Справа № 127/41955/24
Провадження № 22-ц/801/641/2026
Категорія: 32
Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А.
Доповідач:Сало Т. Б.
10 березня 2026 рокуСправа № 127/41955/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., секретар Кулішко Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 січня 2026 року про призначення експертизи, постановлену суддею Березовською О.А. в м. Вінниці, повний текст ухвали складено 08 січня 2026 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКАРСЕРВІС» про стягнення збитків,
встановив:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКАРСЕРВІС» (далі - ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС») про стягнення збитків.
09 жовтня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКАРСЕРВІС» надійшло клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що договір оренди від 01 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» (на той час ТОВ «Смерічка СТО»), визнано судом нікчемним. Орендна плата за договором оренди справлялася в натуральній формі, зокрема шляхом утримання приміщень, здійснення поточного та капітального ремонту, а також обладнання приміщень для використання як спеціалізованого СТО. Однак, у товариства відсутні документи, що підтверджують факт справлення орендної плати у натуральній формі шляхом утримання спірного майна, здійснення поточного та капітального ремонту з 2018 року по 2024 рік. Через фактичне утримання ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» нежитлових приміщень, проведення ремонтних робіт та обладнання, ринкова вартість спірного майна підвищилася.
Без визначення вартості утримання ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» спірного майна, а також вартості виконаних ремонтних робіт, неможливо встановити реальний розмір орендної плати в натуральній формі. Отже, розмір збитків, який позивач вимагає стягнути з відповідачів у вигляді недоотриманої орендної плати (упущеної вигоди), підлягає зменшенню на суму оренди, сплаченої ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» у натуральній формі за вказаний період.
Заявник вважає, що для з'ясування цих обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та вимагають спеціальних знань у сфері будівництва, оцінки нерухомості та визначення вартості робіт (з урахуванням зносу), необхідне призначення судової оціночно-будівельної експертизи.
На вирішення експерта заявник просив поставити наступні питання:
- Яка ринкова вартість 1/2000 частки нежитлових приміщень, виділеної в натурі, загальною площею 350,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , станом на січень 2018 року з урахуванням зносу?
- Яка ринкова вартість вказаного майна станом на липень 2024 року з урахуванням зносу?
- Який ступінь зносу (фізичного та функціонального) спірного майна за період з січня 2018 року по липень 2024 року, якби не проводилося утримання, поточні та капітальні ремонти?
- Яка вартість робіт з утримання, поточного та капітального ремонту, а також обладнання приміщень для використання як спеціалізованого СТО, проведених ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» за період з січня 2018 року по липень 2024 року (з урахуванням витратного підходу та відновної вартості)?
- На яку суму підвищилася ринкова вартість спірного майна завдяки проведеним ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» роботам з утримання та ремонту (з урахуванням земельних поліпшень)?
- Який грошовий еквівалент орендної плати в натуральній формі, справленої ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» за період з січня 2018 року по липень 2024 року, з урахуванням підвищення ринкової вартості майна та зносу?
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 січня 2026 року клопотання представника відповідача ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» - адвоката Гасера Х.В. про призначення оціночно-будівельної експертизи у даній справі задоволено частково.
Призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено одне питання:
Яка вартість фактично виконаних робіт ремонту (поточного та капітального), реконструкції для використання як спеціалізованого СТО нежитлових приміщень, загальною площею 350, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , проведених ТОВ «ІНФОКАРСЕРВІС» за період з січня 2018 року по кінець грудня 2023 року?
В іншій частині в задоволенні клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи - відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду справи.
У скарзі зазначає, що до предмету доказування в даній справі входить розмір доходів від використання майна позивача, які отримали відповідачі по справі. Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, призначення експертизи з питаннями, які вказує у своєму клопотанні відповідач не охоплюється обставинами, які підлягають з'ясуванню та мають значення для вирішення цієї справи. Положеннями ч. 2 ст. 1214 ЦК України надано саме право особі, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У даній справі зустрічного позову на реалізацію вказаного права відповідача не заявлено і до провадження судом не прийнято. Призначення експертизи з метою визначення вартості фактично виконаних робіт ремонту (поточного та капітального), реконструкції для використання як спеціалізованого СТО нежитлових приміщень за умови, що таке питання не входить до предмету доказування у справі, тим більше без подання до суду будь-яких доказів на підтвердження саме проведення вказаного ремонту є необґрунтованим і таким, що суперечить положенням ст.103 ЦПК України. Крім цього, товариство зобов'язане вести бухгалтерський облік, а одже підприємство повинно мати первинні бухгалтерські документи на підтвердження вказаних в клопотанні обставин.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, приймаючи до уваги позицію заявника про відсутність в останнього документів, які підтверджують розмір витрат на утримання нежитлових приміщень, враховуючи предмет спору, прийшов до висновку, що предметом доказування у цій справі, зокрема, є розмір доходів відповідачів та розмір зроблених відповідачем необхідних витрат на нерухоме майно від часу, з якого відповідач зобов'язаний повернути доходи, а відтак, експертним шляхом підлягає з'ясуванню питання щодо встановлення розміру зроблених відповідачем необхідних витрат на утримання нерухомого майна.
Колегія суддів, дослідивши мотиви позову в первісній його редакції разом з мотивами заяви про збільшення позовних вимог, а також мотиви клопотання про призначення згаданої експертизи, прийшла до висновку про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
По-перше, заперечуючи проти клопотання про призначення такої експертизи, позивач вказує лише одне: враховуючи предмет та підставу позовних вимог питання, які вказує в клопотанні заявник, не відповідають предмету доказування, адже обставини, які просить встановити заявник, не підлягають з'ясуванню і не мають значення для справи.
Такі мотиви апеляційної скарги, як не заявлення товариством вимог про відшкодування зроблених ним витрат на ремонт та утримання нежитлового приміщення, про ненадання відповідачем доказів на підтвердження проведення такого ремонту, про підміну належних доказів у справі - первинних бухгалтерських документів на інші - висновок експерта, не були мотивами заперечень проти задоволення заявленого клопотання, а тому суд першої інстанції їх не досліджував і не надавав їм відповідної оцінки, а отже не враховував при прийнятті рішення, а відтак і суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності аналізувати вказані мотиви апеляційної скарги та надавати їм оцінку.
По-друге, апеляційний суд звертає увагу на обґрунтування позивачем ціни позову в первісній редакції, тобто на ті обставини, якими він обґрунтовує розмір збитків.
ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів 4 104 210 грн.
Позивач замовила експертні висновки для визначення розміру збитків виходячи з середньої ринкової вартості оренди майна належного позивачу, про що говориться в позові (абз. 9 арк. 6 позовної заяви).
Згідно з висновками спеціаліста ТОВ «Подільський експертний центр» №1 та №2, в розділі «Дослідження», об'єктом дослідження є визначення орендної плати вищезгаданих нежитлових приміщень.
Як вказано ОСОБА_1 в позові, матеріалами іншої справи №127/23113/23 встановлено, що орендна плата за нікчемним договором оренди справлялась в натуральній формі.
Вимоги позову в первісній редакції висунуті двом відповідачам: ОСОБА_2 , як орендодавцю, та Товариству, як орендарю.
До моменту постановлення судом ухвали про призначення експертизи, ОСОБА_1 не відмовлялась від вимог про стягнення збитків у виді отриманої орендної плати за нежитлові приміщення з двох відповідачів.
В ході підготовчого провадження, ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, і просила стягнути на її користь з Товариства доходи, отримані Товариством від підприємницької діяльності. Вимоги у цій заяві висунуті лише Товариству.
Як вбачається з обґрунтування розміру збитків, вказаних у заяві про збільшення розміру позовних вимог, їх сума складається з задекларованих доходів платника податків, отриманих за 2018-2023 роки, і нічого спільного з розміром збитків вказаних в позовній заяві (первісна редакція) не мають.
Заяви про зміну предмету чи підстав позову позивачем не подавались. Заяв про відмову від вимог позову (в первісній редакції) до одного із відповідачів теж не подавалась, отже, склад відповідачів не змінювався.
Проаналізувавши вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що при наявності незмінних первісних вимог про стягнення збитків у виді отриманої відповідачами орендної плати, яка справлялась в натуральній формі, і які стосуються двох відповідачів, питання, яке поставив перед експертом суд першої інстанції, буде стосуватись предмету позову, поки позивач не відмовиться від стягнення з відповідачів (чи одного з них) збитків у виді орендної плати.
Пояснення представника позивача про те, що ОСОБА_1 у заяві про збільшення позовних вимог збільшила лише загальний розмір збитків, за тих обставин, що до складу цих збитків не входить розмір доходу у виді отриманої орендної плати, і що остання не відмовилась від стягнення збитків у виді отриманої відповідачами орендної плати, є алогічними.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній з огляду на її зміст, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретні обставини справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21)).
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Тобто збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Апеляційний суд вважає, що в даному випадку позивач збільшила розмір збитків у виді доходів підприємства, і які просить стягнути лише з Товариства. Вимоги про стягнення збитків у виді отриманої орендної плати позивач не змінювала.
Підготовче провадження у даній справі не завершено, тому суд має можливість і повинен остаточно визначити предмет спору та характер спірних правовідносин, чого наразі зроблено ще не було. Разом з тим, на момент вирішення клопотання про призначення згаданої експертизи, у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення клопотання про призначення експертизи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 12 березня 2026 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
Т.М. Шемета