12 березня 2026 року
м. Київ
справа № 280/1032/24
адміністративне провадження № К/990/5271/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №280/1032/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
№0052769-2409-0827-UA23060070000082704 від 29.06.2021 про нарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у сумі 19119,38 грн;
№0052770-2409-0827-UA23060070000082704 від 29.06.2021, згідно з яким нараховано податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у сумі 2835,25 грн;
№0052771-2409-0827-UA23060070000082704 від 29.06.2021, згідно з яким нараховано податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у сумі 840,13 грн;
№0052768-2409-0827-UA23060070000082704 від 29.06.2023, згідно з яким нараховано податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у сумі 3765,94 грн;
№0052767-2409-0827-UA23060070000082704 від 29.06.2023, згідно з яким нараховано податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у сумі 558,46 грн;
№0052766-2409-0827-UA23060070000082704 від 29.06.2023, згідно з яким нараховано податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у сумі 165,48 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2024 скасовано та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області 05.02.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2026 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 13.02.2026 о 00:34.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху позивачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №280/1032/24 та документ про сплату судового збору.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку визначеного законом, однак ухвалами Верховного Суду від 22.12.2025, 12.01.2026 та 29.01.2026 касаційні скарги були повернуті у зв'язку з відсутністю визначених законом підстав касаційного оскарження. Судом роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Крім того повторні касаційні скарги подано в максимально стислий термін.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.
Надаючи оцінку наведеним скаржником доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Варто зазначити, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області три рази подавалась касаційна скарга, що свідчить про формальний підхід до її оформлення.
Крім того, посилання скаржника у касаційній скарзі на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» і «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань.
На думку Верховного Суду, скаржнику було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження, що було проігноровано скаржником при зверненні з касаційною скаргою вчетверте.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №280/1032/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №280/1032/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева