13.03.2026 Справа № 756/18075/25
Унікальний номер 756/18075/25
Номер провадження 6/756/104/26
13 березня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання -Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2026 року задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9846386 від 08 липня 2024 року на загальну суму 27200,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1882,39 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
23 лютого 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, у якій просила розстрочити ОСОБА_1 виплату заборгованості з виплатою по 2840,20 грн. щомісячно протягом 12 місяців, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви вказала, що наразі виконання рішення суду для відповідача ускладнюється у зв'язку з тим, що вона не працює, оскільки змушена доглядати за чоловіком, що перебуває у важкому стані за станом здоров'я, потребує дороговартісної терапії та постійного догляду. Відповідач не заперечує проти погашення заборгованості, брала кредит з метою купити ліки на лікування чоловіка та його медичний догляд. Погасити всю суму боргу одразу не має можливості, тому змушена звертатись до суду за розстрочкою виконання рішення рівними щомісячними платежами протягом року з моменту ухвалення рішення.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26 лютого 2026 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 04 березня 2026 року заяву прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 13 березня 2026 року.
Сторони в судове засідання 13 березня 2026 року не з'явилися.
Дослідивши матеріали подані в обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, зважаючи на таке.
Судом досліджено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2026 року задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9846386 від 08 липня 2024 року на загальну суму 27200,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1882,39 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 , в обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення суду, посилається на скрутний матеріальний стан, у зв'язку тим, що вона не працює, а також незадовільний стан здоров'я її чоловіка, який перебуває у важкому стані, потребує її догляду, значних витрат на купівлю ліків, дороговартісної терапії та лікування.
Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідь на запит електронному вигляді від 13 грудня 2025 року, за період з січня 2025 року по жовтень 2025 року у загальному розмірі відповідачка отримала 4620,84 грн. доходу від додаткового блага та соціальних виплат з відповідних бюджетів.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19 листопада 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві укладено шлюб, актовий запис № 1896.
Чоловік відповідача ОСОБА_2 має першу групу інвалідності та захворювання, яке потребує систематичного медичного догляду, прийому лікарських засобів, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 307068.
Також відповідно до довідки завідуючого відділенням Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 16 грудня 2025 року № 4836/25, ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в 7-2 відділенні Інституту нейрохірургії з 21 жовтня 2025 року по час написання довідки, у довідці описано причини перебування ОСОБА_2 на лікуванні у закладі, обставини захворювання та вказано, що стан хворого вкрай важкий, він потребує постійного медичного догляду.
Згідно з довідками від 29 січня 2025 року № 09-09/249 та 27 лютого 2025 року № 09-09/507 про отримання (неотримання) допомоги за період з 01 грудня 2024 року по 31 січня 2025 року ОСОБА_1 призначено компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за особою з інвалідністю першої групи ОСОБА_2 . Допомогу відповідачу нараховано в розмірі 1586,90 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого2019 року у справі № 796/43/2018.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на твердження відповідачки про неможливість одномоментного виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю працевлаштування, її скрутним матеріальним станом та наявністю важкої хвороби у чоловіка відповідачки, який потребує догляду.
Суд вважає, що наведені відповідачем підстави є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідачка ОСОБА_1 стверджує, що можливості погасити всю суму заборгованості одразу не має можливості, просить суд врахувати хворобу її чоловіка, скрутне матеріальне становище, те, що вона не працює, оскільки доглядає за ним, у зв'язку з чим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.
Суд приймає до уваги й те, що відповідачка ОСОБА_1 не відмовляється від виконання рішення суду та має намір добровільно його виконати. Оцінюючи наявні у справі докази, доводи, викладені у заяві про розстрочення виконання рішення суду, заявниця не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, проте має намір виконати рішення добровільно, суд вважає, що в матеріалах справи наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення відповідачкою і її доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення заслуговують на увагу.
Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, стан здоров'я її чоловіка, з огляду на відсутність заперечень з боку представника позивача, а також враховуючи, загальний розмір заборгованості у сумі 34082,39 грн., яка складається з: заборгованості за кредитним договором № 00-9846386 від 08 липня 2024 року на загальну суму 27200,00 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 1882,39 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд доходить висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду строком на один рік та задоволення заяви ОСОБА_1 .
Отже, суд доходить висновку, що заяву слід задовольнити, а виконання рішення суду розстрочити на один рік, по дванадцять рівних платежів, шляхом сплати коштів у розмірі 2840,20 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням щодо відповідачки ОСОБА_1 законної сили, а саме з 04 лютого 2026 року.
Керуючись ст. ст. 16, 81, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва 05 січня 2026 року у цивільній справі № 756/18075/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на один рік, по дванадцять рівних платежів, шляхом сплати коштів по 2840,20 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили - 04 лютого 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 березня 2026 року.
Суддя І.С. Шролик