Справа № 127/4825/25
Провадження № 22-з/801/29/26
Категорія: 80
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Войтко Ю. Б.
12 березня 2026 рокуСправа № 127/4825/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Матківської М. В., Міхасішина І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/4825/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний центр «Меділабс» про стягнення недоотриманої заробітної плати,
встановив:
24 лютого 2026 року Вінницьким апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Діагностичний центр «Меділабс» про стягнення недоотриманої заробітної плати задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Діагностичний центр «Меділабс» (код ЄДРПОУ - 38444806, адреса: м. Вінниця, вул. Матроса Кішки, буд.10-Г) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) недоплачену заробітну плату у період з 26.03.2022 по 19.07.2022 в сумі 51 232 (п'ятдесят одна тисяча двісті тридцять дві) грн 48 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 13 866 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 17 коп., а також моральну шкоду у сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Діагностичний центр «Меділабс» на користь держави судовий збір у розмірі 1752,53 гривень за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
02 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, в якій він просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір пропорційному розмірі відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що постановою Вінницького апеляційного суду з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 1 752,53 грн. Разом з тим судом не вирішено питання щодо відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору. Заявник зазначає, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2025 позивача було зобов'язано сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. У подальшому ухвалою цього ж суду від 20.11.2025 позивачу повернуто надмірно сплачений судовий збір у сумі 242,24 грн. Таким чином, фактично позивачем сплачено до суду першої інстанції судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до вимог частин третьої, четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути питання щодо ухвалення додаткового рішення без виклику сторін, оскільки не вбачає необхідності їх виклику в судове засідання для розгляду цієї заяви.
Апеляційний суд вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Вінницького апеляційного суду від 24 лютого 2026 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2025 року було скасовано та ухвалено нове рішення у справі. Зазначеною постановою апеляційного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний центр «Меділабс» про стягнення недоотриманої заробітної плати задоволено частково.
Водночас у зазначеній постанові апеляційним судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат у частині стягнення судового збору на користь держави. Зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний центр «Меділабс» на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 1 752,53 грн за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що питання щодо розподілу судових витрат у частині відшкодування позивачу судового збору, фактично сплаченого ним при зверненні до суду, апеляційним судом у постанові від 24 лютого 2026 року вирішено не було.
Як встановлено судом, під час розгляду справи судом першої інстанції ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі 1 211,20 грн (т. 1, а.с. 24).
У зазначеній ухвалі суд першої інстанції вказав, що відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору за подання позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати за період з 26 березня 2022 року по 19 липня 2022 року у сумі 51 232,48 грн.
Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що позовна заява містить також інші позовні вимоги майнового характеру, за подання яких позивач не звільняється від сплати судового збору, а саме: - вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 13 866,17 грн, яка за своєю правовою природою є компенсацією інфляційних втрат та - вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.
Таким чином, загальна ціна позову щодо вимог, за подання яких позивач не звільнявся від сплати судового збору, становила 113 866,17 грн, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність сплати судового збору у мінімальному розмірі, визначеному законом, що становив 1 211,20 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем було сплачено судовий збір у вказаному розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (т. 1, а.с. 34).
У подальшому ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2025 року за заявою позивача йому було повернуто надмірно сплачений судовий збір у сумі 242,24 грн (т. 1, а.с. 163).
Отже, фактично понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у суді першої інстанції з урахуванням повернення надмірно сплаченої суми становили 968,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у випадку часткового задоволення позовних вимог суд зобов'язаний здійснити розподіл судових витрат між сторонами з урахуванням пропорційності задоволених та відхилених позовних вимог.
Як убачається зі змісту постанови апеляційного суду від 24 лютого 2026 року, позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Зокрема, апеляційним судом стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 13 866,17 грн, а також моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн.
Отже, загальна сума задоволених позовних вимог за цими вимогами становить 18 866,17 грн, тоді як загальна сума заявлених позовних вимог, за подання яких позивач сплачував судовий збір, становила 113 866,17 грн.
Відтак частка задоволених позовних вимог становить 16,57 % (18 866,17 грн : 113 866,17 грн ? 100).
З урахуванням наведеного та відповідно до принципу пропорційності розподілу судових витрат, передбаченого статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина понесених позивачем витрат зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки фактично сплачений позивачем судовий збір у суді першої інстанції становив 968,96 грн, сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, становить 160,55 грн (968,96 грн ? 16,57 %).
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що з відповідача ТОВ «Діагностичний центр «Меділабс» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 160,55 грн.
З огляду на те, що постановою Вінницького апеляційного суду від 24 лютого 2026 року питання щодо розподілу судових витрат у частині відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору залишилося невирішеним, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України.
Керуючись ст. 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний центр «Меділабс» (код ЄДРПОУ - 38444806, адреса: м. Вінниця, вул. Матроса Кішки, буд.10-Г) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 160,55 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Суддя-доповідач Ю. Б. Войтко
Судді: М. В. Матківська
І. В. Міхасішин