про відмову у відкритті касаційного провадження
12 березня 2026 року
м. Київ
справа №240/25151/24
адміністративне провадження № К/990/9626/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Коростишивського міського комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі 240/25151/24 за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" про застосування заходів реагування,
Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал", в якому просила застосувати до відповідача заходи реагування в частині зупинення скиду зворотних (стічних) вод з випуску № 2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод до нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021, та приведення очисних споруд до стану, який відповідає встановленим нормам, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного Кодексу України.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026, позов задоволено частково.
Застосовано до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення скиду зворотних (стічних) вод з випуску № 2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод до нормативів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування № 127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал", в якій останній просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі № 240/25151/24.
Підставами касаційного оскарження зазначає пункт 1, 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ) та підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 цього Кодексу.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.
З огляду на правила частин третьої, четвертої, пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, на характер спірних правовідносин, предмет позову та суб'єктний склад учасників справи, її складність та те, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, треба визнати, що касаційна скарга подано на судові рішення у справі незначної складності.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Ці критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права .
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Втім, зміст доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність загаданих вище обставин, позаяк скаржник належним чином не обґрунтував фундаментальність значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
У касаційній скарзі скаржник, не заперечуючи, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, які не задовольняють його як сторону у справі, не підлягають касаційному оскарженню, однак посилається на визначені пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України умови, за яких учасник справи має право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 4 частини другої статті 330 КАС).
Скаржник у касаційній скарзі не вказує як висновок Верховного Суду, який не врахували суди при ухвалені оскаржуваних судових рішень, так і постанову Верховного Суду правозастосуванню норм в якій не відповідають оскаржувані судові рішення.
Водночас колегія суддів зазначає, що при постановленні рішень попередніми судами було враховано, що Водний кодекс України та Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" спрямовані на забезпечення балансу між контролем за дотриманням екологічних норм та стимулюванням виправлення порушень суб'єктами господарювання. Основною метою заходів державного нагляду є не покарання, а забезпечення правомірної діяльності суб'єктів господарювання.
З огляду на виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, їх довготривалість, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування заходів реагування до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" шляхом зупинення скиду зворотних (стічних) вод з випуску №2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод до нормативів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021, та зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених порушень, що зумовили звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не містять належних підстав касаційного оскарження відповідно до статті 328 КАС України та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Коростишивського міського комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі 240/25151/24 за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" про застосування заходів реагування.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа