Справа № 420/36281/25
12 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу відзиву в адміністративній справі № 420/36281/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд ухвалою від 29.10.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
13 січня 2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у прохальній частині якого міститься клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву.
Означене клопотання обґрунтоване тим, що постійні ракетні обстріли не тільки створюють загрозу для життя, а й створюють перешкоди для своєчасної підготовки документів, такі, як відсутність світла, постійний збій із засобами комунікації та зв'язку, не вдається своєчасно підтримувати зв'язок і надавати потрібну інформацію, потреба перебування у сховищах, віддаленість від поштових відділень тощо, також обстріли зумовлюють постійні переїзди з метою збереження життя та здоров'я особового складу, що також негативно впливає на вчасність підготовки документів.
22 січня 2026 року представник позивача подала до суду заперечення проти клопотання представника відповідача про поновлення строку подання відзиву.
У поданих запереченнях представник позивача зауважує, що клопотання немотивоване та не підтверджене ніякими доказам. Вся держава живе в умовах воєнного стану, ракетних обстрілів та відключень світла і це не перешкоджає зверненню до суду і роботі суду, а тільки є перешкодою для ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більш того, в інших справах ІНФОРМАЦІЯ_3 вчасно звертається до суду з відзивами та апеляційними скаргами.
На переконання представника позивача, клопотання про поновлення строку не підлягає задоволення в силу необґрунтованості та недоведеності неможливості звернення до суду вчасно. Визначені у клопотанні причини не є поважними оскільки відповідно до практики Верховного Суду сам по собі факт введення воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення процесуальних строків, але може бути частиною доказової бази, якщо особа доведе, що конкретні обставини, спричинені воєнним станом (наприклад, бойові дії, окупація, евакуація, відсутність зв'язку чи документів), об'єктивно унеможливили вчасне вчинення процесуальної дії, що підтверджується клопотанням та доказами.
Розглянувши подане клопотання та заперечення на нього, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну таким норму, яка підлягає застосуванню.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.19 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.19 у справі № 487/10128/14-ц).
Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.23 у справі №600/2019/21-а.
Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.
Суд також зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст.2 та ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20).
Суд враховує, що в Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У подальшому Указами Президента України правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Суд також зауважує, що, згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1151 від 15 липня 2025 року, м. Одесу включено до переліку територій, на яких ведуться бойові дії.
Не допускаючи прояву надмірного формалізму, що перешкоджає реалізації принципу рівності та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування обставин справи, з огляду на збройну агресію російської федерації на території України, постійні бомбардування міста Одеса, зокрема й повітряні атаки ворога, що направлені на знищення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по всій України, розосередження особового складу, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст. 8, 9, 121, 163, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для подання відзиву - задовольнити.
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив від 12.01.2026, який зареєстрований у суді 13.01.2026 за № ЕС4650/26.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО