79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" березня 2026 р. Справа №914/2651/25
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - Покотило Ю.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від відповідача - Сигляк І.Я.
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства “Калина-2008» від 11 січня 2026 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року (повний текст підписано 22.12.2025), суддя Король М.Р.
у справі № 914/2651/25
за позовом Фермерського господарства “Калина-2008», с. Городниця, Тернопільська область
до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про визнання недійсними та скасування розпорядження та вимоги
встановив:
28 серпня 2025 року Фермерське господарство “Калина-2008» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування: розпорядження Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.06.2025 року №63/158-рп/к у справі №63/2-01-145-2025 “Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»; вимоги Голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63-02/6361е від 28.07.2025 року “Про надання інформації».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року у справі № 914/2651/25 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що спірне розпорядження прийнято, зокрема, на підставі доручення Голови Антимонопольного комітету України від 05.02.2025р. №13-09/104, у межах законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому, суд вважав що прийняття відділенням АМК розпорядження жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача (початок розгляду відділенням АМК справи про захист економічної конкуренції не свідчить про подальше прийняття рішення про визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції). Суд дійшов висновку, що у прийнятті розпорядження та у його межах вимоги, відділення АМК діяло у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, а відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Судом критично оцінено твердження позивача про те, що відповідач діяв не в межах його повноважень, не у порядок і спосіб визначений нормами діючого законодавства, оскільки із змісту спірного розпорядження слідує його відповідність вказаним нормам діючого законодавства. Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Фермерське господарство “Калина-2008» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року у справі № 914/2651/25 та ухвалити нове про задоволення позову. Зокрема, зазначає, що ФГ “Калина-2008» і ФГ “Золотий жайвір» зареєстровані і здійснюють свою господарську діяльність на території Тернопільської та Хмельницької областей, тобто поза межами регіону, на який поширюється компетенція Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України. Скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції не наведено жодних норм законодавства, якими передбачено перелік випадків, які дозволяли відповідачу здійснювати свої повноваження за межами його регіону, що свідчить про відсутність таких, тобто судом не було встановлено наявності першої обов'язкової умови для можливості правомірного здійснення відповідачем своїх завдань за межами відповідного регіону, яка передбачена ч. 2 п. 2 Положення. Також, апелянт вказує, що лист Антимонопольного комітету України №13-01/104 від 05.02.2025, копію якого відповідачем долучено до його відзиву, не є дорученням Голови Антимонопольного комітету України на здійснення відповідачем його завдань за межами регіону, а тому висновок суду про наявність у відповідача такого доручення, обов'язковість якого передбачена ч. 2 п. 2 Положення, не відповідає дійсним обставинам справи. Також, апелянт вказує, що у Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не було і не виникло повноважень для здійснення його повноважень за межами його регіону, а тому відповідач прийняв розпорядження про початок розгляду справи, яка йому не підвідомча, тобто вийшов за межі наданої йому компетенції, що суперечить положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Зокрема, зазначає, що видання розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення закону про захист економічної конкуренції, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер і не може порушувати прав позивача, оскільки застосування будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51, 52, 53, 54 Закону України «Про захист економічної конкуренції», таке розпорядження не передбачає. Таким чином, прийняття органом Антимонопольного комітетом України розпорядження жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, поряд з цим, вимога 6361е надіслана в рамках розгляду справи № 63/2-01-145-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Звертає увагу на те, що відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати в відповідних осіб інформацію, необхідну для проведення дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях суб'єктів господарювання під час проведення відповідних торгів.
Судове засідання з розгляду справи апеляційним судом проводилося в режимі відеоконференції на підставі заяви представника позивача та відповідної ухвали суду.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року у справі № 914/2651/25 та ухвалити нове про задоволення позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2025 року Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду подання Другого відділу досліджень і розслідувань від 24.06.2025 року було прийнято розпорядження №63/158-рп/к у справі №63/2-01-145-2025 “Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким вирішено розпочати розгляд справи за ознаками вчинення Фермерським господарством “Калина-2008» (ідентифікаційний код юридичної особи 35969937; місцезнаходження: 47854, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Городниця, вул. Сонячна, 18) та Фермерським господарством “Золотий жайвір» (ідентифікаційний код юридичної особи 35578504; місцезнаходження: 31200, Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Запорізька, 11) порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів з найменуваннями лотів:
-“Продаж права оренди земельної ділянки за межами села Колодіївка Тернопільської області Тернопільського р-ну 6124683600:01:001:1237 площею 20,0000 га», організатор - Скалатська міська рада, ідентифікатор аукціону LRE001-UA-20240222- 06586;
-“Продаж права оренди земельної ділянки за межами села Колодіївка Тернопільської області Тернопільського р-ну 6124683600:01:001:1238 площею 20,0000 га», організатор - Скалатська міська рада, ідентифікатор аукціону LRE001-UA-20240425- 64098;
-“Продаж права оренди земельної ділянки за межами села Колодіївка Тернопільської області Тернопільського р-ну 6124683600:01:001:1237 площею 20,0000 га, організатор - Скалатська міська рада, ідентифікатор аукціону LRE001-UA-20240426- 81674;
-“Оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17.6309 гектарів в селі Сухостав Чортківського району Тернопільської області», організатор - Копичинецька міська рада, ідентифікатор аукціону LRE001-UA-20240708-36386;
-“Продаж права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,5879 га, кадастровий номер: 4610700000:01:006:0101, що розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вулиця Проліскова, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (КВЦПЗ 03.08), організатор - Моршинська міська рада, ідентифікатор аукціону LRE001-UA-20240925-49588;
-“Земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 0,2000га., кадастровий номер 6121285400:01:001:1273, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за межами населеного пункту села Підзамочок Чортківського району Тернопільської області», організатор - Бучацька міська рада, ідентифікатор аукціону LSE001-UA-20241212-79971.
Цим же розпорядженням доручено збирання та аналіз доказів у справі Другому відділу досліджень і розслідувань Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
28.07.2025 року відповідачем сформовано вимогу №63-02/6361е від 28.07.2025 року “Про надання інформації», якою позивача зобов'язано протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідачу інформацію та належним чином засвідчені копії документів щодо Фермерського господарства “Золотий жайвір» (ідентифікаційний код юридичної особи 35578504).
Розпорядження Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.06.2025 року №63/158-рп/к у справі №63/2-01-145-2025 та вимогу Голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63-02/6361е від 28.07.2025 року “Про надання інформації» позивач вважає протиправними та недійсними, а тому такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач в свою чергу ствердив про те, що свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні (регіонах), а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету - за межами регіону (регіонів), відтак відділенням проведено відповідне дослідження та вжито заходи - згідно з розпорядженням №158 розпочато розгляд справи №63/2-01-145-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, позивач вважає, що розпорядження та відповідно вимога прийняті із порушенням норм чинного законодавства, а відтак такі підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки відповідач діяв не в межах наданих йому повноважень, не у порядок та спосіб, встановлений законом, оскільки прийнято розпорядження про початок розгляду справи, яка йому не підвідомча.
Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 ЗУ “Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України “Про захист економічної конкуренції», “Про захист від недобросовісної конкуренції», "Про державну допомогу суб'єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про захист економічної конкуренції», законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України “Про Антимонопольний комітет України», “Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Стаття 3 зазначеного Закону, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах.
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Згідно із ч. 3, 4, 6, 7 ст. 121 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник. Діяльність адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України координує голова відповідного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України. Формою роботи Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.
Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій (ст. 14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України»).
Пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження, серед яких: проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має права і виконує обов'язки в межах компетенції, визначеної цим Законом, іншими актами законодавства, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджується Антимонопольним комітетом України, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.
Згідно із ст. 23 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
Пунктом 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року №32-р, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за №291/5482) передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження, серед інших: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Пунктом 6 вказаного положення визначено, що територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.
Голова відділення, особа, яка виконує його обов'язки, зокрема, спрямовує діяльність відділення, створює та очолює адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, забезпечує їх діяльність (пункт 7 зазначеного положення).
Згідно із п. 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, голова відділення має права і виконує обов'язки в межах компетенції, визначеної Законом України “Про Антимонопольний комітет України», цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами, здійснює керівництво діяльністю відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на відділення та його адміністративні колегії.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закон України “Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон №2210), антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Пунктом 1 статті 50 Закону №2210 передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Абзац 4 частини 1 статті 36 Закону №2210 визначає, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 37 Закону №2210, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції», розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за №90/299 (із змінами та доповненнями) (надалі - “Порядок»), відповідно до пункт 9 розділу VI якого розпорядження про початок справи або про відмову в розгляді справи на підставі статті 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції», підвідомчої адміністративній колегії територіального відділення Комітету, приймає адміністративна колегія територіального відділення Комітету.
Пункт 1 розділу VII Порядку передбачено, що розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції». Органи Комітету розглядають справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у строки, передбачені частиною першою статті 371 Закону України “Про захист економічної конкуренції». Пункт 1 розділу VIII.
За змістом ч. 1 ст. 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст.37 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі, як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.
Відповідно до ч. 4 п. 3 Положення, відділення за дорученням Голови Комітету чи органів Комітету проводить розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, що підвідомчі цим органам.
Відповідно до ч. 2 п. 2 Положення, свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні (регіонах), а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету - за межами регіону (регіонів).
Як вбачається із матеріалів справи, спірне розпорядження прийнято, зокрема, на підставі доручення Голови Антимонопольного комітету України від 05.02.2025р. №13-09/104, у межах законодавства про захист економічної конкуренції.
Судом першої інстанції правомірно відхилено твердження позивача про те, що відповідач діяв не в межах його повноважень, не у порядок і спосіб визначений нормами діючого законодавства, оскільки із змісту спірного розпорядження слідує його відповідність вказаним нормам діючого законодавства.
Щодо вимоги Голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63-02/6361е від 28.07.2025 року “Про надання інформації» суд зазначає наступне.
Положеннями статей 22 та 22-1 ЗУ “Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно- господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України “Про банки і банківську діяльність».
Отже, орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Враховуючи положення вищенаведених норм законодавства про захист економічної конкуренції, відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати в відповідних осіб інформацію, необхідну для проведення дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях суб'єктів господарювання під час проведення відповідних торгів.
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких органи Антимонопольного комітету України мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання, однак, суб'єкти господарювання зобов'язані надавати інформацію на запит (вимогу) голови територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Надсилання відповідних вимог зумовлено виконанням завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та дослідженням дотримання учасниками торгів законодавства про захист економічної конкуренції (спотворення результатів торгів).
При цьому, виходячи з положень законодавства про захист економічної конкуренції, право органу Антимонопольного комітету України вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання не ставиться в залежність від факту початку ним розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції є наслідком відповідного дослідження, а не його передумовою.
Частиною 1 статті 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції», передбачено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України. Зокрема, такими підставами є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України “Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Вирішуючи спір про визнання недійсним та скасування розпорядження, суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження. При цьому, саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати, як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.
Видання розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення закону про захист економічної конкуренції, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер і не може порушувати прав позивача, оскільки застосування будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51-54 Закону України “Про захист економічної конкуренції», таке розпорядження не передбачає.
Наведене вище узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, що викладені у постановах від 26.06.2018р. у справі №922/3600/17, від 29.05.2018р. у справі №910/13968/17, від 23.05.2018р. у справі №910/14682/17, від 27.02.2020р. у справі №922/2695/19, від 18.01.2022р. у справі №910/17572/20.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що прийняття відділенням АМК розпорядження жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача (початок розгляду відділенням АМК справи про захист економічної конкуренції не свідчить про подальше прийняття рішення про визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції).
Відтак, правомірним є висновок місцевого господарського суду, що у прийнятті розпорядження та у його межах вимоги, відділення АМК діяло у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, а відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволення позову.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Фермерського господарства “Калина-2008» про визнання недійсними та скасування розпорядження Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.06.2025 року №63/158-рп/к у справі №63/2-01-145-2025 “Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» та вимоги Голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63-02/6361е від 28.07.2025 року “Про надання інформації».
Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2025 року у справі № 914/2651/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства “Калина-2008» - без задоволення.
Матеріали справи № 914/2651/25 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 13 березня 2026 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.