Справа № 307/631/26
Провадження № 2-а/307/9/26
13 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Семко А.В.,
розглянувши за правилами ч. 4 ст. 229 КАС України (за відсутності всіх учасників справи та не здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) за правилами позовного провадження, встановленого для розгляду окремих категорії термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 12 лютого 2026 року звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №6601676 про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2026 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 1 190,00 грн.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилалася на те, що постановою поліцейського Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Тяска Василя Васильовича серії ЕНА № 6601676 від 02.02.2026 її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. за те, що 02.02.2026 о 00:16:18 у с. Нересниця, по вулиці Заводській, 38 А вона керувала з недостатньо освітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушила п. 2.9. "в" ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.
Вважає, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, у зв'язку з чим винесена посадовою особою відповідача постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, необгрунтованою та підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних мотивів.
Статтею 121-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, а саме за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію. забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до п.2.9. «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Поряд з цим, нею не було допущено порушень правил дорожнього руху, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення відносно неї була винесена безпідставно.
Поряд з з цим, оскаржувана постанова не містить посилання на жодні докази, на яких грунтується висновок посадової особи про вчинення нею адміністративного правопорушення.
Такі докази до постанови по справі про адміністративне правопорушения не додані.
А саме, не надано доказів того, що 02.02.2026 о 00:16:18 у с. Нересниця, по вулиці Заводській, 38 вона керувала автомобілем HONDA CRV A05408НО з недостатньо освітленим номерним знаком у темну пору доби.
Всі освітлювальні прилади на автомобілі HONDA CRV A05408НО, в тому числі і ті, що освітлюють номерний знак, працюють належним чином і виконують свої функції, в тому числі працювали і станом на 02.02.2026.
Крім цього, п.2.9. «в» ПДР встановлено заборону керуванням транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, як також і статтею 121-3 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспорним засобом з неосвітленим номерним знаком.
В той же час, згідно з постановою серії ЕНА №6601676 від 02.02.2026 їй ставиться у провину керуванням транспортним засобом з недостатньо освітленим номерним знаком.
Однак, норми п.2.9. «в» ПДР та статті 121-3 КУпАП не встановлюють заборони та відповідальності, відповідно, за керуванням транспортним засобом з недостатньо освітленим номерним знаком. Зазначені норми не містять визначення критеріїв достатності чи недостатності освітления, при яких дозволено рух транспортного засобу чи настає адміністративна відповідальність.
Вважає, що формулювання правопорушення, викладене у постанові, не відповідає вимогам закону, та поліцейським не доведено жодними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами висновків, покладених в основу оскаржуваної постанови.
Крім цього, зазначила, що посадовою особою відповідача справа про адміністративне правопорушення розглядалася без її участі, постанова у справі про адміністративне правопорушения у її присутності не була складена та їй не була вручена.
Автомобіль HONDA CRV A05408HO під її керуванням не було зупинено поліцейським 02.02.2026 о 00:16:18 у с. Нересниця, по вулиці Заводська, 38А, тобто у місці, яке зазначено у постанові серії ЕНА №6601676 від 02.02.2026 зазначене як місце скоєння правопорушення. 02.02.2026 вона не на вулиці Заводській у с. Нересниця не перебувала, транспортним засобом там не керувала.
Про наявність постанови у справі про адміністративне правопорушення їй стало відомо з отриманого повідомлення на єдиному порталі державних послуг «Дія» про необхідність сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху із зазначенням реквізитів постанови.
Надалі, вона звернулася до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області та отримала копію постанови серії ЕНА №6601676 від 02.02.2026.
Тому зазначення у тексті постанови про те, що вона відмовилася від роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП та від отримання копії постанови є безпідставним та не відповідає дійсності.
Також у тексті постанови дата розгляду справи зазначена 02.02.2026 01.02.27, місце розгляду справи с. Нересниця, вулиця Заводська, 38А, тобто між зазначеними у постанові часом вчинення правопорушення і часом розгляду справи існує часовий проміжок у понад 45 хвилин, враховуючи, що зазначені у постанові місце вчинення правопорушення та місце розгляду справи збігаються.
У зв'язку із чим, просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 20 лютого 2026 року на 11 год. 30 хв., яке було відкладено за клопотаннями учасників справи на 10 березня 2026 року та 13 березня 2026 року.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рішко П.М. у судове засідання не прибули, представник подав заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Закарпатській області у встановлений строк подав відзив на позов у якому позов не визнав посилаючись на його необґрунтованість та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства. Поліцейським Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Тяском В.В. було виявлено правопорушення, внаслідок чого було складено постанову серії ЕНА № 6601676 від 02.02.2026 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Також позивачкою 02.02.2026 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП передані до Тячівського районного суду Закарпатської області. Крім цього зазначив, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд встановив наступне.
Із постанови серія ЕНА № 6601676, винесеної 02 лютого 2026 року о 01:02:27 поліцейським Тячівського РВП ГУНП в Закарпатської області Тяском В.В. видно, що ОСОБА_1 02.02.2026 о 00:16:18 у с. Нересниця, по вулиці Заводській, 38 А, Тячівського району Закарпатської області керувала транспортним засобом марки HONDA CRV, номерний знак НОМЕР_1 з недостатньо освітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушила п. 2.9. «в» ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим, чим порушила п.п. «в» п. 2.9 ПДР, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за що на неї накладено адміністративне стягнення у розмірі 1190 грн. і вказану постанову їй не вручено, наявний запис про те, що вона відмовилася.
Даючи правову оцінку вказаній постанові суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.п. "в" п. 2.9. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частина 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність водія за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, зазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, у постанові Верховного Суду № 560/751/17 від 27.06.2019 року, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб'єкта владних повноважень.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Проте, на виконання вимог чинного законодавства, зокрема, зазначених правових положень та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року, в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу вчинення водієм ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржувана ж постанова у графі 7 "до постанови додаються", не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
Відповідач 12 березня 2026 року долучив відеозапис, на якому зафіксований факт зупинки транспортного засобу марки HONDA CRV, номерний знак НОМЕР_1 .
Вказаним відеозаписом повністю спростовуються дані, зазначені в оскаржуваній постанові так як із вказаного запису видно, що транспортний засіб зупинений у темну пору доби, однак номерний знак освітлений повністю.
Крім цього, що стосується вказаного відезоапису слід зазначити, що Закон № 580-VIII дозволяє поліції використовувати фото- та відеоматеріали як докази, проте у разі відсутності в постанові про адміністративне правопорушення посилань на конкретні технічні засоби, якими здійснено запис, такий доказ може бути визнаний недопустимим
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
Згідно п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-244, 246, 250 КАС України,
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову, винесену поліцейським Тячівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області Тяском Василем Васильовичем 02 лютого 2026 року серії № 6601676 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 1190 грн.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмір 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 40108913.
Суддя Л.Р.Сас