13 березня 2026 року справа №320/2810/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справ України , Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в місті Києві в якому просить суд:
1. Визнати рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову призначення одноразової грошової допомоги за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, щодо ОСОБА_1 - протиправним.
2. Скасувати Висновок від 06 грудня 2022 року Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
3. Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, повторно скласти Висновок щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та направити документи, що визначені пунктом 7 та 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівнику міліції затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
4. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, в місячний строк після надходження документів від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах Внутрішніх справ України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив службу в ГУ МВС України в місті Києві, звідки звільнився згідно Наказу № 399 від 24.04.2015 року.
При проходженні служби в ОВС, отримав ряд захворювань, котрі спочатку призвели до відсоткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності, а в подальшому встановлено 2 групу інвалідності “довічно».
Від відповідачів надійшли відзиви в яких заперечували проти позовних вимог зазначаючи, що позивач звернувся з порушенням дворічного строку.
У відповідях на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне.
Позивач роходив службу в ГУ МВС України в місті Києві, звідки звільнився згідно Наказу № 399 від 24.04.2015 року.
При проходженні служби в ОВС, отримав ряд захворювань, котрі спочатку призвели до відсоткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності, а в подальшому встановлено 2 групу інвалідності “довічно».
Згідно Порядку та умов призначення та виплати одноразової допомоги у разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівнику міліції затвердженого Постановою КМУ № 150 від 21 жовтня 2015 року (в подальшому Порядок № 850) - держава гарантує первинне отримання одноразової грошової допомоги (в подальшому ОГД), за умови відсутності обставин, що зазначені в пункті 14 Порядку № 850.
Зазначений Порядок № 850 пунктом 4 також передбачає, в разі отримання гарантованої ОГД за первинно втраченою працездатністю чи встановленою інвалідністю, у розмірах, що визначені пунктом 3 цього Порядку, за наявності обставин, що визначені пунктом 4, та дотримання вимог, зазначених цим же пунктом 4 Порядку № 850 - гарантовану доплату грошової суми в розмірі, що визначений зазначеним пунктом 4.
Тобто доплата грошової суми ОГД за пунктом 4 Порядку № 850, а відповідно і застосування зазначеного пункту 4, відбувається вичерпно за наявності обставин достеменності отримання вже ОГД в розмірі, визначеному пунктом 3 Порядку № 850.
За довідкою МСЕК про визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 28.05.2015 року серія 10ААА №013906 - Позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10%.
Позивач первинну грошову допомогу за втрату 10% професійної працездатності згідно зазначеної довідки МСЕК серія 10ААА № 013906 - ніколи не отримував та не звертався за її отриманням.
Доказом зазначеного, щодо неотримання ОГД за 10 відсотками втрати працездатності та щодо відсутності звернення:
- відсутність Заяви Позивача з доданими документами у Відповідача;
- наявність у Позивача оригіналу верхньої частини Довідки МСЕК 10ААА № 013906, яке вимагає Порядок № 850;
- відсутність у Відповідача платіжки про переказ (отримання) коштів ОГД Позивачу (Позивачем);
- копія Висновку МВС України від 06.12.2022 року про відмову в призначенні ОГД, в якому відсутній запис, щодо попередньо отриманої суми ОГД за 10 відсотковою втратою професійної працездатності відповідно Довідки МСЕК серія 10ААА № 013906.
Тобто, лише при повторному отриманні грошової суми ОГД, при її отриманні вже первинно, є важливим визначенням 2 річного строку зазначеного пунктом 4 Порядку № 4 - і лише за такої обставини, працює механізм призначення ОГД, визначений пунктом 4 Порядку № 850 та іншими пунктами зазначеного Порядку.
Рішення МВС України про відмову в призначенні ОГД за 2 групою інвалідності було прийняте - за відсутності фактичних підстав для прийняття такого рішення та відповідно, за відсутності належних та достатніх доказів, для обставин прийняття такого рішення.
З плином часу, отримане захворювання призвело до втрати професійної працездатності у відсотках у розмірі 65%, та встановленням 2 групи інвалідності, яка з плином часу встановлена “довічно».
За підстави встановлення первинно 2 групи інвалідності, Позивач звернувся до ГУ МВС України в м. Києві з Заявою та доданими документами, що визначені п. 7 Порядку № 850 про призначення ОГД саме в розмірі визначеному пунктом 3 Порядку № 850 за встановленою 2 групою інвалідності - звернення відбулося вперше.
Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в м. Києві згідно пункту 8 Порядку № 850 був складений Висновок про призначення ОГД розміром визначеним пп. 2 п. З Порядку № 850, тобто 200 кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, та направила до МВС для прийняття рішення.
МВС України неодноразово повертав документи на призначення ОГД Позивачу на доопрацювання, без прийняття рішення визначеного пунктом 9 Порядку № 850.
На виконання судового рішення по справі № 640/15138/21 МВС України, використало свої дискреційні повноваження, прийняв рішення про відмову в призначенні ОГД за 2 групою інвалідності, спираючись на обставини, що зазначені в пункті 4 Порядку № 850 та на сам зазначений пункт 4:
“Встановлення заявником медико-соціальною експертною комісією 2 групи інвалідності (2020 рік) відбулося в період понад 2 роки від дати встановлення 10% втрати професійної працездатності (2015 рік), що суперечить умовам Порядку, а саме пункту 4 Порядку № 850» - при цьому не надавши правову оцінку обставин, що ОГД попередньо не виплачувалась.
Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в м. Києві, на виконання п.9 Порядку № 850 листом від 20.12.2022 року № 1/1072-ПЧ сповістила Позивача про відмову в призначенні ОГД, додавши копію листа Департаменту ФОП МВС України від 07.12.2022 року.
Як докази копії зазначених документів додані в додатку до позовної заяви. За зазначеними фактичними обставинами, з урахуванням відсутності підстав для відмови, що визначені пунктом 14 Порядку № 850, Позивач має право на призначення ОГД згідно Порядку № 850 розміром, що визначений пп.2 п.З Порядку 850, так як попередньо будь-якого розміру ОГД не отримувалося.
Вищевказане спростовує вказане відповідачем у відзиві та посилання на Постанову Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2020 року у справі № 696/575/17, оскільки спірні правовідносини та правовідносини, які були предметом розгляду в справі № 696/575/17 не є подібними тому, що в справі на яку посилається відповідач, позивач вже первинно отримав гарантовану державою страхову суму чи одноразову грошову домогу на відміну від спірних правовідносин де Позивач будь-яку одноразову грошову допомогу не отримував.
Відповідно викладеного, відсутні фактичні обставини, зазначені в пункті 4 Порядку № 850 для застосування зазначеної норми для призначення чи для відмови в призначенні ОГД розміром, який визначений пунктом 3 Порядку № 850.
За всім зазначеним, відмова МВС України щодо призначення ОГД Позивачу оформлена через Висновок, не ґрунтується на фактичних обставинах, не ґрунтується на нормах права, котрі відповідають фактично наявним обставинам, а застосування пункту 4 Порядку № 850 є безпідставним, некоректним, не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить ч. 2 ст. 2 КАС України.
За зазначеним, з урахуванням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України - відмова призначити ОГД Позивачу є протиправною.
Відповідно, Висновок про відмову в призначенні ОГД Позивачу, оформлений МВС України підлягає скасуванню.
Правові підстави правомірності позовних вимог.
Відповідач протиправно та незаконно ухилився від прийняття законного рішення про призначення Позивачу ОГД за встановленою 2 групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в МВС України.
Ст. 23 ЗУ “Про міліцію» передбачала гарантовану виплату ОГД Державою та встановлювала розміри такої виплати в разі втрати працездатності у відсотках без встановлення інвалідності, а також при встановленні інвалідності, в розмірі залежно від встановленої групи.
На виконання приписів норм ст. 23 ЗУ “Про міліцію», Постановою КМУ N° 850 від 21.10.2015 року був затверджений Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності працівнику міліції.
Згідно частини 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ “Про Національну поліцію» - Закон України “Про міліцію» втратив чинність.
За приписом абзацу 3 частини 15 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ “Про Національну поліцію» - право на отримання ОГД, інших виплат, передбачених ЗУ “Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності ЗУ “Про Національну поліцію».
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України.
Стаття 46 Конституції України передбачає право громадянина на соціальний захист.
За ч. 2 ст. 2 КАС України - суб'єкт владних повноважень має діяти відповідно вимог, передбачених нормами цієї статті.
За пунктом 1 Порядку № 850 - Порядок визначає механізми призначення та виплати ОГД в разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності.
За пунктом 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання ОГД є дата встановлення втрати працездатності, яка зазначена в довідці МСЕК.
За підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 - ОГД призначається та виплачується при встановленні працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в ОВС, або не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення зі служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в ОВС у розмірі:
200 кратного прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - у разі встановлення 2 групи інвалідності...»
Пунктом 14 передбачені підстави відмови в призначенні ОГД:
- вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень та шкоди здоров'ю;
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення та виплати грошової допомоги.
За пунктом 4 Порядку № 850 якщо протягом 2 років працівнику міліції, після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, після повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі - виплата проводиться з урахуванням раніше виплачених сум.
За зазначеним, відповідно пунктів 1, 2, 3, 14 Порядку № 850, у разі втрати працездатності із встановленням чи без встановлення інвалідності - держава гарантує виплату ОГД, за винятком наявності обставин визначених положеннями пункту 14 Порядку № 850, без обмеження строками, якщо захворювання, що призвело до втрати працездатності пов'язане з проходженням служби в ОВС.
Відмова МВС України не включає обґрунтування пунктом 14 Порядку 850, та МВС України не взяв до уваги, що це буде первинне призначення та первинна виплата ОГД.
Пунктом 4 Порядку 850 передбачено отримання ОГД в більшому розмірі, в разі вже первинного отримання певної грошової суми відповідно Порядку № 850, за обставин, зазначених пунктом 4, в разі якщо вони виникли протягом 2 років з дня первинного визначення втрати працездатності - предметом позову та звернення із заявою - не є отримання доплати ОГД.
За зазначеним - право на отримання первинної ОГД та право на отримання ОГД в більшому розмірі (виплата різниці в розмірах ОГД) у зв'язку з виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення розміру грошової допомоги - є різними правовими поняттями.
Тобто, первинна ОГД гарантується державою в разі відсутності обставин, зазначених пунктом 14 Порядку № 850.
Повторна виплата ОГД також гарантується державою в разі відсутності обставин визначених пунктом 14 Порядку № 850 та дотримання вимог передбачених пунктом 4 Порядку 850.
Тобто, лише в процесі отримання повторно грошової допомоги, при отриманні вже первинно певної грошової суми ОГД, є важливим визначення 2 річного строку і в подальшому працює механізм визначений пунктом 4 Порядку № 850.
Рішення МВС України за наявними фактичними обставинами, про відмову призначити ОГД за 2-ю групою інвалідності - прийнято за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів та незаконному спиранні на припис норми пункту 4 Порядку № 850.
За наявними фактичними та правовими підставами Відмова в призначенні ОГД Позивачу є протиправна, а прийнятий Висновок про відмову в призначенні ОГД підлягає скасуванню, що відповідає законності зазначених позовних вимог в зазначеній частині.
Згідно пункту 7 Порядку № 850, Позивач подав заяву на призначення ОГД з визначеними зазначеним пунктом документами - до яких Відповідач претензії по їх оформленню та відповідності пункту 14 Порядку 850 немає.
Оригінал Довідки МСЕК про втрату 10% працездатності знаходиться у Позивача!
Копія Довідки МСЕК на вимогу Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві Позивач надав лише в грудні місяці 2022 року.
Кошти по втраті професійної працездатності 10% ніколи не отримував, та не звертався щодо їх отримання.
Звернення за призначенням ОГД відбулося за розміром ОГД, встановленим за 2 групою інвалідності та 10% розміром втрати працездатності.
Предмет спору в даній справі не тотожній та не автентичний предмету спору в справах зазначених Відповідачем в листі відмови № 2340/3024/18 № 696/575, № 711/1837/18 - відповідно спирання Відповідача на них у своїй відмові є некоректним та відповідно незаконним.
За пунктом 1 Порядку № 850 Ліквідаційна комісія має скласти Висновок про призначення ОГД та з документами, перелік яких визначений пунктом 7 цього Порядку - направити у сукупності до МВС України для прийняття рішення щодо призначення ОГД.
За підстав наявності Висновку про відмову в призначенні Позивачу ОГД та в разі його скасування судом - для захисту права Позивача на призначення ОГД, є законною позовна вимога про зобов'язання ГУ МВС України в м. Києві повторно скласти Висновок про призначення Позивачу ОГД 200 кратним розміром прожиткового мінімуму та виплати.
За пунктом 9 Порядку № 850 - рішення про призначення чи відмову в призначенні ОГД приймає МВС України.
МВС України скористалося наданими дискреційними повноваженнями та відмовили Позивачу в призначенні ОГД письмово надавши відмову, яка була оформлена Висновком про відмову в призначення ОГД, після досконалого вивчення поданих документів.
В разі визнання судом відмови в призначенні ОГД протиправною та скасування судом Висновку про відмову в призначенні ОГД з урахуванням відсутності вже дискреційних повноважень в МВС (залишається лише прийняття рішення про призначення ОГД) - для повного захисту права Позивача на законну необхідність призначити ОГД, позовна вимога зобов'язати МВС України прийняти рішення про призначення ОГД є законною позовною вимогою, так інші рішення за наявними обставинами у МВС України відсутнє - рішення про відмову в призначенні ОГД є протиправним.
За правовим Висновком Верховного Суду по справі № 810/2646/16: “Відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, яке виключає подальші протиправні рішення суб'єкта владних повноважень, а в разі неналежного виконання судового рішення, не виникла необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду».
В розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - ефективний захист правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та одержання особою бажаного результату.
Відтак, встановивши протиправність дій МВС України з урахуванням відсутності у останнього, за наявними фактичними обставинами, дискреційних повноважень, суд відповідно до наданих йому повноважень ст. 245 КАС України має право Відповідача МВС України зобов'язати прийняти рішення про призначення Позивачу ОГД, що за наявними фактичними обставинами не вступить в протиріччя з пунктом 9 Порядку № 850 та з повноваженнями, що надані законодавством МВС України, як суб'єкту владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову призначення одноразової грошової допомоги за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, щодо ОСОБА_1 - протиправним.
3. Скасувати Висновок від 06 грудня 2022 року Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
4. Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, повторно скласти Висновок щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та направити документи, що визначені пунктом 7 та 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівнику міліції затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
5. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, в місячний строк після надходження документів від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за встановленою другою групою інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах Внутрішніх справ України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.