Справа № 420/30487/25
12 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:
- Визнати протиправною відмову Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), викладену у листі від 15.07.2025 р. № 2296/5778/24.23-18, у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
- Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла на території російської федерації у м. Краснознаменськ Московської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , є онуком ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла на території російської федерації у м. Краснознаменськ Московської області, про що 25.02.2023р. компетентними органами російської федерації було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого вона заповіла ОСОБА_1 декілька земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Однак позивач не міг реалізувати свої спадкові права, оскільки йому необхідно було надати належним чином оформлений оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданий компетентними органами російської федерації, який у позивача відсутній. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025р. було встановлено факт смерті бабусі позивача - ОСОБА_2 . Отримавши вказане рішення, представник позивача звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі- відповідач) із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 . Проте листом від 15.07.2025р. № 2296/5778/24.23-18 відповідач фактично відмовив у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , посилаючись на те, що факт її смерті вже задокументований іноземним органом реєстрації. При цьому, позивачем надано належний та передбачений законодавством документ, який є підставою для державної реєстрації смерті, а саме - рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року про встановлення факту смерті ОСОБА_2 . Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 (у чинній редакції), рішення суду про встановлення факту смерті особи є самостійною і достатньою підставою для проведення державної реєстрації смерті.
Ухвалою від 15.09.2025 року адміністративний позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою від 29.09.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
20.10.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві відповідач зазначає, що рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не є підставою для реєстрації смерті, оскільки законодавством встановлено чіткий перелік підстав для реєстрації смерті. При цьому, відділом не надавалась відмова в державній реєстрації, а надавались письмові роз'яснення щодо необхідних документів. Такі роз'яснення не є підставою для оскарження в судовому порядку. Крім того, оскільки смерть особи задокументовано на території іншої держави, провести реєстрацію на території України немає правових підстав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.02.2023, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації у м. Краснознаменськ Московської області.
Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24, яке набрало законної сили, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації у м. Краснознаменськ Московської області. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
03.07.2025 року адвокатом Поліщук А.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заяву про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 . До заяви додано заяву про державну реєстрацію смерті (додаток 17-1 до Правил), копію паспорту ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 та копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копію договору про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Резуненко Д.С., копію паспорту ОСОБА_4 , копію договору доручення укладеного між Резуненко Д.С. та Поліщук А.В., ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_5 клієнту ОСОБА_1 , копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю Поліщук А.В., копію договору про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , копію паспорту, картки платника податків та витягу територіальної громади ОСОБА_5 , примірник рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24.
Листом від 15.07.2025 р. № 2296/5778/24.23-18 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь та повідомлено, що до суду з питань визначення додаткового строку для прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану по даній справі не залучались в якості третіх або заінтересованих осіб, у зв'язку з чим надати роз'яснення або заперечення до суду по даній справі не вбачалось можливим. З тексту рішення випливає, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже задокументований іноземним органом реєстрації. Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 № 107, додаткової легалізації свідоцтво не потребує. З огляду на вказані обставини провести реєстрацію смерті не має правових підстав.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01.07.2010 року.
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням та припиненням їхньої дії, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (ч. 4 ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Згідно з ч. 1-5 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч. 2).
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.
Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 3).
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації (ч. 4).
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України (ч. 5).
Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5) затверджені Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі - Правила № 52/5, редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу II Правил № 52/5, державна реєстрація акту цивільного стану проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Відомості, зазначені в актових записах про народження фізичної особи та її походження, шлюб, смерть, складених виконавчими органами сільських, селищних та міських рад на паперових носіях та в електронній формі, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом трьох робочих днів з дня надходження актового запису до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II Правил № 52/5, для державної реєстрації актів цивільного стану, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану подаються заява, документи чи у випадках, передбачених цими Правилами, у відповідній заяві зазначаються відомості про документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також пред'являється паспорт або паспортний документ заявника.
Якщо підставою для державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для державної реєстрації інших актів цивільного стану, державна реєстрація актів цивільного стану за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.
У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується органом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду, крім випадку, коли на підставі такого рішення суду вже проведено державну реєстрацію актів цивільного стану за зверненням іншого заявника.
У випадках, передбачених цими Правилами, рішення суду, отримане в результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, роздруковується та додається до відповідної заяви.
У разі якщо рішення суду, яке є підставою для проведення державної реєстрації акту цивільного стану, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв'язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у проведенні такої державної реєстрації.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу II Правил № 52/5, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.
Посадова особа органу державної реєстрації актів цивільного стану обов'язково перевіряє в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомості про акти цивільного стану, необхідні для проведення відповідної державної реєстрації. Якщо такі відомості в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні, працівник органу державної реєстрації актів цивільного стану уточнює їх у заявника, у тому числі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Глава 4 розділу III Правил № 52/5 детально регламенту питання щодо підстав та порядку проведення державної реєстрації смерті.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу II Правил № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
У випадку проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду, отриманого у спосіб, передбачений абзацом п'ятим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил, примірник рішення суду в електронній формі роздруковується та додається до другого примірника актового запису про смерть.
У відповідності з пунктом 9 глави 5 розділу II Правил № 52/5, державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, чи спадкоємців померлого.
Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.
Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого за їх зверненням в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п'ятим, сьомим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.
У разі направлення судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення без звернення будь-якої особи.
Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.
Згідно з пунктом 15 глави 5 розділу II Правил № 52/5, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Про особливості проведення такої державної реєстрації смерті проставляється відповідна відмітка у графі “Для відміток» актового запису про смерть.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій просив здійснити державну реєстрацію смерті його бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24, яке набрало законної сили, та яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації у м.Краснознаменськ Московської області.
При цьому, саме ОСОБА_1 був заявником у справі № 954/400/24 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, підставою відмови відповідачем у задоволенні заяви, відповідно до змісту листа від 15.07.2025 р. № 2296/5778/24.23-18, стало те, що: «… з рішення суду вбачається, що до суду з питань визначення додаткового строку для прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. З тексту рішення випливає, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже задокументований іноземним органом реєстрації. Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 № 107, додаткової легалізації свідоцтво не потребує. З огляду на вказані обставини провести реєстрацію смерті не має правових підстав».
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає таке.
Як вже було зазначено судом, відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пункту 1 глави 5 розділу II Правил № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є, зокрема, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не є підставою для реєстрації смерті, оскільки зі змісту рішення від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоолександрівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області про встановлення факту смерті та визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Так, рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24, яке набрало законної сили, зокрема, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації у м. Краснознаменськ Московської області.
Разом з тим, одночасне зазначення в абзаці 3 резолютивної частини рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24 про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили, не змінює того, що в силу приписів ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пункту 1 глави 5 розділу II Правил № 52/5, рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24, в абзаці 2 резолютивної частини якого чітко встановлено факт смерті ОСОБА_2 , є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд звертає увагу, що рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24 набрало законної сили, а відтак в силу приписів ст.129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання. Відповідач не наділений повноваженнями тлумачення вказаного судового рішення, а у разі незгоди з ним мав право оскаржити в апеляційному порядку у встановлений процесуальним законом строк, якщо рішення впливає на його права, інтереси чи обов'язки.
Також є безпідставним посилання відповідача на те, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже задокументований іноземним органом реєстрації, тому провести реєстрацію смерті немає правових підстав, оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до Відділу із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи, з огляду на неможливість отримання оригіналу свідоцтва про смерть, виданого в російській федерації.
У той же час, зі змісту листа від 15.07.2025 р. № 2296/5778/24.23-18 слідує, що відповідач не встановив передбачених пунктом 5 глави 1 розділу II Правил № 52/5, підстав для відмови у державній реєстрації актів цивільного стану, як то: державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28.03.2025 року по справі № 954/400/24, яке набрало законної сили.
Доводи відповідача про те, що Відділом не надавалася відмова в державній реєстрації, а надавались письмові роз'яснення щодо необхідних документів для реєстрації смерті, суд до уваги не бере, оскільки, по-перше, позивач за такими роз'ясненнями до Відділу не звертався, а подав до Відділу заяву про державну реєстрацію смерті за встановленої законодавством формою, по-друге, саме обов'язком Відділу було прийняти за поданою заявою відповідне рішення, і неприйняття такого рішення не свідчить про правомірність дій чи бездіяльності відповідача, і по-третє, зі змісту так званих «роз'яснень» Відділу чітко вбачається: «… провести державну реєстрацію смерті не має правових підстав», а отже цей лист від 15.07.2025 року є нічим іншим як відмовою Відділу у державній реєстрації смерті.
Вирішуючи даний спір, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу II Правил № 52/5, на підставі складеного актового запису цивільного стану у повній відповідності до нього органом державної реєстрації актів цивільного стану, яким проведено державну реєстрацію акта цивільного стану, Міністерством юстиції України видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. Свідоцтво підписується керівником органу, що його видав, та засвідчується печаткою такого органу.
З огляду на зазначене, з метою повного та ефективного захисту прав позивача та дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає за необхідне зобов'язати Відділ здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації у м. Краснознаменськ Московської області.
Також суд враховує, що у зв'язку з утворенням у 2025 році Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, якому наразі підпорядкований Відділ, було змінено найменування Відділу як юридичної особи, а тому суд зазначає найменування відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. При цьому, визнаючи протиправною відмову у державній реєстрації смерті, суд вказує найменування Відділу, яке існувало на момент складання листа від 15.07.2025 року.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Задовольняючи повністю позов, суд відповідно до ч.1 ст.139 КАС України стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: вул.Середньофонтанська, буд.30Б, м.Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 37947454) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), викладену у листі від 15.07.2025 р. № 2296/5778/24.23-18, у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації у м. Краснознаменськ Московської області.
Стягнути з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів