вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа№ 927/807/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Козуб К.О. (посвідчення від 19.04.2022 №067184 (в залі суду)
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни
на рішення господарського суду Чернігівської області від 10.12.2025
у справі №927/807/25 (суддя Кузьменко Т.О.)
за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області
до фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни
про зобов'язання повернути нежитлове приміщення,
У серпні 2025 року Прилуцькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до Фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни про зобов'язання Фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни повернути Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за актом приймання - передачі нежитлове приміщення з 1 кімнати, загальною площею 9,72 кв.м., яке знаходиться на 1 поверсі будівлі за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область.
Вимоги прокурора обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить на праві власності Варвинській селищній раді, відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2025 року за № 434101998, новий договір оренди не укладався та майно з оренди не поверталось. Окрім того, починаючи з 2021 відповідачка користується об'єктом комунальної власності без належних правових підстав. Договір оренди від 24.11.2017 та додаткові угоди від 15.08.2018 та 25.10.2020 не містить положень щодо форми використання спірного приміщення одночасно в навчальних (освітніх) цілях, доступу викладачів чи учнів позашкільної освіти до орендованого майна в процесі освітньої діяльності, про взаємовідносини та співпрацю орендаря із позашкільним закладом освіти, а лише передбачає винятки цільового призначення орендованого майна, що, всупереч положенням законодавства про освіту, дозволяє орендарю використовувати приміщення закладу освіти за будь-яким цільовим призначенням, тобто з метою не пов'язаною із здійсненням освітньої діяльності або забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням його учасників.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.12.2025 позов задоволено повністю: зобов'язано фізичну особу - підприємця Рябоконь Катерину Дмитрівну повернути Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за актом приймання - передачі нежитлове приміщення з 1 кімнати, загальною площею 9,72 кв.м, яке знаходиться на 1 поверсі будівлі за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область та стягнуто з фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 № 32 б, з урахуванням додаткових угод від 15.08.2018 та від 25.10.2020 № 2 до нього, автоматична пролонгація строку дії договору не передбачена. Також зазначив, що передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг прямо заборонена законом.
Не погоджуючись з судовим рішенням, фізична особа - підприємець Рябоконь Катерина Дмитрівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 10.12.2025 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора; стягнути з прокурора на користь ФОП Рябоконь К.Д. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача права оперативного управління на спірне майно, прокурором не правильно було визначено позивача у справі. З огляду на те, що власником майна є Варвинська селищна рада, саме вона може бути належним позивачем в інтересах якого прокурор міг подати позов, а належним способом захисту є звернення з віндикаційним позовом в інтересах власника спірного майна. У зв'язку з відсутністю у державному реєстрі речових прав відомостей щодо реєстрації за позивачем відповідного права володіння або користування, позовні вимоги прокурора є безпідставними. Окрім того, судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026 апеляційну скаргу по справі №927/807/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни та призначено розгляд справи на 03.03.2026 р.
10.02.2026 через систему «Електронний суд» від Прилуцької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також, 10.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява (пояснення), в якій останній підтримав вимоги прокурора в повному обсязі, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні 03.03.2026 року представник прокуратури вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Представники позивача та відповідача, у судове засідання не явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (а.с.224-226).
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету.
Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача у судовому засіданні 03.03.2026.
Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.11.2017 між Відділом освіти Варвинської районної державної адміністрації (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Рябоконь Катериною Дмитрівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району № 32б (далі - договір) (а.с.20-22)
За умовами договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району - спортзалу, яке складається із 1 кімнати, яка знаходиться на 1 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею 9,72 м2 та розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, та перебуває на балансі відділу освіти (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передано в оренду з метою надання послуг перукарні.
Пунктами 2.3 та 2.4 договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
У відповідності до п. п. 10.6-10.9 договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі.
Реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.
Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за ініціативою орендодавця за наявності підстав, визначених цим договором, або за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутство орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.
У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
За актом приймання-передачі від 24.11.2017 частина нерухомого майна 1 кімната приміщення, яка знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, загальною площею 9,72 кв. м. передана ФОП Рябоконь К.Д. (а.с.26)
Рішенням 7 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області "Про безоплатне приймання окремих бюджетних установ, закладів та майна освіти у власність Варвинської селищної ради" від 19.04.2018 № 24-7/18 (а.с.41) прийнято безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району Чернігівської області у комунальну власність Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області заклади та майно освіти, що розташовані на території Варвинської селищної ради.
Зокрема, передано Варвинську дитячо-юнацьку спортивну школу за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, яка включає об'єкти нерухомого майна: спортзал, стадіон, гараж, огорожу стадіону, кочегарку, огорожу запасного поля.
Згідно з актом приймання-передачі від 27.04.2018 (а.с.39) Варвинською районною радою Чернігівської області безоплатно передано, а Варвинською селищною радою Варвинського району Чернігівської області безоплатно прийнято у комунальну власність Варвинської селищної ради із спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району Чернігівської області нерухоме майно, в тому числі приміщення, розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2025 № 434101998 нежитлова будівля (спортзал) по вул. Шевченка, буд. 36, в селищі Варва Прилуцького району Чернігівської області на праві власності належить Варвинській селищній раді. (а.с.46)
Рішенням 7 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області "Про передачу майна відділу освіти, дітей, молоді та спорту" від 19.04.2018 № 30-7/18отг Варвинською селищною радою передано Відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області в оперативне управління із зарахуванням на баланс нерухоме майно.(а.с.43)
Згідно з додатком № 2 до вказаного рішення відділу освіти Варвинської РДА передано в оперативне управління із зарахуванням на баланс Варвинську дитячо-юнацьку спортивну школу за адресою: вул. Шевченка, 36,смт. Варва, яка включає об'єкти нерухомого майна: спортзал, стадіон, тощо. (а.с.42 зворот)
Відповідно до п. 1.1. Статуту Варвинської дитячо-юнацької спортивної школи Варвинської селищної ради (в новій редакції), затвердженого рішенням 5 сесії 8 скликання селищної ради 18.02.2021 № 106, Варвинська дитячо-юнацька спортивна школа Варвинської селищної ради є позашкільним комунальним закладом, що забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, змістовного відпочинку і дозвілля дітей, набуття навичок здорового способу життя та знаходиться в комунальній власності Варвинської селищної ради. (а.с.54-57)
Заклад перебуває в управлінні Варвинської селищної ради й безпосередньо підпорядковується Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (п. 1.7. Статуту).
За змістом п. 3.1. Статуту Варвинська ДЮСШ є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю.
Рішенням 51 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради "Про деякі питання оренди комунального майна" від 16.10.2020 № 247 Варвинська селищна рада уповноважила виступати орендодавцями комунального майна, що перебуває на їхньому балансі, зокрема, органи із статусом юридичної особи виконавчі органи Варвинської селищної ради.(а.с.44)
Рішенням 4 сесії восьмого скликання Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області "Про зміну назви виконавчого органу селищної ради" від 03.02.2021 № 50 змінено назву Відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.(а.с.45)
15.08.2018 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 №32б укладено додаткову угоду без номеру.(а.с.24)
За умовами додаткової угоди від 15.08.2018 змінено назву договору, а саме: договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області. (п.1.1.)
Також внесено зміни до п. 1.1 договору, зокрема зазначено, що орендоване майно перебуває в оперативному управлінні Відділу освіти, дітей, молоді та спорту Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 25.10.2020 (а.с.25) до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 №32б строк дії зазначеного договору встановлено до 31.12.2020 включно.
За твердженнями прокурора, після закінчення дії договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Варвинського району від 24.11.2017 № 32, тобто з 01.01.2021 відділом освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з ФОП Рябоконь К.Д. договір оренди комунального майна, яке перебуває в оперативному управлінні відділу освіти, а саме: частини нерухомого майна - спортзалу, яке складається із 1 кімнати, яка знаходиться на 1 поверсі вищевказаної будівлі, загальною площею 9,72 кв. м та розташоване за адресою: вул. Шевченка, 36, с-ще Варва, Варвинський район, Чернігівська область, не укладався.
Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища Варвинського району від 24.11.2017 № 32б, з урахуванням додаткових угод від 15.08.2018 та від 25.10.2020 № 2 до нього автоматична пролонгація строку дії договору не передбачена. (а.с.24-25)
Згідно з листом Відділу освіти Варвинської селищної ради від 19.06.2025 №08-01/332 (а.с.36) ФОП Рябоконь К.Д. з 01.01.2021 по теперішній час не зверталася до відділу освіти з пропозиціями та відповідною заявою щодо продовження терміну дії договору оренди частини приміщення, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 36, с-ще Варва, Прилуцький район, Чернігівська область . Зазначене приміщення не повернуто відділу освіти. Акт приймання-передачі приміщення з оренди не укладався.
Також, у матеріалах справи наявне клопотання ФОП Рябоконь К.Д., на адресу Варвинській селищній раді, відповідно до якого остання просить вирішити питання щодо подальшого використання спірного приміщення на умовах оренди. (а.с.78-81)
Листом № 02-43/49 від 15.04.2025 Варвинська селищна рада повідомила ФОП Рябоконь К.Д. про те, що відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" об'єкти та майно державних та комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.(а.с.82)
Прокурор звернувся до суду з позовом у зв'язку з тим, що в порушення вимог чинного законодавства ФОП Рябоконь К. Д. не звільнила приміщення, продовжує користуватися та надавати перукарські послуги у даному приміщенні, і починаючи 1 січня 2021 року ФОП Рябоконь К.Д. користується об'єктом комунальної власності без належних правових підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що спірна будівля належить до майна закладу освіту, тому вимоги прокурора про повернення за актом приймання-передачі нежитлового приміщення є правомірним та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи заборону щодо передачі його в оренду з будь-якою метою, у тому числі з метою надання послуг, не пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з частинами 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву прокурором подано в особі Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у зв'язку із невиконанням нею своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді, оскільки останній допустив бездіяльність, на звернення прокуратури не реагував, до відповідача з претензіями та позовними вимогами не звертався.
Зі змісту ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах, зокрема, селища, що є самостійною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Як вже зазначалось, рішенням 51 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради "Про деякі питання оренди комунального майна" від 16.10.2020 № 247 Варвинська селищна рада уповноважила виступати орендодавцями комунального майна, що перебуває на їхньому балансі, органи із статусом юридичної особи виконавчі органи Варвинської селищної ради.(а.с.44)
Згідно з Положенням про відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, затвердженого рішенням 4 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради від 03.02.2021 № 50, відділ освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими документами.(а.с.45,49)
У відповідності до п. 1.1 Положення про відділ освіти Варвинської селищної ради - Відділ освіти є виконавчим органом Варвинської селищної ради. (а.с.49)
Основними завданнями відділу освіти, зазначені в розділі 2 положенні, є управління та координація діяльності навчальних закладів, які є комунальною власністю, перебувають у безпосередньому підпорядкуванні та належать до сфери управління органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Окрім того, відділ освіти забезпечує захист особистих і майнових прав неповнолітніх, які потребують соціальної допомоги.
Рішенням 7 сесії сьомого скликання Варвинської селищної ради "Про передачу майна відділу освіти, дітей, молоді та спорту" від 19.04.2018 № 30-7/18отг закріплено на праві оперативного управління із зарахуванням на баланс за відділом освіти Варвинської селищної ради майно, до складу якого включено нерухоме майно (спортзал, стадіон тощо) Варвинської ДЮСШ по вул. Шевченка, 36 в смт. Варва.(а.с.43)
Виходячи з вимог законодавства, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг прямо заборонена законом.
У відповідності до пунктів 1.9, 3.1 Положення про відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Відділу підпорядковані заклади загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти, інклюзивно-ресурсний центр та міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації здобувачів освіти. Відділ освіти здійснює управління закладами освіти, що є комунальною власністю.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відділ освіти Варвинської селищної ради, наділений правом щодо управління комунальним майном, а тому, як зазначає прокурор, правильне застосування відповідачем положень чинного законодавства у сфері управління об'єктами майна комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес.
Отже, позивачем , в інтересах якого звертається прокурор є відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, який є балансоутримувачем спірного майна, має право укладати договір оренди щодо майна, яке перебуває в оперативному управлінні та якому має бути повернуто спірне майно відповідачем ФОП Рябоконь К.Д.
Як свідчать матеріали справи, Відділу освіти Варвинської селищної ради достеменно відомо, що з 01.01.2021 ФОП Рябоконь К.Д. використовує 1 кімнату приміщення спортзалу для надання послуг перукарні без укладення договору оренди, але упродовж більше 4 років не вживаються заходи щодо усунення порушень законодавства щодо звільнення відповідачем приміщення, яке перебуває в оперативному управлінні відділу освіти Варвинської селищної ради та може використовуватися лише для надання освітніх послуг.
Прилуцькою окружною прокуратурою листами від 14.03.2025 № 54-77-1325ВИХ-25 03.04.2025, № 54-77-2571ВИХ-25 (а.с.31) та від 12.06.2025 № 54-77-4186ВИХ-25 (а.с.34) повідомлено відділ освіти Варвинської селищної ради про виявленні порушення при використанні нерухомого майна, що належить до комунальної форми власності та перебуває в оперативному управлінні відділу освіти.
Листом від 17.03.2025 за № 01-12/136 (а.с.30) та від 19.06.2025 № 08-01/332 (а.с.36) відділ освіти повідомив, що причини неповернення приміщення ФОП Рябоконь К.Д. після закінчення договору оренди невідомі. Листування з ФОП Рябоконь К.Д. щодо звільнення приміщення після закінчення договору оренди не здійснювалося. При цьому, в листі не зазначено про те, що відділ освіти Варвинської селищної ради самостійно вживає дії щодо забезпечення усунення виявлених прокуратурою порушень.
На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прилуцькою окружною прокуратурою листом від 28.07.2025 за № 54-77-5131ВИХ-25 повідомлено позивача - відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про намір звернутися з позовною заявою до суду за захистом інтересів держави в його особі, а отже прокурором доведено факт бездіяльності Відділу освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги по те, що
прокурор безпідставно звернувся до суду в особі позивача, є необґрунтованими та спростовуються вищевкладеним.
У відповідності до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Враховуючи те, що на момент закінчення строку дії договору оренди (31.12.2020) вже діяли положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 27.12.2019 та введений в дію 01.02.2020, умови щодо продовження строку дії договору оренди підпадали під регулювання цим Законом.
17.06.2020 набрав чинності Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 № 483 (далі - Порядок).
Частиною першою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як вже зазначалось, термін дії договору оренди нерухомого майна № 32б від 24.11.2017 (в редакції на дату укладення) сторонами погоджено до 24.10.2020.
Додатковою угодою № 2 від 25.10.2020 до договору оренди від 24.11.2017 сторони внесли зміни, а саме: продовжили термін дії договору до 31.12.2020 включно.(а.с.25)
За приписами ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.
Таким чином, строк дії договору оренди нерухомого майна від 24.11.2017 сплинув 31.12.2020, зазначене не заперечується сторонами, продовжений він в порядку, що передбачений діючим законодавством не був.
Доводи апелянта, що договір було автоматично пролонговано у зв'язку із відсутністю будь-яких заперечень з боку обох сторін проти його продовження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки умовами договору не передбачено його автоматичне продовження, окрім того як видно з матеріалів справи, відповідно до додаткової угоди № 2 від 25 жовтня 2020 року строк дії договору оренди продовжувався в письмовому формі, про що достеменно було відомо відповідачці.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За умовами п. 10.9. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.
Проте, відповідач не повернув об'єкт оренди після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна від 24.11.2017, а продовжувала користуватись ним без належної правової підстави.
Враховуючи той факт, що термін дії договору, на підставі якого орендар користується спірним майном, є припиненим, а доказів повернення майна у встановленому вказаним договором порядку матеріали справи не містять, вимога прокурора про зобов'язання відповідачку повернути об'єкт оренди правомірно були задоволені судом першої інстанції.
Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено право відповідача на участь у судовому засіданні, та надання пояснень по суті спору колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші)
Крім того, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.273 цього Кодексу розгляд справи, в разі, якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом першої інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, беручи до уваги, що судом першої інстанції три рази відкладався розгляд справи (а.с.111,158,165) і відповідач жодного разу не з'являвся у судове засідання, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні клопотанні, розглянуто справу у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.12.2025 року у справі № 927/807/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Рябоконь Катерини Дмитрівни на рішення господарського суду Чернігівської області від 10.12.2025 р. у справі № 927/807/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 10.12.2025 р. у справі № 927/807/25 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 927/807/25 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Повний текст постанови складено 13.03.2026
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук