13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 554/1247/24
провадження № 61-2843ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Кіндяка Олександра Ігоровича, на рішення Шевченківського районного суду
м. Полтави від 12 червня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Рой Тетяна Володимирівна, Друга Полтавська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Матвеєнко Вікторія Олексіївна, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шимка Ольга Миколаївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсною угоду про розподіл спадкового майна та скасування державної реєстрації нерухомого майна,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Рой Т. В., Друга Полтавська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Матвеєнко В. О., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шимка О. М., в якому просив суд:
1) визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане на ім'я ОСОБА_3 , яким підтверджено його право на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 ;
2) визнати недійсною угоду «Про розподіл спадкового майна» укладену 31 січня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у частині розподілу та переходу права власності ОСОБА_3 на вищевказану квартиру;
3) визнати та скасувати державну реєстрацію нерухомого майна за вказаним свідоцтвом про право на спадщину.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 червня 2025 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кіндяка О. І., про поновлення строків позовної давності у справі відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кіндяка О. І., залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 червня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави
від 30 липня 2025 року залишено без змін.
05 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кіндяк О. І.,
шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 червня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року (повний текст складено 16 лютого
2026 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
1. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки
у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У клопотанні представник ОСОБА_1 - адвокат Кіндяк О. І., просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення за подання касаційної скарги, оскільки ОСОБА_1 працює на приватному акціонерному товариству «Новокраматорський машинобудівний завод» у місті Краматорськ, та не має можливості оплатити судовий збір у повному обсязі. Зазначає, що його річний дохід за 2023 рік складав у розмірі 105 263,97 грн, за 2024 рік - у розмірі 238 501,51 грн. Вказує, що ОСОБА_1 має фінансові труднощі, тому що м. Краматорськ постійно перебуває під активними бойовими діями. На підтвердження майнового стану заявником до касаційної скарги надано: копію довідки форми ОК-7 із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу; копію довідки форми ОК-5 із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність
у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами
для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану, зокрема даних на підтвердження наявності/відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні
до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).
За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Заявником оскаржуються судові рішення за результатами перегляду трьох позовних вимог немайнового характеру, з урахуванням предмета спору та прохальної частини касаційної скарги судовий збір підлягав сплаті у розмірі
5 813,76 грн (3 028,00 х 0,4 х 3 х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
2. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України визначено, що процесуальні документи
в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що
у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний
у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кіндяка О. І., сформована у підсистемі «Електронний суд» та останнім додано докази на підтвердження направлення копії касаційної скарги до електронного кабінета користувачів підсистеми «Електронний Суд»: приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Рой Т. В., Другій Полтавській державній нотаріальній конторі, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Матвеєнко В. О., приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шимка О. М. та адвокату Чирві В. П.
Водночас до касаційної скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги у паперовій формі листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_2 , а також доказів на підтвердження повноважень адвоката Чирви В. П. представляти інтереси ОСОБА_2 .
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника, що частиною шостою
статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За таких обставин, з урахуванням приписів частини сьомої статті 43 ЦПК України щодо порядку направлення копій документів на адресу учасників справи у разі відсутності в останніх електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність електронного кабінету, заявникові необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншому учаснику справи - ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України уразі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката
Кіндяка Олександра Ігоровича, про відстрочення сплати судового зборуза подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Кіндяка Олександра Ігоровича, на рішення Шевченківського районного суду
м. Полтави від 12 червня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від04 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник