Справа № 216/5245/25
Провадження № 2/216/603/26
03 березня 2026 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
30 червня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовна заява мотивована тим, 10 вересня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 77561592, за яким відповідач отримав позику в розмірі 6000 грн, із визначенням процентної ставки (базова, фіксована) 1,6 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Також, 24 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено договір № 100291977, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн, із визначенням процентів за користування кредитом 4375 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
27 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»було укладено договір № 27-01/2022, за яким на користь останнього було відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77561592.
10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 77561592.
10 лютого 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»було укладено договір № 10-02/2022-50, за яким на користь останнього було відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100291977.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 100291977.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 77561592 від 10.09.2021, станом на 30.06.2025 становить 8863,94 грн, з яких: 5210,54 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 3558,05 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 83,36 грн - інфляційні збитки, 11,99 грн - нараховані 3% річних.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 100291977 від 24.06.2021, станом на 30.06.2025 становить 24 497,15 грн, з яких: 5514 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 17 653,15 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1330 грн - заборгованість за комісіями. Посилаючись на вищевказані обставини представник позивача просив суд задовольнити позов.
Представниця позивача Ткаченко М. у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 10 вересня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 77561592, за яким відповідач отримав позику в розмірі 6000 грн, із визначенням процентної ставки (базова, фіксована) 1,6 %, яка нараховується за кожен день користування позикою (п.п. 2.1, 2.3 договору № 77561592).
Відповідно до п. 5.2 договору № 77561592 позичальник до моменту підписання договору вивчив його та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету, розміщених за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Договір № 77561592 укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
27 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»було укладено договір № 27-01/2022, за яким на користь останнього було відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77561592.
10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 77561592.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 77561592 від 10.09.2021, станом на 30.06.2025 становить 8863,94 грн, з яких: 5210,54 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 3558,05 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 83,36 грн - інфляційні збитки, 11,99 грн - нараховані 3% річних, що підтверджується розрахунком заборгованості.
24 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено договір № 100291977, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн.
Відповідно до п.п. 1.5.2, 1.6 договору № 100291977, проценти за користування кредитом 4375 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п.п. 6.1 - 6.4 договору № 100291977, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальником, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Договір укладено в електронній формі, підписаний власноручним підписом позичальника. Прийнявши пропозицію кредитодавця про укладення цього договору позичальник також погодився з усіма додатками та невід'ємними частинами (Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщений на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
10 лютого 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»було укладено договір № 10-02/2022-50, за яким на користь останнього було відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100291977.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 100291977.
Згідно розрахунку, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 100291977 від 24.06.2021, станом на 30.06.2025 становить 24 497,15 грн, з яких: 5514 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 17 653,15 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1330 грн - заборгованість за комісіями.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановленні договором.
Як передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі строки і на умовах, передбачених договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем умов договору № 77561592 від 10.09.2021, та № 100291977 від 24.06.2021, що призвело до виникнення значної суми заборгованості, вимоги позивача, як правонаступника в частині стягнення заборгованості за основним зобов'язанням, та заборгованості за процентами правомірні, а тому суд вважає позовну заяву в цій частині такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що відповідачу нараховано інфляційні збитки, та 3% річних за договором № 77561592 від 10.09.2021 у період з 27.01.2022 по 23.02.2022, відповідно вимоги позивача в цій частині правомірні, та з відповідача слід стягнути заявлені суми грошових зобов'язань.
Щодо стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 1330 грн, за договором № 100291977 від 24.06.2021, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 в справі № 496/3134/19.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту на загальну суму 1330 грн, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2422,40 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2325,82 грн (32 031,09 х 2422,40 : 33 361,09 = 2325,82).
Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн, на підтвердження понесення яких надано договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, заявку про надання юридичної допомоги № 780 від 01.05.2025, та витяг з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, відповідно до яких адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надано ТОВ «Коллект Центр» наступну правову допомогу: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години вартістю 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 3 годин вартістю 9000 грн.
Однак, з урахуванням критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги під час розгляду справи, суд не може погодитись із наведеним розрахунком в повному обсязі, та враховуючи співмірність складності справи, виконаних адвокатом робіт, дійшов висновку про доведеність позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 6720,93 грн (32 031,09 х 7000 : 33 361,09 = 6720,93).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 516, 517, 526, 527, 530, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»(ЄДРПОУ: 44276926, місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова буд. 3, офіс 306) заборгованість за договорами № 77561592 від 10.09.2021, № 100291977 від 24.06.2021 у розмірі 32 031 (тридцять дві тисячі тридцять одна) грн 09 (дев'ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»(ЄДРПОУ: 44276926, місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова буд. 3, офіс 306) судовий збір в сумі 2325,82 грн, та витрати на правничу допомогу в сумі 6720,93 грн, а всього - 9046 (дев'ять тисяч сорок шість) грн 75 (сімдесят п'ять) коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В.Онопченко