВ «Іскра» (орендарем) і ТОВ «Гетьманське» (новим орендарем) укладено додаткову угоду № 220 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року, за якими зі згоди ОСОБА_1 СТОВ «Іскра» передає, а новий орендар ТОВ «Гетьманське» приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди (а.с. 17).
21 квітня 2025 року між ТОВ «Гетьманське» (продавець) та ТОВ «Техресурс» (покупець) укладено договір № 7 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за умовами пунктів 2.1.-2.3. якого продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 349,73 га, у тому числі площею 3,93 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249, що належать ОСОБА_1 . Продавцем за цим договором продано (відчужено), а покупцем придбано право оренди зазначеної земельної ділянки, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця перейшли усі права й обов'язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод).
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Гетьманське», зазначивши третьою особою ТОВ «Техресурс», в якому просив стягнути з ТОВ «Гетьманське» заборгованість зі сплати орендної плати за 2023-2025 роки за договором оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року, змінений додатковою угодою (невід'ємною його частиною) до договору від 01 січня 2018 року, а також достроково розірвати вищевказаний договір та припинити речове право - право оренди, зареєстроване за ТОВ «Техресурс».
До позову додано інформацію з Державного земельного кадастру, отриману 19 серпня 2025 року на запит представника ОСОБА_1 - адвоката Нагаєць Д.В., за якою орендарем земельної ділянки площею 3,9268 га з кадастровим 7421484800:07:000:0249 зазначено ТОВ «Техресурс» (а.с. 22-23).
Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року (а.с. 98-99) закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду. Мотивами цього судового рішення засвідчено, що представник третьої особи ТОВ «Техресурс» Приходько І.С. повідомив про наявність у юридичної особи права оренди, зазначив, що положення ст. 51 ЦПК України визначає порядок заміни неналежного відповідача. Суд констатував, що вибір відповідача належить позивачу і його заміна також відбувається із ініціативи позивача, зазначивши, що ОСОБА_1 визначив статус ТОВ «Техресурс» як третьої особи. Указав, що діє в межах заявлених позовних вимог відповідно до залученого суб'єктного складу.
На виконання ухвали суду про витребування доказів ТОВ «Техресурс» надало копію договору № 7 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 21 квітня 2025 року. За умовами цього договору відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 349,73 га, у тому числі площею 3,93 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249, що належать ОСОБА_1 . Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов'язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод) (п. 2.1.-2.3. договору) (а.с. 122-130).
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, виходив з того, що ТОВ «Гетьманське» є належним відповідачем у справі, оскільки про наявність договору про продаж (відчуження) ТОВ «Гетьманське» права оренди ТОВ «Техресурс» позивач дізнався під час розгляду цієї справи, додаткових угод ТОВ «Техресурс» із ОСОБА_1 не укладало, тому саме ТОВ «Гетьманське» мають бути виконані обов'язки за 2023-2024 роки.
Апеляційний суд з таким висновком не погоджується через те, що на підставі договору № 7 відчуження (продажу) від 21 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки площею 3,93 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0249 перейшло до ТОВ «Техресурс», який є правонаступником усіх прав та обов'язків попереднього орендаря ТОВ «Гетьманське» за договом оренди землі № 24 від 06 лютого 2014 року, зміненого додатковою угодою (невід'ємною його частиною) до договору від 01 січня 2018 року, а отже саме ця юридична особа є належним відповідачем у справі.
Схожі за змістом висновки зазначено у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24.
Те, що ОСОБА_1 дізнався про продаж (відчуження) ТОВ «Гетьманське» права оренди ТОВ «Техресурс» під час розгляду цієї справи не свідчить про належність відповідача ТОВ «Гетьманське».
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права, а за укладеним між юридичними особами договором відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 21 квітня 2025 до покупця (ТОВ «Техресурс») перейшли усі права й обов'язки (у тому числі боргові) орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим Законом, та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Аналогічні підстави виникнення прав у орендарів закріплені й ЗК України, зокрема, ст. 125, 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 дійшла висновку про те, що слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права.
Установлено, що договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за яким до ТОВ «Техресурс» перейшли усі права та обов'язки орендаря щодо належної позивачу земельної ділянки за договором оренди землі, датований 21 квітня 2025 року. Тобто фактично змінилась сторона орендаря укладеного позивачем 06 лютого 2014 року (з урахуванням заміни новим орендарем згідно додаткової угоди до цього договору від 01 січня 2018 року) договору оренди, що не потребує укладення ОСОБА_1 з ТОВ «Техресурс» додаткових угод.
Інформація з Державного земельного кадастру, отримана 19 серпня 2025 року на запит представника ОСОБА_1 - адвоката Нагаєць Д.В., відображає, що орендарем земельної ділянки площею 3,9268 га з кадастровим 7421484800:07:000:0249 зазначено ТОВ «Техресурс» (а.с. 22-23).
Наведене свідчить про те, що у ТОВ «Техресурс» право оренди спірних земельних ділянок вже існувало станом на 19 серпня 2025 року. Таким чином, станом як на дату звернення ОСОБА_1 з цим позовом, так і на дату ухвалення оскаржуваного рішення суду - 18 листопада 2025 року законним орендарем належної ОСОБА_1 земельної ділянки було ТОВ «Техресурс», отже суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову до ТОВ «Гетьманське» у зв'язку з його пред'явленням до неналежного відповідача.
На користь цього висновку свідчить і те, що, суд першої інстанції, вирішуючи спір, відмовив ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог про припинення речового права - права оренди, пославшись на те, що воно зареєстроване за ТОВ «Техресурс», яке не залучено як відповідач. Суд виснував, що належним способом захисту права позивачки буде пред'явлення позову до ТОВ «Техресурс» про визнання відсутнім права оренди, та констатував, що таких вимог ОСОБА_1 до цього товариства не заявляв. Тобто фактично за результатом цього судового розгляду порушене право позивача остаточно не відновлено і для його поновлення ОСОБА_1 має звернутися до суду ще з одним позовом, тобто завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав у цьому випадку в ході розгляду справи не досягнуто.
Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб'єктного складу її учасників.
Виходячи з наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що наявний склад сторін не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, оскільки ТОВ «Техресурс» не залучено до участі у справі, як співвідповідач. Визначення іншого процесуального становища ТОВ «Техресурс» на стадії апеляційного провадження діючим законодавством не передбачено. Таким чином, незалучення до участі у справі указаної особи як співвідповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Колегія суддів не надає правову оцінку доводам позову та іншим доводам апеляційної скарги з огляду на неналежний суб'єктний склад учасників справи.
Ураховуючи наведене, дослідивши обставини справи в сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
При подачі апеляційної скарги ТОВ «Гетьманське» сплатило 4 360,32 грн судового збору (а.с. 186 зворот). Ураховуючи те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з позивача на користь ТОВ «Гетьманське» належить стягнути 4 360,32 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» - задовольнити.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та припинення речового права - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» 4 360,32 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 березня 2026 року.
ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», місцезнаходження: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., м. Батурин, вул. Ющенка В. ім., буд. 61, код ЄДРПОУ 41105190.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техресурс», місцезнаходження: Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Радчиці, вул. Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 24650576.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова