8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" березня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3193/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про відстрочення виконання судового рішення (вх. №3865 від 16.02.2026) по справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 275)
про за участю представників: стягувача - не з'явився;стягнення 846585,30 грн.
боржника (заявника) - Новиков О.Є.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, буд. 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021 №б/н за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 у розмірі 846585,30 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10159,02 грн.
16.02.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" зареєстровано заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. №3865), в якій зазначено про те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі №922/3193/25, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 задоволено в повному позовні вимоги Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" та вирішено стягнути на користь позивача 846585,30 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021 №б/н, за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 та витрати по сплаті судового збору 10159,02 грн.
Відтак, просить суд заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі №922/3193/25 задовольнити. Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2025 по справі №922/3193/25 до 23.11.2026 включно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2026 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про відстрочення виконання судового рішення (вх. №3865 від 16.02.2025). Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 09.03.2026 об 13:00. Запропоновано Харківській міській раді подати письмові пояснення на заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. №3865 від 16.02.2025) у строк до дати судового засідання.
19.02.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано додаткові пояснення до заяви про відстрочення виконання рішення (вх. №4253), відповідно до яких просить суд приєднати дані додаткові пояснення до матеріалів заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі №922/3193/25 та врахувати при розгляді заяви, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
04.03.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду (вх. №5273), в якій просить судове засідання у справі №922/3193/25 з розгляду заяви ПрАТ "ХТЗ" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2025, що призначене на 09.03.2026 р. об 13:00 провести за участі представника ПрАТ "Харківський тракторний завод", адвоката Новикова О.Є. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду (вх. №5273 від 04.03.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 09.03.2026 об 13:00 у режимі відеоконференції.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився. Заяв або клопотань на адресу суду від стягувача не надходило. При цьому про дату час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчить наявна довідка про доставку електронного листа - копії ухвали Господарського суду Харківської області від 19.02.2026 в зареєстрований електронний кабінет стягувача.
Представник боржника у судове засідання з'явився, заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримав та просив суд задовольнити.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення учасників справи в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/3193/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
В силу частини 2 статті 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що судом було вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання для розгляду заяви.
Також, враховуючи необхідність дотримання процесуального законодавства щодо розгляду заяви в межах процесуального строку, що визначений частиною 2 статті 331 ГПК України, а також приймаючи до уваги відсутність будь-яких заяв або клопотань від стягувача, який не з'явився в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву у призначеному судовому засіданні за відсутності стягувача.
Розглянувши заяву про відстрочення судового рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника боржника, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02 виснував, що на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Аналізуючи наведені норми суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом, наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв'язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує надання відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Разом з тим, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
З огляду на вище викладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
При цьому, необхідно також враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Відтак, особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
В обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення зазначено, що негайне виконання рішення є неможливим з огляду на складне фінансове становище ПрАТ "ХТЗ", зумовлене наслідками воєнної агресії, тривалою зупинкою виробництва, відсутністю достатніх коштів на рахунках та значним обсягом кредиторської заборгованості. Так, на сьогоднішній день Харківська область та місто Харків є лідером за кількістю повітряних тривог в Україні. Станом на кінець 2025 року, у Харківській області було зафіксовано понад 2000 повітряних тривог. Загалом за період з 2022 по 2025 рік кількість тривог перевищує кілька тисяч, роблячи регіон одним із найнебезпечніших в Україні.
При цьому, починаючи з лютого 2022 року, територія м. Харкова систематично піддається ворожим обстрілам. Внаслідок таких обстрілів та влучання по території АТ "ХТЗ", завдаються пошкодження виробничим потужностям товариства (виробничі цехи, склади та обладнання), а тому товариство для відновлення працеспроможності змушене витрачати кошти на ремонтновідновлювальні роботи.
Зокрема, 02.07.2024 територія товариства підверглася бомбардуванню росією із застосуванням авіаційної бомби КАБ-500. Внаслідок влучання авіабомби на територію підприємства було повністю знищено інструментальний цех, частково зруйновано ливарний та ковальський цехи (зруйновано освітлення, покрівля та скління), пошкоджені будівлі, в яких розташовано цехи. При цьому, 17.01.2026 здійснено обстріл з боку рф території підприємства "ХТЗ", як балістичними ракетами та системою залпового вогню великого калібру "Торнадо С", так і касетними боєприпасами. Внаслідок атаки було виявлено пошкодження виробничих приміщень, які відповідають за виробництво тракторної номенклатури та продукції відповідного призначення. За попередніми розрахунками, орієнтовна кошторисна вартість відновлення наслідків лише одного обстрілу (17.01.2026) виробничих приміщень підприємства становить понад 10 мільйонів гривень, що свідчить про надзвичайно значне фінансове навантаження на підприємство в умовах воєнного стану.
Сукупність наведених обставин - системні ракетні та артилерійські обстріли, масштабні руйнування виробничої інфраструктури, аварійні зупинки електро- та водопостачання, необхідність значних витрат на першочергове відновлення діяльності є об'єктивними, винятковими та такими, що не залежать від волі ПрАТ "ХТЗ", і безпосередньо ускладнюють виконання рішення суду у встановлений строк. Більш детально щодо наслідків дій рф наведено в доповідній записці головного інженера ПрАТ "ХТЗ", яка міститься у матеріалах справи.
Крім того, проблеми з електропостачанням, викликані влучанням ворожих ракет та дронів в енергетичні об'єкти міста, призводить до тривалих відключень електроенергії та зупинок виробничого процесу. Основною продукцією ПрАТ "ХТЗ" є сільськогосподарські трактори різних модифікацій, зокрема, енергонасичені колісні трактори загального призначення потужністю від 180 д о 250 к.с. різних модифікацій та запасні частини до них. В той же час, з початком військової агресії росії проти України, попит на профільну продукцію заводу різко скоротився та тримається на мінімальному рівні за рахунок внутрішнього споживача, що не могло не позначитись на фінансовому положенні ПрАТ "ХТЗ".
Зазначено, що внаслідок проведення мобілізаційних заходів, існує дефіцит робітників. Штатний розпис товариства наразі передбачає 799 вакансій, з яких за списочною чисельністю зайнято 552 (69% від загальної кількості), а фактично за средньосписочною чисельністю - 305 (38% від загальної кількості) посад.
Водночас, внаслідок близького розташування відповідних територій до кордону з рф, вони систематично піддаються хаотичним артилерійським обстрілам, атакам шахедів та авіаційним ударам з боку ворога, що призводить до пошкодження цивільної інфраструктури, в тому числі, виробничих потужностей та адміністративних будівель товариства, розташованих в м. Харкові, і що підтверджується доданими до заяви витягами з ЄДРДР. На даний час відсутній в повній мірі доступ до ряду приміщень та невизначено стан будівель, які було частково зруйновані та зазнали пошкоджень.
Окрім того, акцентовано увагу, що враховуючи небезпечні умови праці та неможливість забезпечення функціонування виробничого процесу, з 24.02.2022 встановлено режим простою АТ "ХТЗ", а з 01.05.2022 на підставі Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" призупинено дію трудових договорів з більшістю працівників. Наразі дію трудових договорів з працівниками призупинено. З більшістю працівників, які перебувають в евакуації, немає зв'язку. На заводі періодично присутні працівники служб забезпечення життєдіяльності підприємства, здійснюються роботи щодо ліквідації наслідків обстрілів по приміщенням заводу, ремонту пошкодженого вибухами обладнання, розбиранню завалів, переміщення вцілілого обладнання на нові майданчики.
Разом з тим, зазначено, що в умовах близького розташування до лінії фронту зацікавленість потенційних покупців у придбанні продукції є мінімальною, що в свою чергу, негативно відображається на фінансовому становищі товариства. Незважаючи на збиткову діяльність підприємства, ПрАТ "ХТЗ" намагається виконувати свої зобов'язання перед бюджетом в частині сплати податків та обов'язкових платежів, а також перед працівниками в частині сплати заробітної плати.
Про складне фінансове становище товариства свідчать відповідні довідки з банківських установ (АТ "ВСТ БАНК", АТ "Банк Південний"), з яких вбачається, що грошові кошти на розрахункових рахунках боржника відсутні або є в недостатньому розмірі для сплати заборгованості, яка є предметом стягнення у справі.
При цьому, про складний фінансовий стан ПрАТ "ХТЗ" свідчить те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 по справі №922/2471/25 затверджено план превентивної реструктуризації ПрАТ "ХТЗ".
Виходячи зі змісту зазначеної вище ухвали, обставини, які стали підставою для затвердження плану превентивної реструктуризації відповідача детально описані в розділі 1.4 такого плану і узагальнено зводяться до:
1) триваючої з 24.02.2022 воєнної агресії росії проти України, в зв'язку з чим наказом №9/1 від 24.02.2022 відповідачем встановлено режим простою, починаючи з 24.02.2022, а наказом №10 від 29.04.2022 відповідачем призупинено дії трудових договорів всіх працівників, починаючи з 01.05.2022. В період з 24.02.2022 по липень 2022 року, виробнича діяльність відповідача була повністю зупинена; 2) періодичні аварійні та стабілізаційні відключення електромереж, що призводить до зупинок виробничого процесу; 3) щоденні повітряні тривоги із загрозою обстрілів, що призводить до зупинок виробничого процесу; 4) примусового виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №820/5225/15, якою з відповідача стягнуто 400982187,64 грн; 5) cтрімкого спаду економіки та переорієнтацію бюджетів всіх рівнів на потребу обороноздатності України, що знизило ліквідаційну вартість майна.
Наголошено, що відповідно до плану превентивної реструктуризації, розмір кредиторської заборгованості перед кредиторами становить 1080958435,44 грн. План передбачає, що відповідач має відновити свої фінансово-економічні показники, а вимоги залучених кредиторів підлягають задоволенню на умовах відстрочки виконання зобов'язань, яка складає 3 роки від дня постановлення ухвали суду про затвердження плану превентивної реструктуризації, після завершення терміну відстрочки виконання зобов'язань відповідач зобов'язується здійснити повне погашення заборгованості перед залученими кредиторами протягом 3 місяців шляхом перерахування коштів на рахунки залучених кредиторів.
Запровадження та реалізація плану превентивної реструктуризації ПрАТ "ХТЗ" є ключовою та безальтернативною передумовою збереження платоспроможності товариства, стабілізації його фінансово-господарської діяльності та реального, а не формального, задоволення вимог кредиторів. Затверджуючи план превентивної реструктуризації, Господарський суд Харківської області фактично визнав, що негайне та примусове виконання грошових зобов'язань за умов наявного фінансового стану ПрАТ "ХТЗ" призвело б не до захисту прав кредиторів, а до поглиблення кризових явищ, втрати економічної самостійності товариства та істотного зменшення вартості його активів.
План превентивної реструктуризації спрямований не на ухилення від виконання зобов'язань, а навпаки - на створення реальних економічних умов для їх повного та гарантованого погашення після відновлення фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Передбачена планом відстрочка виконання зобов'язань є економічно обґрунтованою та безпосередньо пов'язаною з циклом відновлення виробничої діяльності, нарощуванням обсягів реалізації продукції та зростанням вартості активів товариства. Водночас саме реалізація заходів плану превентивної реструктуризації дозволяє забезпечити баланс інтересів усіх кредиторів, оскільки збереження функціонуючого підприємства, нарощування його виробничого потенціалу та формування стабільних грошових потоків є значно ефективнішим механізмом задоволення кредиторських вимог, ніж примусове стягнення за умов фактичної фінансової нестійкості боржника.
Зауважено, що відновлення діяльності ПрАТ "ХТЗ" безпосередньо пов'язане із зростанням виробництва та реалізації сільськогосподарської техніки у 2026-2028 роках, що відповідає загальнодержавним економічним інтересам, зокрема, в частині забезпечення аграрного сектору технікою в умовах післякризового відновлення економіки. Очікуваний ефект відновлювального попиту створює додаткові гарантії формування доходів товариства, за рахунок яких вимоги кредиторів можуть бути задоволені у повному обсязі.
Таким чином, план превентивної реструктуризації є не тимчасовим заходом, а комплексним механізмом відновлення платоспроможності ПрАТ "ХТЗ", реалізація якого напряму впливає на можливість та реальність виконання судових рішень і задоволення вимог кредиторів у майбутньому.
Збройні обстріли з боку рф спричинили пошкодження майна, наслідки яких носять тривалий характер. Фіксація таких пошкоджень здійснюється відповідно до встановленого порядку (акти, оцінки), потребує часу та залучення уповноважених органів і спеціалістів, що об'єктивно ускладнює та уповільнює процес відновлення пошкодженого майна і можливість його повноцінного використання в господарській діяльності. Також, відновлення майна, пошкодженого внаслідок збройних обстрілів з боку рф, потребує залучення додаткових матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, які не були передбачені господарською діяльністю товариства. Реалізація відновлювальних робіт можлива виключно після проведення відповідних технічних обстежень, визначення обсягу та вартості відновлення, а також формування джерел фінансування таких витрат.
Відзначено, що у зв'язку з обмеженістю власних обігових коштів товариство вимушене здійснювати поетапний перерозподіл фінансових ресурсів, що об'єктивно ускладнює та уповільнює процес відновлення пошкодженого майна, яке необхідне для забезпечення господарської діяльності. Зазначені вище процеси не є миттєвими і потребують певного проміжку часу, у зв'язку із чим ПрАТ "ХТЗ" просить відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області саме на 1 рік. На підтвердження скрутного фінансового становища, АТ "ХТЗ" було надано довідки з банківських установ щодо залишку грошових коштів та План превентивної реструктуризації АТ "ХТЗ", затверджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 по справі №922/2471/25.
Наголошено, що незважаючи на викладені обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, відповідач має намір здійснити погашення заборгованості перед Харківською міською радою, але в умовах відновлення платоспроможності за планом превентивної реструктуризації не має можливості в швидкі строки виконати рішення суду.
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. за №376 (із змінами та доповненнями), територія Харківської міської територіальної громади з 15.09.2022, де безпосередньо знаходиться виробництво боржника, винесено до переліку територій, які розташовані в районі проведення можливих воєнних (бойових) дій або тимчасово окупованих російською федерацією і перебуває у ньому до теперішнього часу.
В контексті наведеного суд враховує, що введення воєнного стану призвело до скорочення обсягів товарообігу та продажу, порушення логістичних ланцюгів, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення, виробничих приміщень та інших потужностей внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій. Також, це дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення. З огляду на обставини, першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізування ризиків.
ПрАТ "ХТЗ" завжди був та залишається важливим промисловим об'єктом, який сприяє України в теперішні часи через свою продукцію та підтримку інфраструктури.
Натомість внаслідок близького розташування відповідних територій до кордону з рф, вони систематично піддаються хаотичним артилерійським обстрілам, атакам шахедів та авіаційним ударам з боку ворога, що призводить до пошкодження цивільної інфраструктури, в тому числі, виробничих потужностей та адміністративних будівель боржника, розташованих в м. Харкові.
Так, матеріали свідчать та боржником наголошено, що 02.07.2024 територія боржника підверглася бомбардуванню росією із застосуванням авіаційної бомби КАБ-500. Внаслідок влучання авіабомби на територію підприємства було повністю знищено Інструментальний цех, частково зруйновано ливарний та ковальський цехи (зруйновано освітлення, покрівля та скління), пошкоджені будівлі, в яких розташовано цехи. При цьому 17.01.2026 здійснено обстріл з боку рф території підприємства "ХТЗ", внаслідок чого виявлено пошкодження виробничих приміщень.
При цьому суд приймає до уваги, що внаслідок проведення мобілізаційних заходів, існує дефіцит робітників. Штатний розпис товариства наразі передбачає 799 вакансій, з яких за списочною чисельністю зайнято 552 (69% від загальної кількості), а фактично за средньосписочною чисельністю - 305 (38% від загальної кількості) посад.
Також, скрутне фінансове становище боржника підтверджується і фінансовою звітністю підприємства за 3 квартали 2025 року. Виходячи зі звіту про фінансові результати за 9 місяців 2025 року вбачається зменшення чистого доходу від реалізації продукції в порівнянні з минулим роком (код рядка 2000). При цьому, собівартість реалізованої продукції майже без змін (код рядка 2050). Дані показники вказують на зменшення маржинальності реалізованої продукції, що приводить до збільшення збитків (код рядка 2355). Погіршення фінансових результатів підприємства за підсумками 9 місяців 2025 року має системний характер і безпосередньо впливає на його платоспроможність. Зменшення чистого доходу від реалізації продукції (рядок 2000) при практично незмінному рівні собівартості реалізованої продукції (рядок 2050) свідчить про суттєве зниження маржинальності діяльності. Фактично, підприємство працює в умовах звуження операційної маржі, коли отриманий дохід не покриває в повному обсязі витрати виробничого та адміністративного характеру. Наведене призводить до збільшення чистого збитку (рядок 2355). Погіршення фінансових показників за результатами 9 місяців 2025 року також зумовлене зменшенням обсягів реалізації продукції та зниженням рівня відпускних цін у зв'язку із загальним скороченням платоспроможного попиту на ринку.
Матеріали справи свідчать та боржником у судовому засідання наголошено, що в умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії проти України боржник зазнав об'єктивного звуження ринків збуту, ускладнення логістичних ланцюгів, а також втрати частини контрагентів. Скорочення доходів при збереженні значної частки постійних витрат (енергоносії, заробітна плата, податкові платежі, обслуговування виробничих потужностей) формує дефіцит обігових коштів. Наявні грошові надходження спрямовуються виключно на забезпечення безперервності виробничого процесу, виплату заробітної плати працівникам та виконання обов'язкових платежів до бюджету.
У таких умовах одномоментне примусове стягнення значної суми за судовим рішенням призведе до: критичного вилучення обігових коштів; порушення розрахунків із постачальниками та працівниками; зупинення виробничої діяльності; накопичення нової кредиторської заборгованості; погіршення фінансового стану до рівня неплатоспроможності.
З матеріалів справи убачається, що негайне виконання рішення є неможливим з огляду на складне фінансове становище ПрАТ "ХТЗ", зумовлене наслідками воєнної агресії, тривалою зупинкою виробництва, відсутністю достатніх коштів на рахунках та значним обсягом кредиторської заборгованості, що стало підставою для затвердження судом плану превентивної реструктуризації.
Таким чином, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між зафіксованим зменшенням доходів, зростанням збитків та об'єктивною відсутністю достатнього грошового ресурсу для негайного виконання рішення суду без завдання істотної шкоди господарській діяльності підприємства. Негайне виконання судового рішення у поточних обставинах фактично унеможливить виконання затвердженого судом плану превентивної реструктуризації ПрАТ "ХТЗ", який є єдиним реалістичним та правовим механізмом відновлення платоспроможності підприємства та задоволення вимог кредиторів. Отже, відстрочення виконання рішення не є способом уникнення відповідальності, а єдиним механізмом збереження платоспроможності підприємства та гарантією повного виконання зобов'язань у майбутньому.
Окрім того, суд враховує, що боржник визнає наявність обов'язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед стягувачем, однак не має змоги виконати рішення суду про стягнення значної суми заборгованості негайно у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави, воєнним станом та іншими вагомими обставинами, що наведені вище та підтверджені доказами.
Натомість стягувачем не доведено, що відстрочення виконання рішення суду в даній справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. Стягувачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фінансового стану, зокрема наявність (відсутність) збитків, наявність заборгованості з податків або заробітної плати. Доказів на підтвердження того, що фінансовий стан стягувача є гіршим за фінансовий стан боржника.
При цьому матеріали справи не містять та стягувачем не надано суду доказів на підтвердження того, що у випадку надання відстрочки, стягувач зазнає збитків або відстрочення виконання рішення іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення не є інструментом ухилення від виконання рішення та жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання вимог стягувача. Проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін. Тобто, питання відстрочення виконання судового рішення ніяким чином не нівелює статус заборгованості боржника та не звільняє від обов'язку його сплати.
Враховуючи реальне незадовільне фінансове становище боржника, наразі виконання рішення суду може призвести до його неплатоспроможності, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права стягувача, виконанню рішення суду та додатково негативно вплине на господарську діяльність боржника.
Так, матеріальний інтерес боржника полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес стягувача полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Окрім зазначеного, судом враховано, що вжиття на даний час державним чи приватним виконавцем заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі призведе до арешту активів, зупинення важливої діяльності боржника та унеможливить виконання зобов'язань, особливо в умовах сьогодення.
Окремо слід наголосити, що негайне виконання судового рішення створить стан повної непередбачуваності щодо можливості здійснення ПрАТ "ХТЗ" поточної господарської діяльності вже на даний момент. Підприємство буде змушене зупиняти виробничі процеси, переглядати або припиняти виконання контрактів, втрачати ділові зв'язки, що матиме негативний ефект для суміжних галузей та контрагентів. Наведені обставини неминуче призведуть до подальшого занепаду боржника та скорочення робочих місць для працівників, що матиме істотний негативний вплив на соціальну стабільність, рівень зайнятості та добробут населення регіону.
Виходячи із встановлених обставин справи та наявних доказів у їх сукупності, суд вважає, що у даному випадку задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення дасть боржнику реальну можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити банкрутства, зберегти робочі місця для працівників, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед стягувачем без значного одноразового фінансового навантаження у розумні строки, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів, що є оптимальним за строками виконання та не зумовить примусового продажу в рамках виконавчого провадження арештованого майна.
Натомість виконання рішення без надання відстрочки призведе до одночасного настання строку виконання всіх кредиторських вимог до боржника на загальну суму близько 1 млрд грн. Такий фінансовий тягар є об'єктивно непосильним для боржника в умовах воєнного стану, суттєвого скорочення ринків збуту, зруйнованої логістики та наслідків збройної агресії рф. Внаслідок цього боржник буде позбавлений можливості виконувати взяті на себе зобов'язання перед усіма кредиторами одночасно, у тому числі перед державою, органами публічної влади та підприємствами державного сектору. Такий стан нівелює саму мету превентивної реструктуризації - забезпечення контрольованого, поетапного та справедливого задоволення вимог кредиторів із збереженням господарської діяльності боржника.
Усі зазначені наслідки відбуватимуться в умовах повномасштабної збройної агресії рф, коли економічна стабільність, збереження промислового потенціалу, робочих місць та податкових надходжень мають особливе, стратегічне значення для держави. У цьому контексті банкрутство одного з ключових промислових підприємств регіону матиме критичний негативний вплив не лише на місцеву громаду, але й на економіку регіону в цілому та державу загалом.
Відтак, відстрочення виконання рішення суду у даному конкретному випадку є необхідним та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та недопущення невиконання рішення суду на користь стягувача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.
Суд відзначає, що відстрочення виконання рішення у даній справі не призведе до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року прав стягувача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу.
На переконання суду, вказаний строк відстрочення виконання судового рішення не є надмірно тривалим і не може вважатися таким, що суперечить вимогам розумності такого строку з огляду на правовий зміст статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р. та створить сприятливі умови для виконання боржником судового рішення, з урахуванням його реального майнового стану. При цьому визначений у заяві строк відстрочення виконання судового рішення узгоджується з вимогами частини 5 статті 331 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної господарської діяльності, її суспільне значення, необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів сторін, беручи до уваги усвідомлення боржником договірних зобов'язань, необхідності їх виконання та про відсутність наміру в уникненні від їх виконання, враховуючи, що боржник позбавлений можливості виконати рішення суду у зв'язку з наведеними вище обставинами, що знайшло підтвердження матеріалами справи, а стягувачем протилежного жодними доказами не спростовано, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення заяви та відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 р. по справі №922/3193/25 до 23.11.2026 р.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про відстрочення виконання судового рішення (вх. №3865 від 16.02.2026) - задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 р. по справі №922/3193/25 до 23.11.2026 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 13.03.2026 р.
Суддя Сальнікова Г.І.