79010, м. Львів, вул. Личаківська,81
"13" березня 2026 р. Справа №914/3144/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Міліціанова Р.В., суддів Панової І.Ю., Ржепецького В.О., розглянувши без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.01.2026 (Суддя Сухович Ю.О.) про зупинення провадження у справі (дата складення повної ухвали - 02.02.2026) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,
до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів
про стягнення 15 367 982,93 грн,
06.02.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.01.2026 у справі №914/3144/25 про зупинення провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 сформовано колегію суддів у складі: Міліціанов Р.В. (суддя-доповідач), судді Панова І.Ю., Ржепецький В.О.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (головуючий суддя Міліціанов Р.В., судді Панова І.Ю., Ржепецький В.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.01.2026 про зупинення провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
24.02.2026 до канцелярії суду надійшли матеріали справи № 914/3144/25.
На підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 2 ст. 273 ГПК України).
Враховуючи оскарження ухвали про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено без повідомлення учасників справи у межах тридцяти денного строку.
1. Короткий зміст позовних вимог.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» про стягнення 15 367 982, 93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не задекларував податковий кредит за податковою накладною від 31.08.2024 на загальну суму 92207897,58 грн (ПДВ 15367982,93 грн), чим завдав НЕК «Укренерго» збитків на суму 15367982,93 грн, що є сумою не задекларованого податкового кредиту з ПДВ.
Правовою підставою для звернення НЕК «Укренерго» з цим позовом до суду є ст.201 Податкового Кодексу України, ст.22 Цивільного Кодексу України.
2. Короткий зміст оскаржуваного процесуального рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2026 у справі №914/3144/25 зупинено провадження у справі № 914/3144/25 до набрання законної сили рішенням у справі №910/12027/25.
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що згідно з положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства (стаття 6).
22.05.2024 постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 “Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» доповнено новим підпунктом 24 пункту 1, за змістом якого, ОСП (у ролі АР), СВБ та ППБ здійснюють зарахування зустрічних однорідних вимог у разі наявності взаємної заборгованості, що сформувалась за договором про врегулювання небалансів електричної енергії або договором про участь у балансуючому ринку за результатами діяльності такого учасника ринку у різних розрахункових періодах, згідно з чинним законодавством України. Такі зарахування здійснюються за наявності взаємної згоди сторін таких договорів.
Отже, регулятором було встановлено порядок, за яким зарахування зустрічних однорідних вимог між ОСП та ППБ має відбуватись за їх взаємною згодою.
Таким чином, заперечення проти вчиненого позивачем одностороннього правочину з припинення взаємних зобов'язань сторін за договором на суми зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідних розмірах є правом Відповідача, за захистом якого він звернувся до Господарського суду міста Києва.
Так, при вчиненні правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог слід дотриматись ряду умов, зокрема: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування. Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі №914/163/14.
Підставою позову у справі №914/3144/25 є реєстрація відповідачем податкової накладної на підставі частково визнаного акту за серпень 2024, складовою частиною спірного акту є ініційоване позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог.
Водночас відповідач звернувся із позовом про визнання недійсним правочину від 31.07.2024 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог в частині (пункт 2 акту).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2025 за позовом АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» відкрито провадження у справі №910/12027/25.
Заявою від 14.11.2025 ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про зміну предмету позову, доповнено позов у справі №910/12027/25 вимогами про визнання недійсними правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог за серпень (акт купівлі-продажу балансуючої електроенергії від 31.08.2024), вересень і жовтень 2024 та про стягнення заборгованості за період липень-жовтень 2024.
Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, вищевказана заява про зміну предмету була прийнята судом у справі № 910/12027/25 до розгляду протокольною ухвалою.
У відповідності до положень ст.204 Цивільного кодексу України законом встановлена презумпція правомірності правочину - отже правочин заліку є дійсним до встановлення зворотного рішенням суду.
Належна правова оцінка доводів відповідача потребує вчинення судом процесуальних дій для встановлення обставин, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у справі № 914/3144/25, проте є предметом розгляду в справі №910/12027/25 і які мають значення для належного розгляду справи № 914/3144/25.
Отже суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі № 910/12027/25, мають значення при вирішенні спору у даній справі № 914/3144/25, а тому вважав за необхідне відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/12027/25.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована порушення судом І інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Позивач вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, оскільки абз. 4 п.п. 4.3 п. 4 Договору, чітко встановлено, що у разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті, а отже розгляд даної справи можливий до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/12027/25, оскільки зібрані позивачем докази у даній справі дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги посилання Відповідача на постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яку доповнено підпунктом 24 пункту 1, за змістом якого, ОСП (у ролі АР), СВБ та ППБ здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог у разі наявності взаємної Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.02.2026 3 заборгованості, що сформувалась за договором про врегулювання небалансів електричної енергії або договором про участь у балансуючому ринку за результатами діяльності такого учасника ринку у різних розрахункових періодах, згідно з чинним законодавством України, здійснюється за наявності взаємної згоди таких договорів, оскільки Відповідачем надано згоду на зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом укладання Договору про участь у балансуючому ринку, відповідно до п. 4.4 Договору. Відповідно до пункту 1.1.2 Правил ринку електричної енергії, неттінг - це припинення учасниками ринку електричної енергії зобов'язань шляхом зарахування взаємних зобов'язань та однорідних грошових вимог таких учасників, яке здійснюється відповідно до умов договорів про врегулювання небалансів електричної енергії та про участь у балансуючому ринку. Відповідно до п. 4.4 Договору, урегулювання Сторонами взаємних зобов'язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, із застосуванням неттінгу виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Згода Сторін на застосування неттінгу виражається шляхом укладання цього Договору. Отже, Відповідач, подавши заяву на приєднання в цілому до Договору про участь в балансуючому ринку погодився на застосування неттінгу, що свідчить про надання згоди на зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до умов Договору.
Таким чином, апелянт стверджує, що Господарським судом Львівської області не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та не правильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про зупинення провадження у справі №914/3144/25.
4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відповідач не скористався наданим статтею 263 ГПК України процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставин, а також обставин, встановлені судом апеляційної інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» про стягнення 15 367 982, 93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не задекларував податковий кредит за податковою накладною від 31.08.2024 на загальну суму 92207897,58 грн (ПДВ 15367982,93 грн), чим завдав НЕК «Укренерго» збитків на суму 15367982,93 грн, що є сумою незадекларованого податкового кредиту з ПДВ.
Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Манюк П.Т.) від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.11.2025.
18.12.2025 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №331 доручено провести повторний авторозподіл справи №914/3144/25, оскільки Указом Президента України №944/2025 від 13.12.2025 суддю Манюка П.Т. призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.
Згідно із протоколом повторного авторозподілу від 18.12.2025 справу №914/3144/25 передано на розгляд судді Сухович Ю.О.
08.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2026 у справі №914/3144/25 клопотання представника відповідача задоволено; зупинено провадження у справі № 914/3144/25 до набрання законної сили рішенням у справі №910/12027/25.
7. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
7.1. Предметом спірних процесуальних правовідносин є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.
За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.
У постанові від 26.03.2024 у справі №907/882/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, Верховний Суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, Верховний Суд виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, виснував, що:
по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього;
по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо;
по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
7.2. Аналізуючи матеріали справи №914/3144/25 та аргументи апелянта, суд зазначає, що ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» звернувся із позовом про визнання недійсним правочину від 31.07.2024 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог в частині (пункт 2 акту), який не стосується предмету спірних правовідносин у справі №914/3144/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2025 за позовом АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» відкрито провадження у справі №910/12027/25 (т. 4 а.с. 49-56).
До матеріалів справи долучено заяву від 14.11.2025 ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про зміну предмету позову, доповнено позов у справі №910/12027/25 з вимогами про визнання недійсними правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог за серпень (акт купівлі-продажу балансуючої електроенергії від 31.08.2024), вересень і жовтень 2024 та про стягнення заборгованості за період липень-жовтень 2024 (т. 4 а.с. 57-63).
Судом першої інстанції при застосуванні положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України прийнято до уваги та покладено в основу оскаржуваної ухвали пояснення представника відповідача у судовому засіданні, вищевказана заява про зміну предмету була прийнята Господарським судом міста Києва у справі № 910/12027/25 до розгляду протокольною ухвалою.
Однак, врахування усних пояснень учасника справи на підтвердження обставин розгляду іншої справи, до ухвалення рішення у якій зупиняється судовий розгляд, не відповідає вимогам ГПК України.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 46 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання (ч. 5 ст. 233 ГПК України).
Однак, до поданого відповідачем клопотання не долучено Ухвали Господарського суду міста Києва у справі №910/12027/25, постановленої окремим документом, або відомостей про постановлення протокольної ухвали, із зазначенням у протоколі судового засідання (витягу з такого протоколу).
В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні ухвали суду по справі №910/12027/25, крім ухвали від 26.09.2025 про відкриття провадження у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Page/4).
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів здійснення судового розгляду вимог про визнання недійсними правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог за серпень (акт купівлі-продажу балансуючої електроенергії від 31.08.2024), вересень і жовтень 2024 та про стягнення заборгованості за період липень-жовтень 2024.
Правовою підставою для зупинення провадження у справі відповідно до згаданої вище процесуальної норми є саме судовий розгляд іншої справи (судове провадження) (Постанова ОП КЦС ВС від 2 червня 2025 року у справі № 943/242/22).
Тому, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.
7.3. Предметом судового розгляду у даній справі є встановлення обставин та достатніх правових підстав для стягнення з відповідача суми незареєстрованого податкового кредиту за накладною від 31.08.2024 на суму ПДВ - 15 367 982,93 грн).
Отже, встановленню підлягають саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної, які суд першої інстанції може встановити на підставі наявних у справі доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті.
Крім того, абзацом 4 п.п. 4.3 п. 4 Договору встановлено, що у разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства.
До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті.
Таким чином, суд першої інстанції не позбавлений можливості оцінити дотримання відповідачем договірних зобов'язань та наявності підстав для відшкодування збитків у період розгляду ініційованого спору.
Наявність спору щодо визнання недійсним договору в силу презумпції чинності правочину не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду справи, в якій ставиться питання про стягнення заборгованості за таким договором, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (Постанова КГС ВС від 26.03.2024 року у справі № 907/882/22).
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без урахування наведених правових висновків Верховного Суду та не містить достатніх мотивів щодо наявності об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливості для суду самостійно встановити обставини, які становлять предмет спірних правовідносин.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
За таких обставин Ухвала Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі №914/3144/25 підлягає скасуванню.
Згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції для продовження її розгляду.
9. Судові витрати.
За розгляд апеляційної скарги апелянтом сплачено 2 662,40 грн судового збору.
Підпунктом в) п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на передачу судом апеляційної інстанції справи на розгляд до суду першої інстанції, питання щодо розподілу судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, має бути вирішено судом першої інстанції під час розподілу судових витрат за наслідком розгляду справи по суті, з урахуванням вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 129, 227, 232-234, 269, 270, 271, 275, 276, 280, 282, 284-285(1) ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 06.02.2026 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.01.2026 про зупинення провадження у справі №914/3144/25 - скасувати.
3. Справу №914/3144/25 передати на розгляд суду першої інстанції.
4. Копію повного тексту судового рішення (постанови) не пізніше двох днів від дати складення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - засобами поштового зв'язку.
5. Матеріали справи у п'ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення - 13.03.2026.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення (постанови).
Повний текст постанови складено 13.03.2026.
Головуючий суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Панова І.Ю.
Суддя Ржепецький В.О.