Номер провадження 1-кс/754/594/26
Справа № 754/4138/26
Іменем України
13 березня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026100030000546 від 11 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
12 березня 2026 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100030000546 від 11 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, а саме майна, вилученого в ході обшуку 11 березня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що до чергової частини Деснянського УП ГУНП у м.Києві на спец-лінію «102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: м.Київ, пр. Червоної Калини, 47, здійснюється організація та проведення азартних ігор.
Виїздом слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась. На момент прибуття працівників Деснянського УП ГУНП у м.Києві, за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: АДРЕСА_1, доступ до таких приміщень не обмежувався.
11 березня 2026 року у період часу 14 год. 25 хв. до 16 год. 24 хв. у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено: 2 системні блоки; 15 моноблоків; 10 штук оптичних комп'ютерних мишок; 11 комп'ютерних клавіатур; грошові кошти в сумі 2060 грн.; відеореєстратор марки «Hilvision»; жорсткий диск марки «Seagate»; 2 акумуляторні батареї; мобільний телефон марки «IPHONE7» сірого кольору.
Вилучені під час обшуку речі постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві від 11 березня 2026 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100030000546 від 11 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Додатково постановою старшого слідчого Деснянського УП ГУНП у м.Києві від 11 березня 2026 року нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026100030000546 від 11 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності належать: ТОВ Фірма «СВІТОЧ ЛТД», код ЄДРПОУ 19256133, загальна площа 178,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості 891304680000.
Прокурор зазначає у клопотанні, що виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно, зазначаючи що воно використовувалось для організації доступу до азартних ігор, було засобами вчинення злочину, містить відомості, що мають значення для встановлення обставин вчинення правопорушень, може бути об'єктами спеціальної конфіскації.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якому вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Власники майна в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з клопотання та додатків до нього, СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100030000546 від 11 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно зі ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
В порушення вимог ст. 171 КПК України у клопотанні прокурором не зазначено конкретну мету накладення арешту на вилучене майно, а мотивування застосування заходу забезпечення кримінального провадження є суто формальним, без зазначення конкретних обставин кримінального правопорушення, які можуть бути встановлені за допомогою вказаного майна. Також прокурором у клопотанні не враховано розумність, співрозмірність та наслідки обмеження права власності третіх осіб, яким належать тимчасово вилучене майно.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні обшук, в ході якого було вилучено майно, про арешт якого клопоче прокурор, було проведено на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року у задоволенні клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві про надання дозволу на проведення невідкладного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України - нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, в ході якого було виявлено та вилучено майно, про арешт якого клопоче прокурор, було відмовлено, що тягне за собою недопустимість отриманих внаслідок вказаної слідчої дії доказів.
З урахуванням викладеного, клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає вимогам глави 17 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026100030000546 від 11 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -