вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" лютого 2026 р. Справа№ 910/3314/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 26.02.2026:
розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025
у справі № 910/3314/25 (суддя - Чинчин О.В.)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21 627 293 грн. 11 коп.
Короткий зміст заявлених вимог
Державне підприємство Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (надалі також - позивач, Державне підприємство, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" (надалі також - відповідач, Дочірнє підприємство) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21 627 293 грн. 11 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3314/25 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21 627 293 грн. 11 коп. відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що що під час розгляду даної справи не встановлено обставин порушення Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" строків поставки товару за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024, а пеня та штраф підлягають застосуванню лише у разі порушення господарського зобов'язання за договором, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись рішенням, Державне підприємство Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2025 по справі № 910/3314/25 у повному обсязі та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позовні вимоги позивача про стягнення пені та штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, в той час як відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, що звільняють його від відповідальності за порушення строків поставки Товару за Державним контрактом.
Також скаржник зазначає, що виконавець згідно умов Контракту взяв на себе зобов'язання здійснити поставку Товару в загальній кількості 5285 од. в строк до 02.08.2024. Проте, Виконавець поставив Замовнику Товар у кількості 5285 од. лише 27.10.2024, чим порушив умови Контракту
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмові пояснення учасників апеляційного провадження
06.11.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апреляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що відповідачем (ДП СЗТФ «ПРОГРЕС») належним чином виконано зобов'язання за Контрактом, в діях ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» відсутні ознаки порушення умов Контракту, немає підстав для застосування відповідальності, передбаченої умовами п. 7.2 Контракту в розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а також 7% вказаної вартості і в цілому господарських санкцій, і, як підсумок, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ДП МОУ «АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/3314/25.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
03.10.25 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження Вх.24086/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3314/25 зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3314/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2025.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. на лікарняному з 15.12.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/3314/25 призначено на 29.01.2026.
У судовому засіданні 29.01.2026 Оголошено перерву на 26.02.2026.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Представники позивача та відповідача з'явилися у судове засідання 26.02.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 30.03.2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (Замовник) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" (Виконавець) було укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24, відповідно до умов якого Виконавець зобов?язується поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари оборонного призначення (далі - Товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та В Специфікації товарів оборонного призначення (Додаток 1 до Контракту) (далі -Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити Товар в строки і на умовах, визначених цим Контрактом. (т.1 а.с.19-28)
Згідно з п.2.2 Договору загальна вартість (ціна) Товару за цим Контрактом становить 139 530 923,35 гривень. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з абзацом п?ятим пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання Товару за цим Контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість, Обсяг фінансування та бюджетні зобов?язання визначаються шляхом укладання додаткової угоди до цього Контракту у встановленому законодавством порядку.
У п.3.1 Договору визначено, що поставка Виконавцем та приймання Замовником Товару за цим Контрактом здійснюється відповідно до комплекту документації, що поставляється разом з Товаром, у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з оформленням Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом.
Товар поставляється Виконавцем відповідно до умов DDP-Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено Замовником Виконавцю не менше ніж за 3 (три) робочих дні до планової дати поставки.
Датою виконання Виконавцем зобов?язань щодо поставки Товару є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом. (п.3.3 Договору)
Згідно з п.3.5 Договору право власності та контроль над Товаром, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від Виконавця безпосередньо до отримувача в день підписання Замовником та уповноваженим представником отримувача Акту приймання-передачі, про що Замовник офіційно повідомляє Виконавця.
Акт приймання передачі Товару за Контрактом та Акт приймання-передачі, що підписується Замовником та отримувачем, підписуються одночасно в місці передачі Товару. Видаткова накладна, акт приймання-передачі та/або інший документ, який підтверджує факт передачі Товару Виконавцем, в обов?язковому порядку має містити код УКТЗЕД для кожного найменування Товару.
Відповідно до п.4.1 Договору Виконавець зобов?язаний поставити Товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Специфікацією товарів оборонного призначення, що є Додатком №1 до Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 року, Сторони узгодили, що поставка Товару в загальній кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп. здійснюється у строк - Т0+70 днів, де Т0 - дата набрання чинності Контракту.
Додатковою угодою №3 від 13.06.2024 Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 року Сторони виклали Додаток №1 в новій редакції, а саме поставка Товару в загальній кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп. здійснюється у строк - Т0+70 днів, де Т0 - дата отриманого іноземним постачальником (виробником) товарів дозволу уповноважених органів з експортного контролю країни, в якій розміщується постачальник (виробник) товару на здійснення міжнародної передачі ДП МОУ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" товарів військового призначення, що є предметом даного Контракту.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 Відповідач поставив товар в кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп., а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актом приймання - передачі товару від 27.10.2024.
Претензією №11/2-16684 від 28.11.2024 позивач вимагав від відповідача сплатити штрафні санкції. У відповідь на яку останній листом №Pr01.3/2369 від 03.12.2024 повідомив про відсутність порушення умов договору.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умов Договору не здійснив поставку товару у передбачені договором строки. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору Позивач просить суд стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" на його користь пеню у розмірі 11 860 128 грн. 48 коп. та штраф у розмірі 9 767 164 грн. 63 коп.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що поставка Товару за Контрактом відбулась 27.10.2024 з урахуванням строків Т0+70 днів, де Т0 є дата (08.10.2024) отримання компанією "BULARMAS LLC" дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Болгарії, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі ДП МОУ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" та в/ч НОМЕР_1 та відповідає умовам Контракту, оскільки фактичним власником і постачальником товару є компанія "BULARMAS LLC" (Болгарія). Вказане зазначено в комерційній пропозиції ДП СЗТФ "ПРОГРЕС" від 14.12.2023 №Pr 03.3/3424 та підтверджена відповідним Звітом, згідно із якими товар знаходився у володінні компанії "BULARMAS LLC." і на дату здійснення технічної інспекції зберігався у складських приміщеннях даної компанії (с. Самораново, Болгарія) та індивідуальною ліцензією № 022291 на передачу товарів оборонного призначення Міжвідомчої комісії з експортного контролю і нерозповсюдження зброї масового ураження Болгарії наданої 08.10.2024. В цій же комерційній пропозиції зазначено логістичний ланцюг постачання товару: Болгарія-Румунія-Україна. Дозвіл уповноваженого органу з експортного контролю країни, в якій розміщується постачальник товару на здійснення міжнародної передачі товару, а саме індивідуальна ліцензія № 022291 на передачу товарів оборонного призначення Міжвідомчої комісії з експортного контролю і нерозповсюдження зброї масового ураження Болгарії надано 08.10.2024, і саме з цієї дати з'явилась можливість поставки товару на територію України, що стало датою обрахування строку поставки товару за Контрактом.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Внаслідок укладення Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 Відповідач поставив товар в кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп., а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актом приймання - передачі товару від 27.10.2024 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Згідно з п.2.2 Договору загальна вартість (ціна) Товару за цим Контрактом становить 139 530 923,35 гривень. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з абзацом п?ятим пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання Товару за цим Контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість, Обсяг фінансування та бюджетні зобов?язання визначаються шляхом укладання додаткової угоди до цього Контракту у встановленому законодавством порядку.
У п.3.1 Договору визначено, що поставка Виконавцем та приймання Замовником Товару за цим Контрактом здійснюється відповідно до комплекту документації, що поставляється разом з Товаром, у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з оформленням Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом.
Товар поставляється Виконавцем відповідно до умов DDP-Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено Замовником Виконавцю не менше ніж за 3 (три) робочих дні до планової дати поставки.
Датою виконання Виконавцем зобов?язань щодо поставки Товару є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом. (п.3.3 Договору)
Згідно з п.3.5 Договору право власності та контроль над Товаром, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від Виконавця безпосередньо до отримувача в день підписання Замовником та уповноваженим представником отримувача Акту приймання-передачі, про що Замовник офіційно повідомляє Виконавця.
Акт приймання передачі Товару за Контрактом та Акт приймання-передачі, що підписується Замовником та отримувачем, підписуються одночасно в місці передачі Товару. Видаткова накладна, акт приймання-передачі та/або інший документ, який підтверджує факт передачі Товару Виконавцем, в обов??язковому порядку має містити код УКТЗЕД для кожного найменування Товару.
Відповідно до п.4.1 Договору Виконавець зобов?язаний поставити Товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації.
Додатковою угодою №3 від 13.06.2024 Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 Сторони виклали Додаток №1 в новій редакції, а саме поставка Товару в загальній кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп. здійснюється у строк - Т0+70 днів, де Т0 - дата отриманого іноземним постачальником (виробником) товарів дозволу уповноважених органів з експортного контролю країни, в якій розміщується постачальник (виробник) товару на здійснення міжнародної передачі ДП МОУ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" товарів військового призначення, що є предметом даного Контракту.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Момент виконання обов'язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач зазначав, що Виконавець надав індивідуальну ліцензію на експорт товарів військового призначення Міністерства закордонних справ Румунії №24-11138 від 24.05.2024 з подальшим виправленнями внесеними 24.10.2024, а тому зобов'язаний був здійснити поставку товару у строк по 02.08.2024.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що поставка товару за Контрактом відбулась 27.10.2024 з урахуванням строків Т0+70 днів, де Т0 є дата (08.10.2024) отримання компанією "BULARMAS LTD" дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Болгарії, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі ДП МОУ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" та в/ч НОМЕР_1 та відповідає умовам Контракту, оскільки фактичним власником і постачальником товару є компанія "BULARMAS LTD" (Болгарія).
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявний звіт від 16.11.2023 про інспекцію товару: гранатометний постріл ПГ-9В-73 мм, комерційна пропозиція №2653 від 12.12.2023 від постачальника C.N. ROMARM S.A. (Бухарест, Румунія), затверджена Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС", в якому зазначено, що загальна кількість 5285 од. (5016 од. - Румунія, 269 од. - Республіка Болгарія), виробник VMZ EAD Республіка Болгарія)/"C.N. ROMARM S.A." (Румунія). (т.1 а.с.170-182)
Як вбачається з пропозиції Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" №Pr03.3/3424 від 14.12.2023 щодо можливості поставки товару, наданої Державному підприємству Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ", у графі "додаткова інформація" зазначено, що країною виробництва товару є Республіка Болгарія/ Румунія, виробником: VMZ EAD (269 од.) / "C.N. ROMARM S.A." (5016 од.), фактичним власником BULARMAS LTD.
05.04.2024 між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" та C.N. ROMARM S.A. (Бухарест, Румунія) було укладено Контракт №С-03-01/2024Pr, відповідно до умов якого Постачальник продає через Покупця для Кінцевого споживача товари військового призначення (іменовані надалі "Товар"), номенклатура, асортимент, кількість та вартість яких зазначені у Додатку №1 до цього Контракту, а Покупець зобов?язується прийняти та оплатити поставлений Постачальником Товар на умовах і в строки, передбачені Контрактом.
Специфікацією до Контракту №С-03-01/2024Pr від 05.04.2024 Сторони узгодили, що країною походження Товару є Республіка Болгарія.
24.05.2024 Міністерством закордонних справ Румунії видано Індивідуальну ліцензію на експорт продукції військового призначення №24-11138 (експортер C.N. ROMARM S.A., імпортер Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС"). 24.10.2024 року до вказаної ліцензії внесено зміни, а саме до графи №8 "Країна походження" додано "Румунія". Таким чином, в Індивідуальній ліцензії на експорт продукції військового призначення №24-11138 від 24.05.2024 року у графі №8 "Країна походження" зазначено Болгарія/Румунія, в графі №9 "Країна виробництва" зазначено Болгарія/Болгарія.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій:
1) товар був повністю отриманий;
2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. (ч.4 ст. 36 Митного кодексу України)
У той же час, 08.10.2024 Міжвідомчою комісією з експортного контролю і нерозповсюдження зброї масового ураження Болгарії видано Індивідуальну ліцензію на передачу товарів оборонного призначення №022291, в якій зазначено, що відправником товару: 73 мм постріл ПГ-9В в кількості 5285 од. є BULARMAS, отримувачем C.N. ROMARM S.A.", держава походження Болгарія/Румунія, держава отримувач Румунія.
Також колегією суддів встановлено, що товар, визначений умовами Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024, перевозився за маршрутом Болгарія (с. Самораново) - Румунія - Україна, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними №066229 від 25.10.2024, №943169 від 25.10.2024, №786880 від 25.10.2024, в яких відправником товару є BULARMAS LTD, Болгарія, одержувачем є "C.N. ROMARM S.A.", Румунія, вантажно-митними деклараціями №24UA408050006427U1 від 25.10.2024, № 24UA408050006428U0 від 25.10.2024, № 24UA408050006429U0 від 25.10.2024.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів, відхиляючи доводи апеляційної скарги, констатує, що в даному випадку постачальниками товару: 73 мм постріл ПГ-9В, який є предметом Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024, були "C.N. ROMARM S.A." (Румунія), BULARMAS LTD (Болгарія), а тому відповідно до Додатку №1 в редакції Додаткової угоди №3 від 13.06.2024 Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 необхідно було отримати дозвіл уповноважених органів з експортного контролю країниіноземного постачальника (виробника) товарів, в якій розміщується постачальник (виробник) товару на здійснення міжнародної передачі ДП МОУ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" товарів військового призначення, тобто дозвіл уповноважених органів Болгарії та Румунії.
За таких підстав, колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника щодо отримання дозволу уповноважених органів з експортного контролю лише Румунії, оскільки вони спростовуються вищенаведеними та дотсовірними доказами.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.05.2024 Міністерством закордонних справ Румунії видано Індивідуальну ліцензію на експорт продукції військового призначення №24-11138 (експортер C.N. ROMARM S.A., імпортер Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС"). 24.10.2024 до вказаної ліцензії внесено зміни, а саме до графи №8 "Країна походження" додано "Румунія".
08.10.2024 Міжвідомчою комісією з експортного контролю і нерозповсюдження зброї масового ураження Болгарії видано Індивідуальну ліцензію на передачу товарів оборонного призначення №022291, а саме товару: 73 мм постріл ПГ-9В в кількості 5285 од.
Таким чином, враховуючи умови Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 відповідач повинен був здійснити поставку товару в кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп. у строк по 17.12.2024.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, на виконання умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 відповідач поставив товар в кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп., а позивач, у свою чергу, прийняв вказаний товар, що підтверджується Актом приймання - передачі товару від 27.10.2024, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач здійснив поставку товару в кількості 5285 од. на загальну суму в розмірі 139530923 грн. 35 коп. у строк, визначений умовами Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №22/3-94-ЕДК-24 від 30.03.2024 й відсутнє порушення виконання відповідачем його зобов'язань за Договором.
При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 03.08.2024 по 26.10.2024 у розмірі 11 860 128 грн. 48 коп. та штраф у розмірі 9 767 164 грн. 43 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Згідно норми ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК)
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов"язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОГРЕС" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21 627 293 грн. 11 коп. є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3314/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3314/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3314/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним підприємством Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ".
4. Матеріали справи №910/3314/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 13.03.2026.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич