вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" березня 2026 р. Справа№ 910/15173/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 05.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025
у справі № 910/15173/24 (суддя - Андреїшина І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»
про стягнення 5 931 725,79 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» про стягнення грошових коштів за договором фінансового лізингу № 7447-ME-FL від 02.09.2020 у розмірі 5 931 725,79 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму у розмірі 5 931 725,79 грн за неналежне виконання умов договору, що дорівнює сумі страхового відшкодування, яка має бути виплачена за викрадену сівалку точного висіву Vaderstad Tempo TPL 16, 2016 року, серійний номер ТР225678.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 910/15173/24 у позові відмовлено повністю.
Суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу саме відповідачем, а також встановив наявність суттєвих порушень договору фінансового лізингу та умов страхування з боку позивача, що і призвело до відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 910/15173/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позову у розмірі 4 898 045,12 грн та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛЗИНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» грошові кошти у розмірі 4 898 045,12 грн. Судові витрати, пов?язані із розглядом апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ».
Крім того, скаржник просить суд поновити строк на подання доказів.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15173/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/15173/24.
28.07.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15173/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 та призначено розгляд на 10.09.2025.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025, зокрема, прийнято до провадження справу №910/15173/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І. та ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/15173/24 - 10.09.2025 о 12 год 00 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 відкладено розгляд справи № 910/15173/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 на 08.10.2025 о 10 год. 50 хв.
Розпорядженням керівника апарату суду від 06.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
08.10.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025, прийнято до провадження справу №910/15173/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко А.І., Кравчук Г.А. та призначено розгляд справи №910/15173/24 на 22.10.2025 о 12 год. 20 хв.
22.10.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025, розгляд справи №910/15173/24 призначено на 23.10.2025 о 13 год. 55 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 відкладено розгляд справи №910/15173/24 на 10.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 відкладено розгляд справи №910/15173/24 на 18.02.2026 о 14 год. 00 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкладено розгляд справи №910/15173/24 на 05.03.2026 о 14 год. 00 хв.
Через систему «Електронний суд» 20.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, 09.09.2025 від позивача - відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
2.2.1. Позивач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, внаслідок чого неправильно здійснено оцінку доказів.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає наступне:
- Позивач не укладав жодних договорів оренди/суборенди стосовно предмета фінансового лізингу, а також зазначав про це у відповідях на запити ТОВ «ОТП Лізинг» та ПрАТ «СК «Універсальна», однак вказане не було досліджено судом та взагалі не взято до уваги;
- твердження суду про те, що : «...у судовому засіданні представник позивача на запитання суду відносно того, на якій підставі сівалка Vaderstad Тегро L TPL 16, серійний номер ТР225678, перебувала у Полтавській області, зазначив, що позивач виконував замовлення, отримане у телефонному режимі, від ФОП Данильченко Ярославою Олегівною» - не відповідає дійсності, що також підтверджується електронним листуванням між директором ТОВ «АС АГРО» та TOB «ТВ Агро», у відповідності до якого вбачається домовленість сторін про виконання робіт з посіву, та подальші обіцянки директора TOB «ТВ Агро» підписати документи та оплатити вартість за надані ТОВ «АС АГРО» послуги, яке позивач просить долучити до матеріалів справи;
- судом порушено принцип змагальності та не враховано те, що з боку Відповідача відсутні будь-які активні дії на виконання п. 4.6. Договору щодо оскарження відмови страховика;
- ТОВ «АС АГРО» жодним чином не могло оскаржити необґрунтовану відмову страхової компанії щодо предмета лізингу, при цьому, ТОВ «ОТП Лізинг» не вжив жодних дій для виконання цього пункту, зокрема не оскаржив відмову ПрАТ «СК Універсальна» у виплаті страхового відшкодування. Таким чином, ТОВ «ОТП Лізинг» не виконало своїх договірних зобов'язань, зокрема п. 4.6. Договору фінансового лізингу.
2.2.2. Позивач наводить свої заперечення проти доводів відповідача у відповіді на відзив та зокрема зазначає, що твердження відповідача про те, що ТОВ «АС Агро» нібито порушило умови Договору фінансового лізингу та № 7447-SME-FL від 02.09.2020 та Генерального договору страхування № 3001/394/000001/1 від 04.01.2022 року базуються на хибній інтерпретації обставин та вибірковій оцінці наявних у справі доказів, натомість ТОВ «АС Агро» жодним чином не передавало предмет лізингу в оренду чи суборенду.
Щодо надання нових доказів позивач зазначає, що позивач жодним чином на стадії дослідження доказів господарського судочинства не міг долучити докази на підтвердження своєї позиції. Тим більше, Позивач вважав, що обставини, на підтвердження яких вони надані, не було предметом цього спору, тому й не надавались суду.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
2.3.1. Відповідач в поданому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що ТОВ «AC Aгpo» будо надано Страховику та ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» свідомо неправдиві відомості щодо умов експлуатації сівалки Vaderstad TEMPO, серійний номер НОМЕР_2, не повідомлено Страховика та ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» про суттєві зміни в умовах експлуатації сівалки, які вплинули на ступінь страхового ризику, а зрештою, й на сам факт настання заявленого випадку.
За доводами відповідача, вбачається наявність суттєвих порушень Договору фінансового лізингу та умов страхування з боку Позивача, що і вплинули на ступінь страхового ризику, а зрештою, й на сам факт настання заявленого випадку, і до відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування.
При цьому, відповідач акцентує увагу, що ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» не порушено жодних прав Позивача та умов Договору, що встановлено судом першої інстанції, а відповідно суд ухвалив правомірне рішення та відмовив у задоволенні позовних вимог виходячи з їх необґрунтованості та безпідставності.
Також відповідач зазначає про відсутність підстав для поновлення строку для подання доказів позивачем.
2.3.2. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (третя особа) своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 05.03.2026 з'явилися представники учасників справи.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи в суді апеляційної інстанції була повідомлена належним чином та завчасно, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку ухвали суду до її електронного кабінету системи «Електронний суд».
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що наявних матеріалів достатньо для належного перегляду оскаржуваного рішення суду в апеляційному порядку, оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та за відсутності представників, що не з'явились в судове засідання.
2.5. інші процесуальні дії
В апеляційній скарзі позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на поновити строк на подання електронного листування між директором ТОВ «АС АГРО» та ТОВ «ТВ АГРО».
За доводами скаржника, твердження суду про те, що : «...у судовому засіданні представник позивача на запитання суду відносно того, на якій підставі сівалка Vaderstad Тегро L TPL 16, серійний номер ТР225678, перебувала у Полтавській області, зазначив, що позивач виконував замовлення, отримане у телефонному режимі, від ФОП Данильченко Ярославою Олегівною» - не відповідає дійсності, що зокрема підтверджується електронним листуванням між директором ТОВ «АС АГРО» та TOB «ТВ Агро», у відповідності до якого вбачається домовленість сторін про виконання робіт з посіву, та подальші обіцянки директора TOB «ТВ Агро» підписати документи та оплатити вартість за надані ТОВ «АС АГРО» послуги, яке позивач просить долучити до матеріалів справи.
Крім того, апелянт зазначає, що лише на судовому засіданні перед стадією дослідження доказів у суду виникло питання щодо підстав перебування ТОВ «АС Агро» та викраденої сівалки в Полтавській області, тобто щодо договірних відносин, що виникли в ТОВ «АС Агро» та ТОВ «ТВ Агро».
Отже, Позивач жодним чином на вказаній стадії господарського судочинства не міг долучити докази на підтвердження своєї позиції. Тим більше, Позивач вважав, що вказане не було предметом цього спору, тому й не надавалось суду.
Однак, з огляду на висновки суду першої інстанції, ТОВ «АС Агро» просить долучити до справи в суді апеляційної інстанції.
За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.
Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.
Фактично, єдиною підставою неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції позивач зазначив необхідність спростування висновків суду першої інстанції.
Судова колегія звертає увагу, що заявляючи клопотання про визнання поважними причин неподання нових доказів, апелянт не наводить обґрунтованих підстав неможливості надання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме лише твердження щодо необхідності спростування тих чи інших висновків суду першої інстанції не можуть бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на їх подання та поновлення такого строку, оскільки в силу вимог процесуального законодавства позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що позивачем обґрунтованих причин, з яких дії щодо надання суду необхідних на його думку доказів не могли бути вчинені раніше з об'єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій позивачем - не наведено, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про визнання поважними причин неподання нових доказів та відповідно поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів.
Відтак, оскільки апеляційний господарський суд відмовляє у поновленні строку на подання доказів з підстав визнання неповажними причин пропуску такого строку, то долучені скаржником до апеляційної скарги нові докази - не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції обставини
02 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» (надалі - позивач/лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (далі - відповідач/лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу №7447-SME-FL, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується набути у власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене у специфікації, а лізингоотримувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно умов цього договору (п.1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів лізингу згідно з графіком сплати лізингових платежів та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу за формою, встановленою лізингодавцем, та закінчується не раніше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу.
Приписами пункту 4.2. договору передбачено, що страхова компанія, яка буде здійснювати страхування предмету лізингу, визначається лізингодавцем.
Пункт 4.3. договору визначає, що в разі настання страхового випадку з предметом лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний негайно прийняти усі міри щодо належного оформлення такого страхового випадку, надати необхідні документи для сплати страховиком страхового відшкодування, а також в продовж 2 робочих днів усно та письмово проінформувати про це лізингодавця, а страхову компанію проінформувати відповідно до умов договору страхування.
Пункт 4.5. договору визначає, що в разі настання страхового випадку з предметом лізингу та отримання лізингодавцем відповідного страхового відшкодування, лізингодавець спрямовує отримане страхове відшкодування на відновлення предмета лізингу, крім випадку повної конструктивної загибелі предмета лізингу. Якщо страхового відшкодування не достатньо для відновлення предмета лізингу до належного стану (до стану, який був до настання страхового випадку), відповідні додаткові витрати несе лізингоодержувач.
Пункт 4.6. договору, у випадку необґрунтованої відмови страхової компанії виплатити страхове відшкодування лізингодавець та лізингоодержувач зобов'язуються вжити необхідних заходів щодо вирішення спору в претензійно-позовному порядку.
Порядок лізингових та інших платежів сторони договору визначили в 5 (п'ятому) розділі.
Пункт 11.1 передбачає, що передача права власності по закінченню строку лізингу та після здійснення всіх платежів за договором лізингодавець та лізингоодержувач підпишуть акт про передачу права власності згідно з формою, яку надасть лізингодавець, який буде документом, що підтверджує передачу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача та який буде невід'ємною частиною цього договору. Передача права власності повинна відбуватися без будь-якої гарантії з боку лізингодавця по відношенню до предмета лізингу.
У додатку №1 до договору «Специфікація» сторони визначили, що предметом лізингу є сівалка точного висіву Vaderstad Tempo TPL 16, 2016 року, серійний номер ТР225678, б/в (одна одиниця).
17 вересня 2020 року позивач та відповідач підписали акт приймання-передачі до Договору фінансового лізингу та визначили вартість предмету лізингу у розмірі 5 684 236,45 грн, в тому числі ПДВ.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
Позивач стверджує, що на виконання умов договору здійснив усі належні виплати в повному обсязі у загальному розмірі 5 931 725,79 грн, що підтверджується банківською випискою із розрахунками з відповідачем.
Однак, як зазначає позивач, незважаючи на виконання ТОВ «АС АГРО» умов договору, право власності на предмет лізингу позивач не набув у зв'язку із тим, що 10.05.2023 року настав страховий випадок, зокрема - невідомі особи таємно викрали сівалку точного висіву Vaderstad Tempo TPL 16, 2016 року, серійний номер ТР225678.
11.05.2023 року у зв'язку із викраденням предмету лізингу відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України та внесено відомості в ЄРДР за №12023170570000460.
18 травня 2023 року Постановою Старшого слідчого СВ Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області оголошено в розшук транспортний засіб Vaderstad Tempo TPL 16, 2016 року, серійний номер НОМЕР_1 .
Листом №713/12/23-ю від 12.12.2023 року ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» повідомило, що між ними та страховою компанією проводяться переговори щодо визнання страхового випадку та те, що зареєстровано страхову справу №G-12987.
На звернення позивача страхова компанія ПРАТ «СК «Універсальна» запитувані відомості не надавала, обґрунтовуючи це тим, що ТОВ «АС АГРО» не є стороною договору страхування.
Більше того, як зазначає позивач, з листа від 06.08.2024 року з додатками, позивачу стало відомо, що нібито саме неправомірні дії ТОВ «АС АГРО» призвели до відмови у страховому відшкодуванні.
Посилаючись на викладені обставини, позивач стверджує, що вбачається протиправність дій відповідача, адже останній відмовляється оскаржувати необґрунтовану відмову страхової компанії щодо предмета лізингу, оскільки в такому разі ТОВ «АС АГРО», виконавши умови договору лізингу, не отримало у власність транспортний засіб, сплативши за нього 100% вартості, та втратило його внаслідок незаконних протиправних дій третіх осіб, хоча предмет лізингу був застрахований та настав страховий випадок.
Відтак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму у розмірі 5 931 725,79 грн за неналежне виконання умов договору, що дорівнює сумі страхового відшкодування, яка має бути виплачена за викрадену сівалку точного висіву Vaderstad Tempo TPL 16, 2016 року, серійний номер ТР225678.
Оцінивши доводи учасників справи та наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.1. договору приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмета лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям, та умовам Договору.
Згідно з п. 2.5. договору до припинення цього договору у зв'язку з виконанням всіх зобов'язань лізингоодержувачем та до переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача, предмет лізингу не може бути відчужено або передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг тощо, в тому числі, не можуть бути передані права лізингоодержувача на предмет лізингу за будь-якими цивільними (господарськими) договорами без письмової згоди лізингодавця.
Відповідно до п. 4.3 договору в разі настання страхового випадку з предметом лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний негайно прийняти усі міри щодо належного оформлення такого страхового випадку, надати необхідні документи для сплати страховиком страхового відшкодування, а також в продовж 2 (двох) робочих днів усно та письмово проінформувати про це лізингодавця, а страхову компанію проінформувати відповідно до умов договору страхування.
Згідно з п. 9.11. договору умови страхування визначені у додатку №3 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.5. додатку № 3 «Умови страхування» ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (лізингодавець) уповноважило ТОВ «АС АГРО» (лізингоодержувача) на вчинення наступних дій: при настанні страхового випадку лізингоодержувач зобов'язаний негайно (протягом години) в межах населеного пункту (при наявності можливості, відсутність - підтверджується документально) та не пізніше 24 годин за його межами сповістити про це страховика за телефоном 0 800 500 381 та викликати відповідні компетентні органи (Національної поліції, пожежну охорону або інші), а на території інших країн - відповідні їм служби. При настанні страхового випадку виконувати інструкції страховика, спеціалізованої служби, зазначеної в договорі страхування, або їх уповноважених представників та надавати повну і достовірну інформацію щодо обставин настання страхового випадку; надати можливість уповноваженим представникам страховика та інших компетентних органів провести огляд і товарознавче дослідження або експертизу транспортного засобу для визначення обставин і наслідків страхового випадку; пред'явити пошкоджений ТЗ представнику страховика для огляду та погодження з ним подальших дій з урегулювання претензії; письмово оформити заяву про страховий випадок не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з моменту його настання.
Водночас, згідно з умовами п.п. 6.2.4., 6.2.5, 6.2.10 генерального договору №3001/394/000001/1 від 04.01.2022 року страхувальник, водій чи їх представник, зобов'язані:
- надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, а саме: умови експлуатації та зберігання ТЗ, технічний стан ТЗ, договори суборенди тощо;
- у триденний термін повідомити страховика про будь-які зміни, що сталися з предметом договору страхування та можуть вплинути на ступінь ризику (зміна умов експлуатації, зберігання);
- при настанні страхового випадку виконувати інструкції страховика, спеціалізованої служби, зазначеної в договорі страхування, або їх уповноважених представників та надавати повну і достовірну інформацію щодо обставин настання страхового випадку.
Як встановлено судом, позивач повідомив про настання страхового випадку 10.05.2023 року (незаконного заволодіння об'єктом лізингу - сівалкою точного висіву Vaderstad Tempo TPL 1б, 2019 р.в., серійний номер НОМЕР_2).
Відповідно до отриманої інформації та документів 10.05.2023 під час виконання польових робіт відбулось викрадення невідомими особами сівалки Vaderstad Tempo L TPL 1б, 2016 року серійний номер НОМЕР_2, що сталося за адресою: с. Березоточа, Лубенський р-н, Полтавська обл.
За даним фактом було розпочато кримінальне провадження N 12023l70570000460 за ч. 4. ст. 184 KK України, в рамках якого було, в тому числі, допитано директора ТОВ «АС АГРО» (лізингоодержувача) ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу допиту представника юридичної особи, яка є потерпілим від 01.06.2023 ст. слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській обл., майором поліції Марченко А.А., ОСОБА_1, директор ТОВ «АС АГРО», надав, серед іншого, наступні показання:
«.... згідно договору купівлі-продажу № 7447-5 від 02.09.2020 року ТОВ «Світ агротехніки» продано ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», для подальшої передачі у фінансовий лізинг ТОВ «АС АГРО» - сівалку Vaderstad Tempo L TPL Іб, серійний номер НОМЕР_2 вартістю 170 000 Євро. Указану сівалку в подальшому було передано у суборенду ФОП Данильченко Ярославі Олегівні.
25.04.2023 між ФОП Данильченко Ярославою Олегівною та ТОВ «ТВ АГРО» укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, у тому числі сівалки Vaderstad Temoo L TPL 16, серійний номер НОМЕР_2.
05.05.2023 на виконання умом договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем до с. Березоточа, Лубенського р-ну, Полтавської області приїхали трактористи ТОВ «АС АГРО» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та тракторі «Fendt» із сівалкою Vaderstad Terpo L TPL 16, серійний номер НОМЕР_2 , та розпочали посівні роботи.
10.05.2023 приблизно о 23 годині ОСОБА_1 зателефонував тракторист ОСОБА_3 та повідомив про викрадення невідомими особами сівалки Vaderstad Terpo L TPL 16, серійний номер НОМЕР_2....».
Разом з тим, у відповідь на запит страховика до позивача щодо отримання копій договорів оренди/суборенди, ТОВ «АС АГРО» повідомило, що будь яких договорів оренди/суборенди між ТОВ «АС АГРО» і іншими суб'єктами господарювання не укладались.
Таким чином, ТОВ «АС АГРО» було надано страховику та ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» свідомо неправдиві відомості щодо умов експлуатації сівалки Vaderstad TEMPO, серійний номер НОМЕР_2, не повідомлено страховика та ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» про суттєві зміни в умовах експлуатації сівалки, які вплинули на ступінь страхового ризику та на факт настання заявленого випадку.
Водночас, доводи позивача про те, що протокол допиту представника юридичної особи, яка є потерпілим від 01.06.2023 ст. слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області є неналежним та недопустимим доказом, суд оцінює критично, з огляду на те, що в матеріалах справи наявна копія постанови про надання представнику потерпілого копій окремих процесуальних документів та надання дозволу на їх використання від 22 квітня 2024, зокрема, для використання у судових справах та для вирішення питання по страховому випадку.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вказує, що протокол допиту представника юридичної особи, яка є потерпілим від 01.06.2023, складений ст. слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, майором поліції Марченко А.А., є належним та допустимим доказом, має безпосереднє відношення до справи і може служити підставою для встановлення фактів, які є важливими для вирішення справи.
Між цим, представник позивача у засіданні суду першої інстанції зазначив про те, що ОСОБА_1, директор ТОВ «АС АГРО», помилково зазначив під час допиту про наявність договору оренди, який було укладено між ФОП Данильченко Ярославою Олегівною та ТОВ «ТВ АГРО».
При цьому, у спростування факту наявності договору оренди належних та допустимих доказів позивачем суду не надано, зауважень до протоколу допиту не надано, нових свідчень слідчому не надано.
Крім того, оскільки обставини, наведені у протоколі допиту директором ТОВ «АС АГРО», за словами позивача, є помилковими, такі твердження останнього можуть свідчити про надання ОСОБА_1 завідомо неправдивих показань при допиті ст. слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській обл., майором поліції Марченко А.А.
Також у судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача на запитання суду відносно того, на якій підставі сівалка Vaderstad Terpo L TPL 16, серійний номер НОМЕР_2, перебувала у Полтавській області, зазначив, що позивач виконував замовлення, отримане у телефонному режимі, від ФОП Данильченко Ярославою Олегівною.
Згідно з п.п. 9.1.3., 9.1.4. договору страхування підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є:
- подання страхувальником/водієм або їx представником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або факт настання страхового випадку:
- несвоєчасне повідомлення страхувальником /водієм страховика про настання страхового випадку (згідно п. 6.2.9. Генерального договору) без поважних на те причин або створення Страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитку та інші випадки, передбачені законом.
Також, умовами п.п. 9.2.2., 9.2.3 договору страхування передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник чи його представник:
- не повідомив страховика про суттєві зміни, що сталися з предметом договору страхування, про зміну власника ТЗ та збільшення кількості осіб, допущених до управління транспортним засобом;
- не надав документи, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, чи подав документа, оформлені з порушенням дійсних норм (відсутні номер, печатка чи дата, наявність виправлень) та такі, що містять недостовірну інформацію.
При цьому, судом встановлено, що згідно з п. 2.5 вказаного додатку №3 «Умови страхування» до договору лізингодержувач ТОВ «АС АГРО» був проінформований про причини відмови у виплаті страхового відшкодування, зокрема:
- подання лізингоодержувачем/водієм свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку;
- несвоєчасне повідомлення лізингоодержувачем/водієм про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховій компанії перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
З викладеного, суд першої інстанції правильно зазначив про наявність суттєвих порушень договору фінансового лізингу та умов страхування з боку позивача, що і призвело до відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (п. 6.2. постанови Об'єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 № 910/12787/17.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Виходячи з позиції позивача та наданих ним доказів на її підтвердження при зверненні з даним позовом, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу саме відповідачем. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції, що позивачем в поданій апеляційній скарзі не спростовано.
Разом з цим, позивач звертаючись до суду з даним позовом стверджує, що відповідачем вчинялись протиправні дії, адже останній відмовляється оскаржувати необґрунтовану відмову страхової компанії щодо предмета лізингу, однак на підтвердження вчинення саме Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» протиправних дій позивачем не надано жодних доказів.
Відповідно до умов п.4.6. договору у випадку необґрунтованої відмови страхової компанії виплатити страхове відшкодування лізингодавець та лізингоодержувач зобов'язується вжити необхідних заходів щодо вирішення спору в претензійно-позовному порядку.
Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач самостійно міг оскаржити необґрунтовану, на його думку, відмову страхової компанії, подати належні докази страховій компанії.
Крім того, слід зауважити, що при зверненні до суду з даним позовом позивач просить суд стягнути з відповідача 5 931 725,79 грн, обґрунтовуючи дану суму вартістю сівалки Vaderstad Terpo L TPL 16, серійний номер НОМЕР_2. При цьому він вважає цю суму збитками, виходячи з розміру страхового відшкодування.
Однак, при цьому позивачем не враховано умови договору страхування, зокрема, про те, що виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхової суми та лімітів відповідальності, визначених для кожного з видів страхування для відповідного ТЗ та зазначених в Бордеро, з вирахуванням франшизи, зазначеної в Бордеро (п. 7.3.2. договору).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 5 931 725,79 грн, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» задоволенню не підлягають.
3.3. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не доведено наявність порушеного права саме відповідачем, яке б підлягало захисту, що апелянтом не спростовано.
Усі інші доводи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було ретельно досліджено матеріали справи, детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1, 7 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Частинами 1, 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Статтею 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому він зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 910/15173/24 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 910/15173/24 задоволенню не підлягає.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №910/15173/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 910/15173/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/15173/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 12.03.2026.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.А. Кравчук
А.І. Тищенко