ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.03.2026Справа № 910/124/26
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНМ-Ріелті»
про стягнення 1 549 236,69 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» (надалі - ТОВ «Селіні Булава») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНМ-Ріелті» (надалі - ТОВ «ДНМ-Ріелті») про стягнення 1 549 236,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із сплати вартості відновлювального ремонту пошкодженого обладнання, яке було орендоване на підставі договору оренди обладнання №28-07/2020 від 28.07.2020, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 1 032 824,46 грн., а також заявляє про стягнення штрафу у розмірі 516 412,23 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
03.02.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «ДНМ-Ріелті» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що відповідні акти технічного огляду стану обладнання сторонами не складалися та на адресу відповідача не надходили, а частина доданих до позову доказів не стосується правовідносин сторін у даній справі. Крім того, відповідач стверджує про те, що орендне обладнання використовувалось належним чином і повернуто з урахуванням нормального зносу, як визначено умовами договору оренди обладнання №28-07/2020 від 28.07.2020, у зв'язку з чим вина відповідача відсутня.
Також, 03.02.2026 ТОВ «ДНМ-Ріелті» подало клопотання про призначення судової технічної експертизи, в якому відповідач просить суд призначити експертизу документів, а саме: актів опису пошкоджень обладнання до актів повернення обладнання №16-11/2021-01 та №16-11/2021-02 від 16.11.2021 та протоколів №16-11/2020-01 від 16.11.2020 і №16-11/2021-02 від 16.11.2020, а також рахунку №984 від 04.12.2021 на суму 1 032 824,46 грн. Заявником на вирішення експертизи запропоновано поставити питання щодо часу виконання друкованих текстів, підписів та печаток у вказаних документах.
13.02.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Селіні Булава» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав додаткові пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, 13.02.2026 позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи, в якому просив суд відмовити в його задоволенні.
18.02.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «ДНМ-Ріелті» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач надав додаткові пояснення по суті спірних правовідносин.
Розглянувши клопотання ТОВ «ДНМ-Ріелті» про призначення судової технічної експертизи, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Виходячи із змісту вказаної норми процесуального законодавства метою призначення експертизи у справі є з'ясування обставин, що мають значення, проте для спірних правовідносин з'ясування періоду часу у який виконані друкований текст, підписи та відбитки печаток у відповідних документах не мають істотного значення оскільки з'ясування таких обставин не входить в предмет доказування у даній справі та не вплине на правильність вирішення даного спору.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ «ДНМ-Ріелті» та призначення у даній справі судової технічної експертизи з питань запропонованих відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
28.07.2020 між ТОВ «Селіні Булава» (орендодавець) та ТОВ «ДНМ-Ріелті» (орендар) був укладений договір оренди обладнання №28-07/2020 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання з обов'язком повернути, будівельне та/або інше обладнання, яке є об'єкт власності орендодавця.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), вартість, ціна послуг оренди та строк оренди по кожній одиниці обладнання та інше погоджується сторонами та зазначаються в протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід'ємною частиною цього договору, та який сторони зобов'язуються підписувати в кожному випадку передачі в оренду обладнання за цим договором. Форма протоколу наведена у додатку №1 до даного договору.
В пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписами уповноважених представників сторін акту прийому-передачі обладнання згідно встановленої у додатку №2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю, та інші умови, які сторони вважають необхідним узгодити.
Відповідно до п. 5.1 Договору обладнання повертається орендарем за актом повернення на складі орендодавця або орендаря, адреса якого зазначається в протоколі, в день закінчення строку оренди обладнання, узгодженого сторонами в протоколі до цього договору, а у випадку, якщо обладнання за цим договором було передано на невизначений строк - в день визначений орендарем або в день закінчення строку дії договору, в залежності що настане раніше.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що орендар повертає обладнання технічно справним, в такому ж стані, в якому отримав в оренду, з урахуванням його нормального зносу, максимально відчищеним від будівельного, монтажного, іншого бруду, від забруднення фарбою, мастилами, іншими технічними забруднювачами та сумішами. При поверненні забрудненого по вині орендаря обладнання, орендар компенсує витрати орендодавця по видаленню забруднення з обладнання, на підставі виставленого орендодавцем рахунку на протязі 5 календарних днів, з моменту отримання рахунку.
Згідно з п. 5.6 Договору при поверненні орендарем обладнання, уповноважені представники сторін здійснюють огляд його технічного стану. Результати огляду технічного стану обладнання відображаються в акті огляду технічного стану. За відсутності обопільних зауважень до зовнішнього вигляду обладнання, акт огляду технічного стану не складається, у випадку виявлення слідів пошкоджень, поломок, забруднень обладнання, які були відсутні в момент передачі в оренду, встановлення факту технічної несправності обладнання, його некомплектності (відсутності деталей та/або елементів) тощо, такі дані заносяться до акту огляду технічного стану. Сторони вправі висловити в акті огляду технічного стану власні зауваження до огляду обладнання. Якщо орендар не скористався правом висловлення зауважень, то після складання та направлення акту огляду технічного стану на адресу орендаря, орендодавець жодних претензій орендаря з приводу огляду обладнання не приймає та не розглядає.
За змістом п. 5.7 Договору необґрунтована відмова представника орендаря від підписання акту огляду технічного стану з боку орендаря або відсутність в момент повернення обладнання уповноваженого представника орендаря, дає право орендодавцю скласти акт огляду технічного стану одноособово за участю двох своїх представників. В такому випадку орендодавець зобов'язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів направити на адресу орендаря такий акт засобами поштового зв'язку, або кур'єром, або передати особисто уповноваженій особі орендаря під підпис.
За наслідками огляду технічного стану обладнання в порядку, передбаченому п. 5.6 даного договору, уповноважені представники сторін підписують акт повернення (п. 5.8 Договору).
Відповідно до п. 5.9 Договору орендар (за наявності його вини) бере на себе зобов'язання оплатити (компенсувати) витрати орендодавця по приведенню обладнання в належний стан, його ремонт, відшкодувати інші (документально підтверджені) збитки орендодавця, які є наслідками обставин, зазначених в п. 5.6 договору, на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання орендарем відповідного рахунку.
Згідно із п. 5.10 Договору у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати, викрадення тощо деталей орендованого за договором обладнання або його складових компонентів, орендар, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку, зобов'язується оплатити (компенсувати) всі документально підтверджені витрати орендодавця пов'язані з придбанням та транспортуванням пошкоджених, втрачених, викрадених тощо деталей чи складових компонентів обладнання, втрачених або пошкоджених під час оренди, а також всі документально підтверджені витрати орендодавця на ремонті роботи такого обладнання.
На виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду дизельні ножицеві підйомники H15SLX серійний №CD114935 та H15SLX серійний №CD113295, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання №29-10/2020-02 від 29.10.2020 та №16-11/2020-02 від 16.11.2020.
В свою чергу, відповідачем повернуто, а позивачем прийнято з оренди дизельні ножицеві підйомники H15SLX серійний №CD114935 та H15SLX серійний №CD113295, що підтверджується актами повернення обладнання №16-11/2021-01 від 16.11.2021 та №16-11/2021-02 від 16.11.2021.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, використанням відповідачем орендованого на підставі Договору обладнання, у зв'язку з чим позивач вказує на завдання йому збитків у розмірі 1 032 824,46 грн., які просить стягнути з відповідача, а також заявляє про стягнення штрафу за пошкодження орендованого майна у розмірі 516 412,23 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акти прийому-передачі обладнання №29-10/2020-02 від 29.10.2020 та №16-11/2020-02 від 16.11.2020) підтверджується факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування ним об'єктами оренди за Договором.
Відповідачем повернуто, а позивачем прийнято з оренди обладнання на підставі Договору, що підтверджується актами повернення обладнання №16-11/2021-01 від 16.11.2021 та №16-11/2021-02 від 16.11.2021, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
У вказаних актах повернення обладнання №16-11/2021-01 від 16.11.2021 та №16-11/2021-02 від 16.11.2021 сторонами зроблено запис про те, що під час повернення обладнання з оренди було виявлено пошкодження такого обладнання, детальний перелік пошкоджень буде описано в окремому акті після огляду спеціалістом.
ТОВ «Селіні Булава» виставлено ТОВ «ДНМ-Ріелті» рахунок на оплату №984 від 04.12.2021, відповідно до якого вартість відновлення дизельного ножицевого підйомника H15SLX серійний №CD114935 становить 540 020,41 грн., вартість відновлення дизельного ножицевого підйомника H15SLX серійний №CD113295 - 320 666,64 грн.
Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд відзначає, що в даному випадку, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу на відповідача покладається обов'язок довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі №3-210гс14.
В підтвердження обґрунтованості своїх вимог, позивач посилається, зокрема, на акти огляду технічного стану обладнання №3 від 16.11.2021 та №4 від 16.11.2021, акти опису пошкоджень обладнання дизельного ножицевого підйомника H15SLX від 17.11.2021, акти дефектування обладнання №1 та №2 від 03.12.2021.
Дослідивши вказані акти огляду технічного стану обладнання, судом встановлено, що такі документи не містять підписів уповноваженої особи ТОВ «ДНМ-Ріелті», а ТОВ «Селіні Булава» зазначено в них, як орендар. При цьому, вказані акти містять посилання на інший договір, ніж той на підставі якого заявлено вимоги у даній справі, а саме: договір №29/020-20 від 29.10.2020.
Зміст п. 5.7 Договору свідчить про можливість ТОВ «Селіні Булава» скласти акти огляду технічного стану в односторонньому порядку, без уповноваженої особи ТОВ «ДНМ-Ріелті», проте із дотримання певного порядку, який передбачає складання таких актів за участю двох працівників позивача, а також направлення їх орендарю протягом 3 (трьох) календарних днів.
В той же час, акти огляду технічного стану обладнання №3 від 16.11.2021 та №4 від 16.11.2021, на які посилається позивач, як не були складені самим ТОВ «Селіні Булава», так і не підписані жодним із його уповноважених представників.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази в підтвердження складання сторонами у справі відповідних актів огляду технічного стану обладнання, на виконання умов Договору, при поверненні з оренди дизельних ножицевих підйомників H15SLX серійний №CD114935 та серійний №CD113295.
За умовами п. 5.8 Договору наслідком огляду технічного стану обладнання в порядку, передбаченому п. 5.6 даного договору, є підписання уповноваженими представниками сторін акту повернення обладнання, при цьому за змістом вказаного п. 5.6 за відсутності обопільних зауважень до зовнішнього вигляду обладнання акт огляду технічного стану не складається.
Таким чином, підписавши акти повернення обладнання №16-11/2021-01 від 16.11.2021 та №16-11/2021-02 від 16.11.2021 без складання відповідних актів огляду технічного стану, на підставі та в порядку передбаченому Договором, ТОВ «Селіні Булава» та ТОВ «ДНМ-Ріелті» підтвердили відсутність обопільних зауважень до зовнішнього вигляду обладнання.
Разом з тим, зауваження про оренду, яке міститься у вказаних актах повернення не дає можливості встановити перелік пошкоджень обладнання, а складені в односторонньому порядку акти опису пошкоджень обладнання дизельного ножицевого підйомника H15SLX від 17.11.2021 ставлять під сумнів об'єктивність вказаного в них переліку, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення таких актів відповідачу протягом 3 (трьох) календарних днів, як передбачено п. 5.7 Договору.
Крім того, дослідивши акти дефектування обладнання №1 та №2 від 03.12.2021, судом встановлено, що вони складені з урахуванням актів огляду технічного стану №1, №2 від 09.11.2021 та №3, №4 від 16.11.2021 в межах правовідносин, що виникли не на підставі Договору та між ТОВ «Селіні Булава» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Новарент», а відтак не можуть свідчити про передачу відповідачем позивачу за актами повернення обладнання №16-11/2021-01 від 16.11.2021 та №16-11/2021-02 від 16.11.2021 дизельних ножицевих підйомників H15SLX серійний №CD114935 та серійний №CD113295 саме із зазначеними в них пошкодженнями.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження повернення відповідачем позивачу орендованого на підставі Договору обладнання із зазначеними в позові пошкодженнями.
Таким чином, позивачем не доведено весь склад правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, у зв'язку з чим його поведінка, у спірних правовідносинах, не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак вимога позивача про відшкодування збитків є безпідставною та необґрунтованою.
Оскільки суд дійшов висновку про не доведеність факту повернення відповідачем позивачу орендованого на підставі Договору обладнання із пошкодженнями, то вимога про стягнення штрафу на підставі п. 9.10 Договору, відповідно до якого орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) % вартості пошкодженого обладнання, також є безпідставною та необґрунтованою.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ТОВ «Селіні Булава».
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий