Справа № 199/9658/25
(2-з/199/28/26)
23.02.2026 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого - судді Подорець О.Б., розглянувши заяву адвоката Журавльова О.Г. представника відповідача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Всеукраїнська громадська організація «Кінологічна спілка України», ОСОБА_3 , про захист честі і гідності та ділової репутації,
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.
17.02.2026 через систему «Електронний суду» надійшла заява адвоката Журавльова О.Г. представника відповідача про забезпечення позову шляхом заборони позивачу та третій особі ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов'язані із збиранням, обробкою, використанням та поширенням персональних даних відповідачки без її письмової згоди, за винятком випадків прямо передбачених законом та заборонити публічне поширення процесуальних документів у даній справі в мережі Інтернет та інших відкритих джерелах без попереднього знеособлення персональних даних відповідачки.
В обґрунтування заяви зазначено, що під час розгляду справи Відповідачем встановлено, що третя особа ОСОБА_3 всупереч вимогам статті 32 Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про інформацію», без отримання письмової або усної згоди Відповідача на обробку, використання та поширення її персональних даних, здійснив їх публічне поширення у відкритому доступі, зокрема у соціальній мережі Facebook, а саме: неодноразово здійснив публічне поширення копій заяв Відповідача до ВГО «КСУ», процесуальних документів, інших матеріалів та інформаційних повідомлень із відображенням персональних даних Відповідача у відкритому доступі мережі Інтернет за відсутності передбачених законом правових підстав. Зокрема, було розголошено: адресу місця реєстрації, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, данні щодо освіти та роботи, фінансового стану, взаємовідносини з батьками тощо. Унаслідок такого поширення, доступ до персональних даних Відповідача отримало невизначене коло осіб, внаслідок чого було порушено право Відповідача на захист персональних даних та створено реальну загрозу порушення її права на недоторканність приватного життя, що суперечить принципам конфіденційності, визначеним законодавством. Факт такого поширення підтверджується електронними доказами, що подані як додаток до цього клопотання.
Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, приходжу до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 судам роз'яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо захисту честі та гідності, ділової репутації, що є вимогами немайнового характеру.
В даній справі, стороною відповідача зустрічного позову подано не було.
Крім того, стороною відповідача не доведено, яким чином забезпечення позову у таких спосіб забезпечить реальне та ефективне виконання можливого судового рішення (якщо його буде ухвалено на користь позивача).
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -
У задоволенні заяви адвоката Журавльова О.Г. представника відповідача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Всеукраїнська громадська організація «Кінологічна спілка України», ОСОБА_3 , про захист честі і гідності та ділової репутації - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Б.Подорець