Справа № 175/3814/26
Провадження № 2/175/1009/26
"10" березня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області до Садівничого товариства «Ягідка» про визнання права користування земельною ділянкою,-
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , третя особа: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області до Садівничого товариства «Ягідка» про визнання права користування земельною ділянкою.
В позовній заяві позивач просить суд визнати за ним першочергове право на вступ до Садового товариства «Ягідка», визнати за ним право користування земельною ділянкою, яка розташована у Садівничому товаристві «Ягідка», визнати недійсним протокол №16 зборів членів правління садового товариства «Ягідка» від 22.07.2020 «Про рішення щодо вилучення із постійного користування земельної ділянки АДРЕСА_1 з метою її подальшої передачі у власність», стягнення судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 року визначено, що дану справу буде розглядати головуюча суддя (суддя-доповідач) Краснокутська Н.С.
Дослідивши матеріали позову, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за вказаним позовом, враховуючи наступне.
Згідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Поняття «суд, установлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди також розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (правова позиція, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 №904/4887/18).
Статтею 12 Закону України "Про кооперацію" визначено основні права члена кооперативу, серед яких: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
За статтею 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: справи, що виникають із корпоративних правовідносин у тому числі ті справи, що пов'язані зі здійсненням діяльності кооперативів.
Як вбачається із матеріалів справи, спір виник з приводу визнання права користування земельною ділянкою спадкоємця учасника садового товариства, що належить до компетенції господарських судів.
Відповідно до ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз'ясняє заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Зважаючи на вищевикладені положення процесуального закону, враховуючи суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд доходить висновку, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, відтак даний позов не підсудний Дніпровському районному суду Дніпропетровської області та належить до юрисдикції господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,186,260,261,272,353 ЦПК України, ст.ст.4,20,45, ГПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області до Садівничого товариства «Ягідка» про визнання права користування земельною ділянкою.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н. С. Краснокутська