13 березня 2026 року м. Київ справа №320/58555/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.11.2025 № ЦО-20662;
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково;
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» внести до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про чинність акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 1148 про встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - експертна командна) здійснила перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) № 1148, яким ОСОБА_1 з 06.08.2020 було встановлено ІІ (другу) групи інвалідності безстроково. Під час вказаної перевірки експертна команда дійшла висновку, що рішення МСЕК № 1148 є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству, про що зазначила у графі « 9» оскаржуваного рішення. Водночас у графі « 10.3» рішення від 11.11.2025 № ЦО-20662 експертна команда відповідача всупереч власному висновку щодо обґрунтованості рішення МСЕК № 1148 вказала про прийняття нового рішення щодо результату оцінювання ОСОБА_1 , яким встановила позивачу ІІІ (третю) групу інвалідності терміном на 1 рік з 11.11.2025.
Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-IX (далі - Закон № 4170-IX), згідно з яким особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.
Вказує, що належним рішенням експертної команди за встановлених перевіркою обставин є рішення про підтвердження обґрунтованості рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Також з метою ефективного захисту порушених прав, зважаючи на те, що за чинного правового регулювання відомості про встановлення позивачу ІІІ (третьої) групи інвалідності на підставі рішення експертної команди від 11.11.2025 № ЦО-20662 як результат оцінювання надсилаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, до якої мають доступ інші суб'єкти владних повноважень, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідача внести до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про чинність акту огляду МСЕК № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 320/58555/25, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.11.2025 № ЦО-20662, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/58555/25.
4 березня 2026 року відповідачем надано до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 АББ № 434840 є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи з 06.08.2020, загальне захворювання, термін встановлення інвалідності - безстроково, підстава - акт огляду МСЕК № 1148.
Київська міська прокуратура листом від 17.09.2025 № 07-2051ВИХ-25 повідомила ОСОБА_1 як працівника органів прокуратури про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі також - відповідач) для проходження обстеження з метою перевірки обґрунтованості прийнятого МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності.
У вказаному листі Київська міська прокуратура зазначила, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч.ч. 4, 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України). У вказаному кримінальному провадженні слідчим Державного бюро розслідувань 31.01.2025 та 01.08.2025 винесено постанови, якими залучено як спеціалістів працівників державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, що виконував функції Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ та наразі виконує функції Центру оцінювання функціонального стану особи, для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності, у тому числі, працівникам органів прокуратури.
Київська міська прокуратура у листі від 17.09.2025 № 07-2051ВИХ-25 також зазначила, що Центром оцінювання функціонального стану особи ініційовано забезпечення прибуття до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України в строк до 30.09.2025 працівників органів прокуратури для перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності (лист від 27.03.2025 № 589/01-18).
Позивача повідомлено, що непроходження обстеження розцінюватиметься як вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Після ознайомлення з листом Київської міської прокуратури від 17.09.2025 № 07-2051ВИХ-25 ОСОБА_1 прибула до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України та на вимогу відповідача у межах процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 пройшла повне медичне обстеження експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи.
За результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК експертна команда прийняла рішення від 11.11.2025 № ЦО-20662.
У графі « 9. Обґрунтованість рішення експертної команди Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами розгляду скарги» рішення від 11.11.2025 № ЦО-20662 зазначено: «розглянувши надану медичну документацію та результати очного дообстеження в ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» (виписний епікриз № 4892) експертна команда дійшла висновку: наявна у пацієнтки патологія зі сторони призводять до помірних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності, що є критерієм для встановлення ІІІ (третьої) групи інвалідності, загальне захворювання, терміном на 1 рік з 11.11.2025. Рішення МСЕК від 06.08.2020 про встановлення ІІ (другої) групи інвалідності обґрунтоване та відповідає чинному законодавству. Підстава: постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009».
У графі « 10. Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» рішення від 11.11.2025 № ЦО-20662 вказано про прийняття рішення про формування нового рішення щодо результатів оцінювання (пункт 10.3. графи 10); рішення про підтвердження рішення, що оскаржується не прийнято (пункт 10.1. графи 10); рішення про скасування рішення, що оскаржується не прийнято (пункт 10.2. графи 10).
Позивач, не погоджуючись із рішенням експертної команди від 11.11.2025 № ЦО-20662, вважаючи його протиправним, звернулась до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
На час встановлення ОСОБА_1 ІІ (другої) групи інвалідності (06.08.2020) частина перша статті 3 Закону № 875-XII діяла в редакції, згідно з якою інвалідність як міра втрати здоров'я визначалася шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності регулювалися постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Постанова № 1317)
З 01.01.2025 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-IX (далі - Закон № 4170-IX) в Україні відбулася реформа, яка замінила медико-соціальну експертну експертизу системою оцінювання повсякденного функціонування особи.
Законом № 4170-IX частину першу статті 3 Закону № 875-XII викладено в редакції, згідно з якою інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування.
Абзацом сьомим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX встановлено, що особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
Законом № 4170-IX Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII) доповнено статтею 69-1, відповідно до якої перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 № 2022 03.12.2024 права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Згідно з вимогами статті 69-1 Закону № 2801-XII перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;
за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Статтею 69-1 Закону № 2801-XII також встановлено, що порядок оскарження та перевірки обґрунтованості рішень експертних команд або медико-соціальних експертних комісій визначається Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
За результатами адміністративного оскарження або перевірки обґрунтованості рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про підтвердження або скасування рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється, або приймає нове рішення з таких самих питань, з яких було прийнято рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється.
26.11.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338), абзацом третім пункту 3 якої передбачено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 3 Постанови № 1338 документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України “Про військовий обов'язок та військову службу» та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Згідно з абзацом десятим пункту 3 Постанови № 1338 особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.
Абзацом сьомим пункту 3 Постанови № 1338 встановлено, що з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до абзаців першого-четвертого пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання.
Згідно з абзацами одинадцятим, дванадцятим пункту 51 Порядку № 1338 якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Абзацом тринадцятим пункту 51 Порядку № 1338 встановлено, що за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що після запровадження з 01.01.2025 системи оцінювання повсякденного функціонування особи:
особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності;
рішення прийняті МСЕК є чинними та прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи;
обґрунтованість рішень МСЕК, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, може бути перевірена Центром оцінювання функціонального стану особи за наявності передбачених законом випадків в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Судом встановлено, що відповідно до довідки серії 12 АББ № 434840 до акту огляду МСЕК від 06.08.2020 № 1148 ОСОБА_1 з 06.08.2020 є особою з інвалідністю ІІ групи, загальне захворювання, термін встановлення інвалідності - безстроково.
Експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» здійснена перевірка обґрунтованості рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148, за результатами якої встановлено, що вказане рішення є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству, про що зазначено у графі « 9» рішення від 11.11.2025 № ЦО-20662.
Таким чином, в силу положень абзаців другого та шостого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX, зважаючи на підтверджену відповідачем обґрунтованість рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 ОСОБА_1 зберігає статус та рівень соціальної захищеності в повному обсязі на встановлений строк інвалідності; рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 є законним і чинним, прирівнюється до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та продовжує бути підставою для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо.
Водночас судом встановлено, що за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 експертна команда всупереч власному висновку про обґрунтованість та чинність вказаного рішення, сформувала нове рішення щодо результатів оцінювання, чим фактично встановила ОСОБА_1 ІІІ (третю) групу інвалідності, загальне захворювання, терміном на 1 рік з 11.11.2025.
Формування відповідачем нового рішення щодо результатів оцінювання призвело до зміни правового статусу ОСОБА_1 та, відповідно, рівня її соціальної захищеності, що з огляду на підтверджену обґрунтованість та чинність рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148, суперечить вимогам абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX.
Суд також зазначає, що матеріали справи не містять згоди ОСОБА_1 на встановлення їй за результатами медичного дообстеження іншої групи інвалідності ніж та, що зазначена у довідці до акту огляду МСЕК від 06.08.2020 № 1148.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, суд погоджується із доводами позивача, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за наявності висновку про обґрунтованість та відповідність чинному законодавству попереднього рішення МСЕК не мала повноважень самостійно, з власної ініціативи, без згоди позивача змінювати статус та рівень соціальної захищеності позивача шляхом встановлення іншої групи інвалідності.
Таким чином, прийняття експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи рішення про формування нового рішення за результатами оцінювання із встановленням ОСОБА_1 ІІІ (третьої) групи інвалідності з 11.11.2025 терміном на 1 рік, одночасно з висновком про законність та обґрунтованість попереднього рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ (другої) групи інвалідності із терміном дії «безстроково», суперечить вимогам абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Під час розгляду переданого на вирішення суду спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, у зв'язку з чим не надає самостійної оцінки оскаржуваному рішенню за медичними критеріями.
Так, висновок суду щодо обґрунтованості та відповідності чинному законодавству рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 ґрунтується виключно на відповідному висновку експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», про що зазначено у рішенні від 11.11.2025 № ЦО-20662.
Аналізуючи доводи позовної заяви щодо наявності підстав для захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 69-1 Закону № 2801-XII за результатами адміністративного оскарження або перевірки обґрунтованості рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про підтвердження або скасування рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється, або приймає нове рішення з таких самих питань, з яких було прийнято рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється.
Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 про встановлення ОСОБА_1 ІІ (другої) групи інвалідності дійшла висновку, що вказане рішення є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству, про що безпосередньо зазначила у графі 9 оскаржуваного рішення.
Зважаючи на положення абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX, відповідно до яких особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності, належним рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи, яке гарантує ОСОБА_1 збереження її правого статусу за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, є рішення про підтвердження обґрунтованості рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 08.02.2022 №160/6762/21 ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У постановах від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17 та від 10.09.2020 у справі № 806/965/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що:
"… за приписами вказаної правової норми (ч. 4 ст. 245 КАС України) слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд".
У постанові від 05.12.2024 у справі № 520/2927/23 Верховний Суд зауважив, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
У вказаній справі експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» здійснила перевірку рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 та встановила його обґрунтованість та відповідність чинному на момент його видачі законодавству, чим реалізувала надані їй законом дискреційні повноваження.
За встановлених відповідачем обставин щодо обґрунтованості та відповідності чинному законодавству рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 та відсутності згоди позивача на встановлення їй іншої групи інвалідності ніж так, що передбачена у рішенні МСЕК від 06.08.2020 № 1148, єдиним належним рішенням відповідача з огляду на положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX є рішення про підтвердження рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148.
Зобов'язання відповідача повторно здійснити перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, що включає у себе, у тому числі, повторне медичне обстеження позивача, за встановлених судом обставин справи не призведе до належного та ефективного захисту порушених прав позивача.
Відтак належним способом захисту є зобов'язання відповідача прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Суд зауважує, що зазначене не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки у спірних правовідносинах обсяг дискреції відповідача вичерпаний шляхом формування експертною командою висновку про обґрунтованість рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148. Відповідач за сформованого ним висновку про обґрунтованість рішення МСЕК не наділений повноваженнями на прийняття іншого рішення окрім як рішення про підтвердження рішення МСЕК.
Аналізуючи доводи позовної заяви щодо наявності підстав для зобов'язання Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» внести до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про чинність акту огляду МСЕК № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень пункту 54 Порядку № 1338 відомості про результати проведеного оцінювання надсилаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта».
Згідно з пунктом 55 Порядку № 1338 електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії з електронної системи до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 404 (далі - Положення № 404), Єдина інформаційна система соціальної сфери (далі - Єдина система) - це інформаційно-комунікаційна система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій суб'єктів Єдиної системи, інформаційну підтримку і супровід їх діяльності та є сукупністю взаємозв'язаних загальних і функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних засобів, які забезпечують логічне поєднання відповідних інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, електронну інформаційну взаємодію.
Згідно з підпунктом 8 пункту 2 Положення № 404 суб'єктами Єдиної системи є Мінсоцполітики, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, Пенсійний фонд України та його територіальні органи, Нацсоцслужба та її територіальні органи, Державна служба у справах дітей, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальні відділення, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, надавачі будь-яких видів соціальної підтримки.
За наведеного правового регулювання, враховуючи те, що відомості про встановлення позивачу ІІІ (третьої) групи інвалідності на підставі рішення експертної команди центру оцінювання функціонального стану особи від 11.11.2025 № ЦО-20662 як результат оцінювання надсилаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, до якої мають доступ суб'єкти, визначені у Положенні № 404, враховуючи протиправність такого рішення та обґрунтованість рішення МСЕК від 06.08.2020 № 1148 про встановлення ОСОБА_1 ІІ (другої) групи інвалідності із терміном дії «безстроково», суд з метою ефективного захисту порушених прав позивача та відновлення рівня її соціальної захищеності вважає за необхідне зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» внести до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про чинність акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Повно і всебічно встановивши обставини справи на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, системно проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та, відповідно, наявність підстав для його задоволення у спосіб, заявлений позивачем, а саме шляхом: визнання протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.11.2025 № ЦО-20662; зобов'язання Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 06.08.2020 № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково; зобов'язання Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» внести до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про чинність акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 06.08.2020 № 1148 про встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовної заяви позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять. За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.11.2025 № ЦО-20662.
Зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 06.08.2020 № 1148 про встановлення ОСОБА_1 з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» внести до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про чинність акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 06.08.2020 № 1148 про встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.08.2020 ІІ (другої) групи інвалідності безстроково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, провулок Макаревського Феодосія, будинок 1а, код ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.