12.03.26
33/812/105/26
Справа №482/2429/25
Провадження № 33/812/105/26
Іменем України
12 березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.,
із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С.,
за участю: захисника - адвоката Бойченка Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Бойченко Геннадієм Анатолійовичем, на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №496973 29 жовтня 2025 року о 00:13 год. в м. Нова Одеса по вул. Центральній, 137 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager ARLM 0321 та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із зазначеною постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойченко Г.А. - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник Бойченко Г.А. зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №496973 від 29 жовтня 2025 року складений з порушенням ст. 256 КУпАП та п. 8 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та довідки УПП Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року вбачається, що особою яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_2 , проте відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 такою особою є ОСОБА_1 . Тобто вказаний протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали складені на іншу особу, що не відповідає ч 1 ст. 256 КУпАП. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду сформованим у пункті 67 постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22. Зауважує, що судом першої інстанції було направлено матеріали для дооформлення через невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, водночас після повернення матеріалів протокол не був приведений у відповідність до вимог ст. 256 КУпАП.. Але суддя не надав мотивованої оцінки аргументам сторони захисту, що протокол складено не на ОСОБА_1 , а на іншу особу. Всупереч Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року поліцейські внесли до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України некоректні дані про прізвище особи, відносно якої складено протокол. Звертає увагу також на те, що судом не в повній мірі були дослідженні матеріали справи, а саме відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Апелянт зазначає, що з вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не надав поліцейським посвідчення, а пропонував їм проїхати до нього додому для надання останнім вказаного документу. Тобто ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія, а поліцейські встановили дані для складання протоколу про адміністративне правопорушення не з його особистих офіційних документів, а з інших джерел, при цьому невірно зазначивши дані про нього.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойченко Г.А. -підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов'язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.п."а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частин 1-2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року ЕПР1 №496973 29 жовтня 2025 року о 00:13 год. в м. Нова Одеса по вул. Центральній, 137 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager ARLM 0321 та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі зафіксований проведеною працівниками поліції відеозйомкою.
Так, відеозйомкою, проведеною на нагрудні боді-камери 474656 та 474058, підтверджується, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, від чого той відмовився (відео 00:17:48-00:23:58).
Таким чином дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов'язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання адвоката Бойченка Г.А. в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП та п. 8 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376 є необґрунтованими.
Так, за змістом частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пунктами 7, 8 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, передбачено, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У пункті 9 Розділу ІІ вказаної Інструкції вказано, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:
у графі "місце складання протоколу" - населений пункт або географічна точка;
у графі "посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол" - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень);
у графі "склав цей протокол про те, що громадянин(ка)" - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень);
у графі "назва документа, серія, №, ким і коли виданий" - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у графі "чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності" - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності);
у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол);
у графі "до протоколу додається" - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496973 від 29 жовтня 2025 року складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також з урахуванням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376.
Суддею першої інстанції було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496973 складено відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як у відповідності до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 24.07.1997 року Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому прізвище « ОСОБА_3 » у вказаному паспорті громадянина України, російською мовою вказано, як « ОСОБА_4 ».
З довідки Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 29 жовтня 2025 року слідує, що згідно облікових даних АІФС МВС України посвідчення водія НОМЕР_1 від 06.05.1999 року було видане на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано що працівниками поліції особу водія було встановлено за пред'явленим ним посвідченням водія (відео: 00:16:01-00:16:32), що спростовує твердження захисника Бойченка Г.А., що ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія, а поліцейські встановили його дані не з офіційних документів, а з інших джерел, невірно зазначивши дані про нього.
Отже доводи апеляційної скарги, що судом не повній мірі були дослідженні матеріали справи, а саме відеозапис з нагрудних камер поліцейських не заслуговують на увагу.
Крім того зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він зафіксований на відеозаписі, а отже саме відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Тому місцевий суд прийшов до правильного висновку, що працівниками поліції вірно ідентифіковано особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до наданого ним посвідчення водія.
Водночас розбіжності у написанні прізвища особи у паспорті та у посвідченні на право керування транспортними засобами, не спростовують висновків суду, що саме ОСОБА_5 перебував 29 жовтня 2025 року о 00:13 год. в м. Нова Одеса по вул. Центральній, 137 та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, а також особисто пред'явив посвідчення водія для підтвердження особи працівникам поліції.
З огляду на викладене апеляційним судом не були встановлені невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання цього протоколу неповноважною особою, а тому відсутні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з мотивів, на які посилається апелянт.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Бойченко Геннадієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.
Постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць