Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/19/26
Провадження №: 3/332/217/26
13 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов Вадим Дмитрович, розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики управління поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, посада: оператор кулеметник в/ч НОМЕР_1 , звання: солдат, адреса проживання: АДРЕСА_1 , інші відомості відсутні, -
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18.12.2025 о 09:27:00 годині в м. Запоріжжі, вул. Історична, 59, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою серії ЕНА №6051695 від 31.10.2025, про повторність попереджений. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 27.12.2025 о 09-16 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молодіжна, 105, який керував транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Згідно з постановою серії ЕНА № 6051695 від 31.10.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до пп. а) п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце проведення був повідомлений належним чином, а саме направленням судових повісток на адресу правопорушника, яка зазначена у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 546712 від 27.12.2025 та серії ЕПР 1 № 543949 від 18.12.2025, причини неявки не повідомив, своїх заперечень суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 546712 від 27.12.2025 та серії ЕПР 1 № 543949 від 18.12.2025, права передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені.
Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності достовірно знала, що стосовно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлений до суду.
Також оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, бувши обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Пунктом 2.1а ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дії, вчинені особою, яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачені частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 546712 від 27.12.2025 та серії ЕПР 1 № 543949 від 18.12.2025, рапортами, довідками з бази даних системи «Адмінпрактика», відеозаписами з бодікамери, , постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6051695 від 31.10.2025.
Повторність притягнення ОСОБА_1 підтверджується довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП капітана поліції Пазиніч М., відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП постановою серії ЕНА № 6051695 від 31.10.2025.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.
При вирішенні питання про призначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.
Відповідно до довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП капітана поліції Пазиніч М., ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
На підставі викладеного, беручи до уваги правову позицію об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 04.09.2023, та ураховуючи обставини вчинених правопорушень ОСОБА_1 , а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, дійшов висновку про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк
Дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 245, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень, стягнувши його на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Суддя В.Д. Сапунцов